Справа № 453/1575/24
№ провадження 2/453/47/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.
секретаря судових засідань - Бендеш А.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,-
в с т а н о в и в :
У провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває вищевказана цивільна справа.
10.09.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пахута Ю.С., в якому він просить витребувати у Городоцької міської ради Львівської області належним чином завірені документи (зокрема, але не виключно заяву про державну реєстрацію прав; технічний паспорт; документ, що посвідчує право власності земельною ділянкою під садовим будинком (витяг з ДЗК, Державний акт, договір купівлі-продажу/дарування тощо), які були подані ОСОБА_2 та на підставі яких державним реєстратором Городоцької міської ради, Галушко М.С., була проведена державна реєстрація прав на садовий будинок (ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.2355261.4905824.20230901.69.0000.65, загальною площею 104,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_2 .
29.09.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пахута Ю.С., в якій просить змінити предмет позову та викласти позовні вимоги у наступній редакції:
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію одної другої вартості безпідставно набутого майна - садового будинку (загальна площа (кв.м): 104.5, АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2832540646100) та земельної ділянки (кадастровий № [номер приховано]:04:000:0016) у розмірі 3 245 545 (три мільйони двісті сорок п`ять п`ятсот сорок п`ять) гривень;
- стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усі судові витрати.
Заяву мотивує тим, що 21 жовтня 1998 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований 21 жовтня 1998 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 68.
На земельній ділянці (кадастровий № [номер приховано]:04:000:0016, власником якої є ОСОБА_2 ), позивачем, ОСОБА_1 , в період перебування у шлюбі із ОСОБА_3 , за особисті кошти та за рахунок власних зусиль, був зведений садовий будинок, загальною площею 104.5 кв.м. Даний факт підтверджується показаннями наступних свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вказані свідки підтвердили, що усі фінансові та організаційні питання щодо будівництва вирішувались позивачем, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вони на будівництві не бачили (а якщо окремі свідки і бачили, то 1-2 рази і не у зв`язку із залученістю до процесу будівництва).
Також у судовому засіданні був допитаний як свідок ОСОБА_7 , який повідомив, що у минулому був власником земельної ділянки кадастровий номер №[номер приховано]:04:000:0016, яку в подальшому відчужив позивачу. Вказав, що жодного разу не бачив ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 , а грошові кошти за земельну ділянку йому передав позивач особисто. ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки формально, як титульний власник. Спірний садовий будинок будувався на згаданій земельній ділянці у період перебування позивача у шлюбі із ОСОБА_3 , за гроші позивача та з метою проживання там сім`єю. Будівництво здійснювалось за погодження із власником земельної ділянки, що підтверджується показаннями свідків, зокрема зі сторони відповідачів (оскільки жодного разу ніхто зі свідків та й сама ОСОБА_2 ) не стверджували, що були заперечення щодо будівництва на такій земельній ділянці. Між позивачем та ОСОБА_2 була домовленість про те, що даний будинок разом із земельною ділянкою будуть власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та призначені для проживання сім`ї. Проте, 16.11.2023 ОСОБА_2 , всупереч домовленості, здійснила державну реєстрацію речового права на спірний садовий будинок на себе, чим порушила права позивача. До моменту державної реєстрації нерухомості у державному реєстрі речових прав, особа, яка придбала будівельні матеріали, є власником таких матеріалів. Таким чином, власником будівельних матеріалів, які були використані при будівництві, та результат праці (зведений садовий будинок як новостворена річ та об' єкт незавершеного будівництва) є приватною власністю позивача та, відповідно ОСОБА_3 , як дружини позивача. Відповідач, ОСОБА_2 , набула майно (вартість робіт і послуг) за рахунок позивача без будь-якої правової підстави.
Вказує, що оскільки, демонтувати об`єкти та повернути будівельні матеріали є неможливим, так само як і зареєструвати право власності на них за позивачем, оскільки власником земельної ділянки на якій вони розміщені є відповідач, то позивач має право на відшкодування вартості будівельних матеріалів та виконаних робіт з будівництва. У матеріалах справи наявний висновок суб`єкта оціночної діяльності, згідно до якого вартість спірного садового будинку становить 2 830 200 (два мільйони вісімсот тридцять тисяч двісті) гривень. Крім цього, згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер №[номер приховано]:04:000:0016, вартість ділянки становить 415 345 гривень.
Беручи до уваги презумпцію спільної сумісної власності подружжя, сторона позивача бажає скористатись правом, передбаченим ч.3 ст. 49 ЦПК України, та змінити предмет позову на стягнення грошової компенсації одної другої вартості безпідставно набутого майна - садового будинку Загальна площа (кв.м): АДРЕСА_2 ) - у розмірі 3 245 545 (три мільйони двісті сорок п`ять п`ятсот сорок п`ять) гривень.
29.09.2026 на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рісної Ю.Б. на заяву позивача про зміну предмета позову, в якій важає, що така заява не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки позивач фактично вдається до одночасної зміни предмета та підстав позову. В обгрунтування заперечень зазначає наступне.
Так, у поданій заяві позивач змінює предмет позову, замість початкової вимоги «визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на одну другу частину закінченого будівництвом об`єкта - садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », просить «стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію одної другої вартості безпідставно набутого майна - садового будинку (загальна площа (кв.м): 104.5, АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2832540646100) та земельної ділянки (кадастровий № [номер приховано]:04:000:0016) у розмірі 3 245 545 (три мільйони двісті сорок п?ять п?ятсот сорок п?ять) гривень». Підстави позову: замість обставин, що стосувалися захисту права власності позивача, яке було порушено внаслідок того, що: «… в період з 2022 року по 2024 рік, земельна ділянка із кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0296 та земельна ділянка із кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0016 були поміняні місцями або зміщені незрозумілим для позивача методом. Внаслідок таких незаконних дій, власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірний об`єкт будівництва - садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стала ОСОБА_2 (відповідач у даній справі), хоча сама ОСОБА_2 немає жодного відношення до фінансування та будівництва спірного нерухомого майна…», позивач посилається на абсолютно нові факти та юридичні обставини, та обґрунтовує свої позовні вимоги нормами ст. 1212 Цивільного кодексу України, зазначаючи про те, що: «…між позивачем та ОСОБА_2 була домовленість про те, що даний будинок разом із земельною ділянкою будуть власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та призначені для проживання сім?ї. Проте, 16.11.2023, ОСОБА_2 , всупереч домовленості, здійснила державну реєстрацію речового права на спірний садовий будинок на себе, чим порушила права позивача…».
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2024 року у справі № 657/1024/16-ц, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет АБО підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом…
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Враховуючи викладене, та керуючись нормами ст. 49 ЦПК України, представник відповідача просить відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 28 вересня 2026 року у даній справі, та повернути вказану заяву заявникові.
В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пахут Ю.С., просив клопотання про витребування доказів задовольнити та прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову. Водночас адвокат Пахут Ю.С. підтвердив, що подана ним заява містить зміну предмета і підстав позову.
Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Рісна Ю.Б. щодо клопотання сторони позивача про витребування доказів заперечувала та просила відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.
Ознайомившись із заявою представника позивача про зміну предмету позову, клопотанням про витребування доказів, та заслухавши думки учасників справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову, позивач замінив попередні позовні вимоги про визнання за ним право власності на 1/2 частину закінченого будівництвом об`єкта - садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - новою вимогою про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь грошової компенсації за вартість одної другої частки безпідставно набутого майна - садового будинку (загальна площа (кв.м): 104.5, АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:04:000:0016) у розмірі 3 245 545 гривень.
Разом з тим, у позовній заяві про визнання за ним право власності на спірний об`єкт будівництва та в заяві про зміну предмета позову представник позивача зазначив різні обґрунтування позовних вимог, з чого вбачається зміна підстав для позову.
Враховуючи зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову представника позивача, таке слід розцінювати саме як заяву про зміну предмета та підстав позову, оскільки фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20, від 10 листопада 2021 року в справі №916/1988/20 та від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява представника позивача про зміну предмету позову не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки зміненими вимогами позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову, а тому вона підлягає розгляду як новий позов з новими позовними вимогами.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення стороні позивача заяви про зміну предмету позову.
Разом з тим, у задоволенні клопотання сторони позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки суд збирає та витребовує докази, які стосуються предмета спору. Оскільки судом відмовлено у прийняті нових позовних вимог, відповідно, докази, які їх стосуються, суд вважає неналежними, тобто такими, що не стосуються справи, яка розглядається.
Керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пахута Ю.С. про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - відмовити.
Заяву про зміну предмета позову повернути позивачу.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пахута Ю.С. про витребування доказів - відмовити.
Розгляд справи відкласти до 29.10.2026 на 12 год. 00 хв.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя