СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/16543/22
пр. № 2/759/110/26
22 вересня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сальваровська Ніна Ігорівна про визнання недійсним договору довічного утримання,
ВСТАНОВИВ:
І. Позиція сторін у справі
у листопаді 2022 р. ОСОБА_4 звернувся до суду, однак, оскільки заявник є спадкоємицею після його 15.05.2023 смерті, ухвалою суду замінено неналежного позивача на ОСОБА_1 , яка просить суд визнати договір довічного утримання (догляду) посвідченого 06.07.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №1704 приватним нотаріусом недійсним та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_4 після смерті у 2022 р. своєї дружини написав заяву щодо вступу у спадщину, але того ж дня від нотаріуса дізнався, що на квартиру накладено заборону відчуження, оскільки квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання від 06.07.2021. Про наявність зазначеного договору та умови договору він взагалі не знав, що підтверджує про повне невиконання умов договору з боку відповідача, тим паче, відповідачка останні 6 місяців життя дружини взагалі перебувала закордоном. Дружина за 2 місяці до смерті мала намір розірвати договір у судовому порядку, але через значне погіршення стану здоров`я не змогла цього зробити. На момент укладення правочину - договору довічного утримання (догляду), відповідач знала, що ОСОБА_6 була людиною з інвалідністю і причиною настання інвалідності є психологічні розлади в організмі людини, підписуючи спірний Договір вона не усвідомлювала значення своїх дій та правові наслідки такого правочину. Просить позовні вимоги задовольнити.
16.08.2023 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, спростовуючи твердження позивача, тим, що позивачу достеменно було відомо про складання зазначеного договору, так як у спадковій справі міститься заява про згоду на укладення цього договору, який укладається його дружиною в інтересах сім`ї та на умовах, які вони попередньо обговорили і вважали вигідними для них обох та відповідав їх спільному волевиявленню. До своєї смерті позивач проживав у спірній квартирі, питання про його виселення відповідачкою не підіймалося. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 210-215, т. 1).
21.09.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, яким заперечуються вимоги відповідача (а.с. 1-5, т. 2).
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.11.2022 справу розподіллено на суддю Ул`яновську О.В. (а.с 44, т. 1).
18.11.2022 отримано Інформацію про задеклароване/зареєстровано місце проживання особи (а.с. 46, т. 1).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 08.12.2022 передано заяву про забезпечення позову (а.с 47, т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 08.12.2022 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно (а.с 48, т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 08.12.2022 відкрито провадження по справі, у порядку загального позовного провадження (а.с 51, т. 1).
Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва 22.02.2023, 28.02.2023 задоволено клопотання про витребування копії картки (особової справи) хворої ОСОБА_6 та медичні документи (а.с 72, 82, т. 1; а.с. 62, 105, т. 2).
Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва 19.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с 105, т. 1; а.с. 221, т. 2).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 29.05.2023 замінено неналежного позивача по справі ОСОБА_4 на належного ОСОБА_1 (а.с. 121, т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2024 витребовано матеріали спадкової справи (а.с. 58, т. 2).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2026 задоволено клопотання представника відповідача, та у судове засідання викликано експерта (а.с. 15, т. 3).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача, та призначено додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу (а.с. 63, т. 3).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні просила врахувати відзив на позовну заяву, висновки судової експертизи, свідчення експерта у судовому засіданні, надати оцінку усім доказам та у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлена належним чином, причини неявки не повідомлено (а.с. 66, 71, 81 т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 99, т. 2).
Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю осіб, які не з`явилися, що є у справі.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами, а саме, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.09.2001 стала власницею однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 23, т. 1).
На підставі свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 ОСОБА_6 04.03.2006 уклала шлюб із ОСОБА_4 (а.с. 21, т. 1).
06.07.2021 ОСОБА_6 уклала із ОСОБА_7 договір довічного утримання (догляду) (а.с. 13, т. 1).
Пункт 1.9. зазначеного договору містить повідомлення, що даний договір укладено за заявою чоловіка відчужувача ОСОБА_4 .
Відповідно до заяви, яка міститься у матеріалах спадкової справи ОСОБА_4 був обізнаний про складання договору довічного утримання (догляду) (а.с. 226, т. 1).
Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22, т. 1).
11.11.2022 ОСОБА_4 склав заповіт на все його майно, рухоме та нерухоме на ОСОБА_1 (а.с. 148, т. 2).
Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 146, т. 2).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 29.05.2023 замінено неналежного позивача по справі ОСОБА_4 на належного ОСОБА_1 (а.с. 121, т. 1).
Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва 19.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с 105, т. 1; а.с. 221, т. 2).
Висновком судово-психіатричного експерта за №635 від 25.04.2025 Центру судових експертиз відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що вона під час укладення та підписання 06.07.2021 договору довічного утримання (догляду) за психічним станом не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними (а.с. 225-237, т. 2).
З підстав відсутності медичної документації що підтверджувала б психічний розлад саме у 2021 р., не врахування показів свідків, з висновку експерта не зрозуміло саме з якого часу він вважає ОСОБА_6 такою, що не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, отже висновок є неповним та неясним, а тому, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача, та призначено додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу (а.с. 63, т. 3).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта за № 1412 від 31.08.2026 Львівської філії судових експертиз відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що у зв`язку з недостатністю даних щодо психічного стану ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент укладення нею правочину 06.07.2021, відповісти на постановлене запитання чи могла вона усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент укладення нею правочину не надається можливим (а.с. 99-105, т. 3).
Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що в цілому ОСОБА_6 розуміла значення своїх дій, на роботі працюючи не забувала деталі відносно кожного працівника, скаржилася на свого чоловіка, щодо вживання спиртних напоїв. В цілому була здоровою людиною (а.с. 192, т. 2).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність жилий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені (ч. 1 ст. 225 ЦК України).
Правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину, особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).
Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Оцінюючи висновок первинної судово-психіатричної експертизи за №635 від 25.04.2025, суд зазначає, що він був наданий без дослідження повного обсягу медичної документації щодо ОСОБА_6 .. Після неодноразового витребування судом додаткових медичних документів, судовою експертизою в іншій експертній установі (філії) було проведено додаткову експертизу за № 1412 від 31.08.2026. Згідно остаточного висновку додаткової експертизи, у зв`язку з повною відсутністю медичної документації стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 безпосередньо на час укладення оспорюваної угоди, встановити її психічний стан та здатність усвідомлювати значення своїх дій на момент підписання договору не виявилося за можливе.
З огляду на це, суд критично оцінює висновок першої експертизи, оскільки він ґрунтувався на неповному обсязі даних.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, та те, що за результатами додаткової експертизи науково встановити несвідомий стан відчужувача на дату правочину неможливо, а позивачем не надано інших беззаперечних доказів, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 51 Конституції України; ст.ст. 203, 215, 225, 744 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сальваровська Ніна Ігорівна про визнання недійсним договору довічного утримання відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2022 шляхом скасування арешту на кв. АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул`яновська
Повний текст судового рішення складено 02.10.2026