ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Ткаченко О.Є., Суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Справа № 620/6392/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:?
Головуючого судді Епель О.В.,?
суддів:? Карпушової О.В., Чурини О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України
в Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії №262940010462 від 23.04.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пенсійного страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980, з 02.08.1982 по 09.11.1982 відповідно до довідки від 09.06.2022 №204/03 та період з 20.07.1987 по 05.11.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення із заявою, а саме з 14.04.2025.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю, наполягаючи на тому, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
При цьому, Апелянт посилається на ненадання Позивачем довідки з посиланням на первинні документи, довідки про реорганізацію.
Також Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області стверджує про втручання у його дискреційні повноваження.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2026 та від 11.05.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Позивачки підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині з наступних підстав.
7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 14.04.2025 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення №262940010462 від 23.04.2025 про відмову у призначення пенсії. У рішенні зазначено: вік заявника 63 роки 3 дні, страховий стад складає 19 років 4 місяці 18 днів. За наданими документами до страхового стажу не зараховано: - період роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980 відповідно трудової книжки, оскільки виправлено дату наказу про звільнення з роботи; - період роботи з 02.08.1982 по 09.11.1982 відповідно до довідки від 09.06.2022 №204/03, оскільки відсутній номер наказу про прийняття на роботу; - період роботи з 20.07.1987 по 05.11.1991, оскільки виправлено дату наказу про прийняття на роботу. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980 та з 20.07.1987 по 05.11.1991 необхідно надати довідки з посиланням на первинні документи, довідки про реорганізацію; періоду роботи з 02.08.1982 по 09.11.1982 необхідно надати оновлену довідку з посиланням на первинні документи (а.с. 22- 23).
Не погоджуючись з такою відмовою Відповідача у призначенні пенсії за віком, Позивач звернувся до суду із цим позовом.
Як встановлено судом позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком від 14.05.2025 було надано, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.08.1979, видану на ім`я ОСОБА_1 , яка містить такі записи трудової діяльності, зокрема (а.с. 14- 21):
1. 01.08.1979 - прийнятий учнем оператором верстатів ЧПУ (Кимовський радіоелктромеханічний завод);
3. 06.05.1980 - звільнений у зв`язку з призовом до Радянської Армії;
4. 02.08.1982 прийнятий до УПО УВС Київського міськвиконкому на посаду слюсаря по ремонту автомобілів 2 розряду;
5. 10.11.1982 - звільнений за власним бажання;
11. 20.07.1987 - прийнятий на посаду тесляра (Дарницька дистанція цивільних споруд);
12. 05.11.1991 - звільнений з роботи за власним бажанням.
Позивач також надав довідку Головного управління ДСНС України у м.Києві від 09.06.2022 №204/03, відповідно до якої він дійсно працював з 02.08.1982 (наказ УПО МВС м.Києва від 06.08.1982) на посаді слюсаря по ремонту автомобілів 2-го розряду по 09.11.1982 (наказ УПО МВС м.Києва №114 о/с від 09.11.1982) а з 10.11.1982 (наказ УПО МВС м. Києва №114 о/с від 09.11.1982) по 06.11.1986 (наказ УПО МВС м. Києва від 25.11.1986 № 422 о/с) проходив службу в дердавній пожежній охороні(а.с. 24).
8. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до приписів статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі- Інструкція), на підприємствах всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також при нагородженні і заохоченнях вноситься адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження). Записи здійснюються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і записи виконуються арабськими цифрами.
Згідно п. 2.4 Інструкції з кожним записом, який вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій карточці.
Згідно п.п. 2.5, 2.7 Інструкції зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство.
Висновки суду апеляційної інстанції.
9. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави дійти висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
10. При цьому працівник не може нести відповідальність за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду, від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17.
11. Перевіряючи доводи Апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що трудова книжка Позивача містить всі необхідні записи про роботу у період з 01.08.1979 по 06.05.1980, з 02.08.1982 по 09.11.1982 та з 20.07.1987 по 05.11.1991 і такі записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його стажу.
12. Посилання Апелянта на незарахування Позивачу періоду роботи з 02.08.1982 по 09.11.1982, оскільки в уточнюючій довідці не зазначено номер наказу про прийняття колегія суддів вважає безпідставним, і таким, що порушує принцип належного урядування, оскільки відомості про номер наказу про прийняття на роботу вказані безпосередньо у трудовій книжці Позивача, яка є основним документом, що підтверджує його стаж.
13. Щодо періодів роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980, то колегія суддів зазначає, що з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що Позивача було звільнено на підставі наказу № 380 від 7.05.1980, а щодо періоду з 20.07.1987 по 05.11.1991, колегія суддів зазначає Позивача було прийнято на роботу на підставі наказу № 82 від 20.07.87.
14. Разом з тим, аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» саме адміністративний орган - Апелянт, зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.
15. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
16. Отже, у разі виникнення в ході розгляду заяви про призначення пенсії у ГУ ПФУ в Чернігівській області сумніву щодо окремих періодів роботи Позивача, Відповідач був наділений правом щодо витребування додаткових доказів, які підтверджували б або спростовували б наявність страхового стажу ОСОБА_1 , втім не вжив жодних заходів щодо усунення таких сумнівів.
17. Окрім того, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
18. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зарахування до страхового стажу Позивача періодів роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980, з 02.08.1982 по 09.11.1982 та з 20.07.1987 по 05.11.1991. Позаяк, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
19. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Апелянта про втручання у його дискреційні повноваження в частині прийняття рішення про призначення пенсії, оскільки Відповідачем ще не вирішувалося питання щодо наявності у Позивача достатнього страхового стажу для призначення йому спірної пенсії з урахуванням висновків суду у цій справі щодо необхідності зарахування до такого стажу періодів роботи з 01.08.1979 по 06.05.1980, з 02.08.1982 по 09.11.1982 та з 20.07.1987 по 05.11.1991.
20. При цьому, вирішуючи спір, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15 відповідно до якої, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
21. Оскільки повноваження щодо розрахунку страхового стажу належать до дискреції органів пенсійного фонду, колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносин суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
22. Отже, ефективним та достатнім способом захисту прав та інтересів Позивача є зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 01.02.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
23. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
24. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
25. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
26. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає задоволенню частково, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року
- скасуванню в частині.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.04.2025 - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов у цій частині - задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
О.В. Чуприна