Справа № 464/3932/26
пр.№ 2/464/2825/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорної С.З.
при секретарі судових засідань Павліш О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в :
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує на те, що не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини, оскільки психологічна атмосфера в сім?ї протягом багатьох років була вкрай напруженою. Батько та Відповідач систематично зловживали алкогольними напоями, що супроводжувалось постійними конфліктами, сварками та фактичним руйнуванням нормальних сімейних відносин. У зв?язку з цим позивач був змушений дистанціюватися від родини, а приблизно з 2015 року будь-яке спілкування між ним, батьком та відповідачем фактично припинилося. Такий не проживав разом із батьком, а тому не мав можливості своєчасно дізнатися про його смерть та відкриття спадщини.
Лише наприкінці серпня 2025 року він випадково дізнався про смерть батька від його сусідки з першого поверху в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яку зустрів випадково. Саме тоді йому вперше стало відомо про факт смерті батька. При цьому відповідач, будучи обізнаним про наявність іншого спадкоємця першої черги, не повідомив його про смерть батька та відкриття спадщини.
Окрім того, після того як йому стало відомо про смерть батька, він не володів інформацією щодо того, чи відкривалась спадкова справа, а також у якого нотаріуса заведено спадкову справу. Відповідач, який прийняв спадщину, жодної інформації йому не надав.
Також для звернення до нотаріуса йому необхідно було отримати свідоцтво про смерть батька та інші документи, необхідні для оформлення спадкових прав, що за відсутності будь-якого спілкування між ним та Відповідачем, а також ненадання ним відповідної інформації й документів додатково ускладнило можливість своєчасної реалізації ним права на прийняття спадщини.
Крім того, позивач вказує, що працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «ТА «Логістик Системс», та його робота має постійний роз?їзний характер та пов?язана із тривалими відрядженнями територією України, що підтверджується довідкою з місця роботи, копіями наказів про направлення у відрядження, доданими до позовної заяви. У зв?язку із характером трудової діяльності останній тривалий час перебував поза межами місця проживання та фактично був позбавлений можливості своєчасно отримати інформацію про смерть батька та належним чином реалізувати спадкові права.
Після того як позивачу стало відомо про смерть батька, останній без невиправданих зволікань, враховуючи графік роботи, вжив заходів для реалізації свого спадкового права та звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського територіального округу Клімової А.В. із заявою про прийняття спадщини від 20.01.2026. Однак у зв?язку із пропуском строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, у прийнятті такої заяви було відмовлено.
Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить квартира АДРЕСА_3 , в якій проживав спадкодавець.
Разом з тим, позивач не має можливості самостійно отримати правовстановлюючі документи на вказане спадкове майно, а також інформацію щодо складу спадщини, оскільки відповідні документи перебувають у розпорядженні відповідача, який прийняв спадщину, та нотаріуса, яким заведено спадкову справу.
Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 31.07.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити. Вказав на те, що батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що дізнався від сусідів через 5-6 місяців. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча згідно вимог ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, жодних заяв, клопотань та/або заперечень не поступало, а тому, згідно ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В. у судове засідання не з`явилась хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про, що зроблено актовий запис за №925.
Згідно заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 20.01.2026, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В., у якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до відповіді №09/02-14 від 28.01.2026 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В. спадкова справа № 4/2025 була заведена 19.06.2025 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим, ОСОБА_1 було відмовлено у заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, після відкриття спадщини.
Окрім цього, судом було досліджено копію спадкової справи 04/2025 заведеної після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця.
Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначав, що пропустив цей строк, оскільки йому не було відомо про смерть батька через конфілікт у сім`ї та систематичну відсутність його у м. Львові через те, що останній працював на посаді водія автотранспортних засобів.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2020 року у справі №466/5674/17 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Тобто не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність особи про смерть спадкодавця. Разом з цим суд зауважує, що покликання позивача на те, що останній працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «ТА «Логістик Системс», та його робота має постійний роз?їзний характер та пов?язана із тривалими відрядженнями територією України не приймаються судом, оскільки згідно поданої довідки №2702-1 від 27.02.2026 про підтвердження місця роботи, позивач почав працювати через 4 місяці після смерті ОСОБА_1 у ТОВ «ТА «Логістик Системс» з 01.07.2025. Окрім цього, позивачем у судовому засіданні повідомлено, що він провідував померлого ОСОБА_1 у лікарні, оскільки такий тривалий час хворів. З огляду на зазначене позивач знав про те, що померлий ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям.
Інших достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, що був наведений зокрема у запереченнях проти позову чи апеляції. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами про наявність поважних причин пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, відтак у суду відсутні підстави для визначення позивачу відповідного додаткового строку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1269, 1270, 1272 ЦК Ураїни та ст.ст. 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Клімова А.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 .
Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Клімова Анастасія Вікторівна, м. Львів, вул. Вербицького, 16.
Повний текст рішення складено 06.10.2026.
Суддя Чорна С.З.