СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 285/1925/25
пр. № 2/759/859/26
06 жовтня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., позивач ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Чайковської Р.А., представника відповідача - адвоката Писаренка М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати спільним сумісним майном подружжя: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер - 18240856600:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір чорний, № кузова НОМЕР_1 ; мототехніку BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 ; автомобіль BMW X5, рік випуску -2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніку YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № кузова НОМЕР_4 ; сонячна електростанція (СЕС); дохід від продажу електроенергії, грошові кошти (банківські вклади, рахунки). Припинити право власності позивача на 1/2 частку в праві власності на об`єкти рухомого та нерухомого майна, які є спільним майном подружжя. Стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію 1/2 (половини) вартості спільного майна подружжя у розмірі 2 898 481,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 07.09.2013 по 15.08.2024 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було придбано у власність рухоме та нерухоме майно, а саме : однокімнатну квартиру, загальною площею 43,1 кв.м, житлова площа - 17,4 кв.м; адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно 09.08.2014, право власності оформлено на відповідача, вартість об`єкта згідно звіту про оцінку - 2 314 200,00 грн; житловий будинок загальною площею 28,3 кв.м; адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , земельна ділянка: кадастровий номер: [номер приховано]:04:000:0960 площею 0,1 га., підстава набуття права власності - новостворене майно, декларація про готовність об`єкту до експлуатації від 15.06.2020, право власності оформлено на відповідача, вартість об`єкту нерухомості згідно звіту про оцінку - 602 900,00 грн.; земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 , підстава набуття права власності - цивільний правочин, договір купівлі-продажу від 24.03.2020, право власності оформлено на відповідача, вартість об`єкту згідно звіту про оцінку -304 070, 00 грн; земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764, площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), підстава набуття права власності - цивільний правочин, договір купівлі-продажу від 24.03.2020, право власності оформлено на відповідача, вартість об`єкту згідно звіту про оцінку - 288 675,00 грн; - автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем 24.05.2017, вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість - 281 650,00 грн; мототехніку BMW R1200GS, рік випуску - 2017 р., колір - чорний, № шасі НОМЕР_2 , зареєстрований за відповідачем 05.07.2022, перереєстрований на нового власника 04.10.2023 р. за договором купівлі-продажу, вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість - 595 780,00 грн; автомобіль BMW X5, рік випуску-2014 p., № кузова НОМЕР_3 , зареєстрований за відповідачем 21.10.2021, перереєстровано на нового власника 27.09.2023, вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість - 1 138 047,00 грн.; - мототехніку YAMAHA YZF-R6 , рік випуску - 2006 р., № шасі НОМЕР_5 , зареєстрований за відповідачем 03.10.2019, зареєстровано на нового власника 04.10.2023 , вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість - 271 640,00 грн; сонячна електростанція (СЕС) - 76 сонячних панелей з відповідним обладнанням для їх підключення та функціонування, розташована на земельній ділянці кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, вартість на даний час невідома і буде доведена у визначеному ЦПК України порядку; дохід від продажу електроенергії після розірвання шлюбу за період часу з 16.06.2024 по день звернення до суду відповідач отримує дохід від СЕС, який є доходом від спільного майна.
Також за час спільного проживання та перебування у шлюбі відповідачем було відкрито рахунки в банках, були здійснені поповнення брокерського рахунку та свіфт (swift) перекази, депозити (рахунки), вкладення.
Позивач зазначає, що на об`єкти нерухомого майна, які придбані сторонами в період перебування у шлюбі зареєстровані на відповідача, розповсюджується правовий режим спільного сумісної власності подружжя, їх належність сторонам на праві спільної сумісної власності презюмується в силу ст. 60 СК України.
Неподільні речі, а це автомобілі і мототехніка, також були придбані сторонами в період шлюбу. Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №1841 №35аз-1723-2024 від 04.06.2024 на адвокатський запит №190 від 29.05.2024 було надано інформацію згідно якої станом на день надання відповіді за ОСОБА_2 зареєстровано: з 24.05.2017 автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, № куз. НОМЕР_6 . Тобто на вказаний автомобіль, який придбано в період шлюбу та оформлено на відповідача, розповсюджується режим спільної сумісної власності. Цей об`єкт рухомого майна є в натурі, підлягає включенню в загальний обсяг спільно нажитого майна подружжя для визначення вартості частки кожного з подружжя у спільному майні. Одночасно з відповіді сервісного центру МВС вбачається, що мототехніка BMW R1200GS, 2017 року, автомобіль BMW Х5, 2014 року випуску та мототехніка YAMAHA YZF-R6 , 2006 року випуску були відчужені відповідачем в період шлюбу за договорами купівлі-продажу. Вказане відчуження КТЗ відбулося BMW R1200GS - 04.10.2023 , BMW Х5 - 27.09.2023 та YAMAHA YZF-R6 04.10.2023. Тобто відповідач напередодні розірвання шлюбу вчиняв активні дії по відчуженню спільного майна подружжя без згоди позивача. Такі його дії ОСОБА_1 розцінює як протиправне позбавлення її частки в спільному майні поза її волею. Відчуження вказаних транспортних засобів без згоди позивача стало можливим через те, що ці правочини були укладені не в нотаріальному порядку. А тому позивач вважає, що спосіб захисту її права в порядку ч.2 ст.65 СК України не буде ефективним і бажає захистити своє порушене право шляхом отримання грошової компенсації за належну їй частку у майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без її згоди в грошовому еквіваленті згідно ч.2 ст.364 ЦК України. Згідно довідок експерта №8, 9 та 11 від 03.02.2025 ринкова вартість транспортних засобів (відчужених відповідачем) становить відповідно: - BMW Х5, 2014 року випуску - 1 138 047,00 грн.; - BMW R 1200GS. 201 7 року випуску - 595 780,00 грн.; YAMAHA YZF-R6,2006 року випуску - 271 640,00 грн.
Позивач вважає, що вона має право на відшкодування з відповідача вартості 1/2 частки майна, проданого без її згоди, а саме - 1 002 733,50 грн.
Також позивач зазначає, що у період шлюбу сторони придбали сонячну електростанцію. Вона складається із 78 сонячних панелей з відповідним обладнанням для їх кріплення та функціонування, що утворюють сонячну електростанцію. Оскільки попередньо придбанням займався відповідач, то позивач не має в своєму розпорядженні доказів придбання цих речей. СЕС встановлена на земельній ділянці кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960 та використовувалась для отримання сім`єю додаткового доходу. СЕС є сукупністю речей (безпосередньо сонячних панелей, акумулятора та них пристроїв для їх підключення) і функціонує як єдиний механізм, а тому дно до ч.2 ст. 183 ЦК України ця річ є неподільною, оскільки її не можна поділити без втрати її цільового призначення.
У період перебування у шлюбі СЕС використовувалась для отримання сім`єю грошового доходу, який складав на місяць орієнтовно 7-10 тисяч гривень. Після розірвання шлюбу СЕС залишилась у користуванні відповідача, який у період з 16.08.2024 по теперішній час не відшкодовував позивачу половину їх доходу від реалізації електроенергії, який у відповідності до ч.2 ст.61 СК України є спільним. Вартість СЕС, а також отриманого доходу у період з 16.08.2024 по теперішній час потребує доказування та буде реалізовано стороною позивача в порядку ЦПК України. Подільні речі - грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках. Наведений обсяг майна, який позивач вважає спільним характеризується множинністю об`єктів. А тому для здійснення їх поділу визначається розмір дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України), та здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).
Вартість обсягу майна, яке є в натурі та підлягає поділу складає 3 791 495,00 грн, вартість за частку у майні позивача - 1 895 747,50 грн (квартира, будинок, 2 земельні ділянки, автомобіль Рено). Вартість відчужених без згоди позивача об`єктів - 2 005 467,0 грн., компенсація частки належної позивачу - 1 002 733,50 грн.
Також позивач вказує на понесення нею витрат по сплаті судового збору, витрат на проведення експертизи, витрат на правову допомогу - орієнтовно у загальному розмірі 74 340, 00 грн.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Петренко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання та встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.
29 травня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Писаренка М. О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, у задоволенні позову просить відмовити, вказуючи на те, що питання рівності часток не є безумовним. Відповідач має право вимагати врахувати його особистий внесок та істотні життєві обставини. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач не вказала увесь обсяг майна, набутого під час шлюбу. Право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 .
Відповідач вказує на те, що платежі за спірну квартиру були внесені ним особисто у січні - лютому 2012 року, а договір відступу майнових прав було укладено 28.02.2012, тобто майже за півтора роки до укладення шлюбу (07.09.2013). Відтак даний об`єкт не є спільною власністю подружжя, незалежно від того коли було оформлене свідоцтво про право власності (09.08.2014). Також відповідач вказує на те, що компенсація за автомобіль Рено, який після розірвання шлюбу залишився у користуванні позивача та був повернутий відповідачу, не може бути виплачена позивачу, оскільки автомобіль було знищено внаслідок ворожого удару (падіння уламка дрона) у серпні 2024 року. Інша авто - та мото - транспорти (BMW R1200GS, BMW X5 YAMAXA, YZF-R6) були продані у період перебування подружжя у шлюбі, а кошти використані в інтересах сім`ї. Окрім того, позивач не надала суду доказів на підтвердження реєстрації СЕС як майнового об`єкта, отримання прибутку від продажу електроенергії, не довела придбання та будування СЕС за спільні кошти подружжя.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року витребувано з Головного управління ДПС у Житомирській області належним чином завірену копію фінансового звіту (балансу), декларації, доходи, нараховані податки на майно ОСОБА_2 за період 2021-2025 роки включно. Витребувано з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» належним чином посвідчену інформацію про поповнення брокерського рахунку та свіфт (swift) перекази, депозити (рахунки), вкладення із зазначенням грошових коштів, які там знаходяться та/або знаходилися на ім`я ОСОБА_2 за період 2013 по 2024 роки включно.
23 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.10.2025 № 661/5/06-30-12-03-11, згідно якого у межах компетенції згідно з даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, користувачами яких є територіальні органи ДПС, звітність по ФОП ОСОБА_2 за період 2021 - 2025 роки До ГУ ДПС не надходила.
04 листопада 2025 року на адресу суду надійшов лист з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» із запитуваною інформацією щодо ОСОБА_2 із випискою по рахунку за період з 01.01.2013 по 31.12.2024.
11 грудня 2025 року від представника позивача - адвоката Чайковської Р. А на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині заявленого до стягнення розміру компенсації з відповідача на користь позивача вартості спільного майна подружжя, а саме - частки сонячних панелей DAH SOLAR HMC72Х9-410W у кількості 78 одиниць, що становить 122 460,00 грн; - частки від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HMC72Х9-410W у кількості 78 одиниць, що становить 100 689,75 грн; частки у спільних рахунках в банках, поповнення брокерського рахунку та свіфт (swift) перекази, депозити (рахунки), вкладення, становить 5 128 355, 59 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду міста Києва №145 від 22 червня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №759/1925/25 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 для розгляду справи визначено суддю Горбенко Н. О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чайковська Р.А. позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просить задовольнити з урахуванням поданих уточнень.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Писаренко М. О. заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, вказуючи на необґрунтованість та недоведеність належними та допустимими доказами заявлених позивачем вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.09.2013 перебували у зареєстровану шлюбі, який було розірвано рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.07.2024 (справа №285/3126/24).
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано у власність рухоме та нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер - 18240856600:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір чорний, № кузова НОМЕР_1 ; мототехніку BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 ; автомобіль BMW X5, рік випуску -2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніку YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № кузова НОМЕР_4 ; сонячні панелі DAH SOLAR HMC72Х9-410W у кількості 78 одиниць. Також позивач вказує на те, що подружжя отримувало дохід від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HMC72Х9-410W у кількості 78 одиниць, мало спільні рахунки в банках, поповнювало брокерський рахунок, здійснювало свіфт (swift) перекази, мало депозити (рахунки), вкладення.
Наразі між сторонами виник спір, як між колишнім подружжям, щодо поділу цього майна.
Главою 8 СК врегульований правовий режим права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Згідно з частиною 1 статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 63 СК дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частиною 3 статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Згідно з вимогами статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69 СК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Відповідно до положень частини 1 статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Частиною 2 статті 183 ЦК України визначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 СК України).
Відповідно до частини 1 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Частиною 3 статті 358 ЦК України визначено, що кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Так, основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав
з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто статтею 60 СК встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує (див. постанови Великої Палати Верховного Суду
від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15).
Суд наголошує, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. При цьому поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та статтею 372 ЦК.
Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК).
Таким чином, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК), або ж реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК) (див. постанову Верховного Суду від 06 березня 2026 року у справі № 296/2109/23).
Згідно з вимогами частини 1 статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частин 2, 3 статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
При цьому виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина 3 статті 370 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина 2 статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Отже, вирішуючи спори між подружжям про майно, потрібно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Системний аналіз змісту наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
Щодо однокімнатної квартири, загальною площею 43,1 кв.м, житлова площа - 17,4 кв.м; адреса об`єкта: АДРЕСА_3
Судом встановлено, що 26 січня 2012 року між ТОВ «ФК «УКО-Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір № 1442/V-YУ про участь у фонді фінансування будівництва, згідно умов якого відповідач передав управителю в управління грошові кошти з метою отримання у власність житла (об`єкта інвестування), яким є квартира, попередня загальною площа 42,60 кв.м, адреса об`єкта: АДРЕСА_3 .
Згідно з п. 5.8 Договору № 1442/V-YУ про участь у фонді фінансування будівництва, ОСОБА_2 передає ТОВ «ФК «УКО-Капітал» грошові кошти у розмірі 348 468,00 грн.
Умовами п. 5.9. цього договору сторони обумовили, що першу частку коштів до ФФБ ОСОБА_2 передає у строк до 31.01.2012 у розмірі не менше 235 011, 40 грн. Решту суми ОСОБА_2 вносить у строк до 26.01.2013 згідно графіку платежів.
28 лютого 2012 року між ТОВ «ФК «УКО-Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір № 1442/V-YУ відступлення майнових прав.
Згідно п. 1.1. цього Договору ТОВ «ФК «УКО-Капітал» передало, а ОСОБА_2 набув майнових прав на об`єкт інвестування, визначений у п. 1. 9 Договору про участь у ФФБ.
Датою набуття ОСОБА_2 майнових прав на об`єкт інвестування є день підписання цього договору (п. 1.2 Договору).
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 , отримано ОСОБА_2 09 серпня 2014 року.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень статі 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та інші папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Частиною першою статті 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 ЦК України).
Згідно з статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.
Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а отже, і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Визначення майнового права як «права очікування» та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.
Зазначений підхід до визначення правового змісту інституту майнових прав є усталеним і застосовується Верховним Судом у новітній судовій практиці, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 2610/22985/2012 (провадження № 14-390цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) та постановах Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 5002-10/1364-2012, від 02 грудня 2020 року у справі № 520/4555/17 (провадження № 61-43345св18), від 26 січня 2022 року у справі № 761/3462/13-ц (провадження № 61-8748св19), від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17 (провадження № 61-7785св19), від 08 червня 2022 року у справі № 947/25597/19 (провадження № 61-3768св21), від 21 червня 2022 року у справі № 947/25617/19 (провадження № 61-3763св21).
Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17 (провадження № 61-7785св19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлено право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, однак самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
Укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (частина перша статті 57 СК України).
Згідно з частиною сьомою статті 57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів кошти, що належали одному із подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Відповідно до загальних засад цивільного судочинства та вимог процесуального закону, закріплених, зокрема, у статтях 76-78, 81, 83, 84, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, суд під час вирішення спору зобов`язаний установити всі обставини, що мають значення для справи, надати їм належну юридичну оцінку та оцінити всі докази у їх сукупності. Без виконання цих процесуальних дій ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення є неможливим.
Із матеріалів справи вбачається, що до укладення шлюбу (07.09.2013) відповідач сплатив за будівництво квартири квартиру АДРЕСА_4 , отримано ОСОБА_2 09 серпня 2014 року, один перший внесок у загальному розмірі 245 400,00 грн (26.01.2012), другий внесок у розмірі 6 981,70 грн (02.02.2012), третій внесок у розмірі 98 798,70 грн (28.02.2012), які становлять 100 % вартості спірної квартири.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначена спірна квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , оскільки за будівництво спірної квартири він сплатив особисті кошти у січні - лютому 2012 року, тобто майже за півтора року до укладення із позивачем 07.09.2013 шлюбу.
З урахування викладеного, на вказаний об`єкт нерухомості не розповсюджується правовий статус спільного сумісного майна подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. При цьому позивач не довела суду того, що грошові кошти сплачені відповідачем за півтора роки до укладення шлюбу із ОСОБА_1 за спірну квартиру були не особистими коштами ОСОБА_2 . Та обставина, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру було отримане відповідачем вже у період шлюбу із позивачем не свідчить про те, що квартира АДРЕСА_4 , була придбана сторонами під час шлюбу. Вказані твердження позивача є помилковими та повністю спростовуються наведеними вище нормами закону та правовими висновками Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягаю.
Щодо стягнення компенсації за відчужені у період шлюбу транспортні засоби -мототехніки BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 ; автомобіля BMW X5, рік випуску - 2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніки YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № шасі НОМЕР_4
Із матеріалів справи вбачається та підтверджується інформаційною довідкою із Територіального сервісного центру МВС №1841 Регіонального Сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС №35аз/1723/2024 від 04.06.2024, у період шлюбу сторонами було придбано:
- 03.10.2019 мототехніку YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № шасі НОМЕР_4 , який було відчужено за згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2023, ринкова вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість 271 640,00 грн;
- 21.10.2021 автомобіль BMW X5, рік випуску - 2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніки YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № шасі НОМЕР_4 , який було відчужено за договором купівлі-продажу від 27.09.2023, вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість 1 138 047,00 грн;
- 05.07.2022 мототехніку BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 , який було відчужено за договором купівлі-продажу від 04.10.2023, ринкова вартість КТЗ згідно довідки про ринкову вартість 595 780,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 61 СК якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тлумачення статті 61 СК свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
Згідно із частиною другою статті 65 СК при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Частина четверта статті 65 СК передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 274/3360/22).
У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 607/10858/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: - ключовим для вирішення питання про компенсацію одним із подружжя іншому компенсації вартості відчуженого спільного сумісного майна є не лише наявність на це письмової згоди іншого з подружжя, а використання виручених від продажу грошових коштів не в інтересах сім`ї чи не на її потреби (пункт 171). Відповідач відчужив під час шлюбу, а встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про продаж цих автомобілів без згоди позивачки, яка протягом тривалого часу не пред`являла жодних вимог щодо цих транспортних засобів (зокрема, про визнання недійсними договорів, на підставі яких були відчужені автомобілі) і заявила про свої вимоги лише у липні 2022 року (пункт 174).
У цій справі суд встановив, що транспортні засоби - мототехніки BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 ; автомобіля BMW X5, рік випуску - 2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніки YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № шасі НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , на ім`я якого вони були зареєстровані, відчужив їх на користь третіх осіб ще під час перебування сторін у шлюбі.
Суд ураховує підхід Великої Палати Верховного Суду, яка виснувала, що нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя (див. пункти 51-52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц).
Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК).
Отже, судом встановлено, що вказане рухоме майно було придбане подружжям під час шлюбу, а тому на нього розповсюджується правовий статус спільного сумісного майна подружжя. Проте таке майно було відчужене відповідачем на користь третіх осіб під час перебування сторін у шлюбі, а грошові кошти отримані від його продажу були витрачені в інтересах сім`ї, що не спростовано позивачем. Оцінка дій однієї зі сторін шлюбу щодо укладення правочину повинна здійснюватися з урахуванням презумпції інтересу сім`ї, яка діє доти, доки інша сторона не доведе протилежного. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що, укладаючи договори купівлі-продажу цих транспортних засобів, ОСОБА_2 діяв не в інтересах сім`ї.
З огляду на такі обставини, суд вважає відсутніми правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації 1/2 вартості за продані у період шлюбу транспортні засоби транспортні засоби - мототехніки BMW R1200GS, рік випуску - 2017, колір чорний, № шасі НОМЕР_2 ; автомобіля BMW X5, рік випуску - 2014, № кузова НОМЕР_3 ; мототехніки YAMAHA YZF-R6, рік випуску 2006, № шасі НОМЕР_4 .
Щодо поділу житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1
Підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника).
Відповідно до правил ЦК України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об`єкт будівництва (стаття 331), переробка речі (стаття 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333), набувальна давність (стаття 344) та інші.
Найбільш поширеним похідним способом набуття права власності є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 2 цієї статті право спільної сумісної власності подружжя на майно придбане за час шлюбу презюмується.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, та на підставі ст. 69 ч. 1 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області, зареєстровано в реєстрі за №1016, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 56 292,00 грн.
Згідно з звітом про експертно-грошову оцінку земельної ділянки ПП «Бюро оцінки «Фенікс-А» від 02.04.2024 оціночна вартість земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 становить 304 070, 00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2025 № 418110928, 18.06.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серії та номер ЖТ 1411201670758, виданої 15.06.2020, видавник Управління Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області.
У відповідності до звіту про оцінку нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, проведеного ПП «бюро оцінки «Фенікс-4» від 03.03.2025 ринкова вартість домоволодіння становить 602 900,00 грн.
Окрім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.03.2020, посвідченим приватним нотаріусом Новоград-Волтинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В. В., ОСОБА_2 придбав земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки ПП «Бюро оцінки «Фенікс-А» від 03.03.2025, оціночна вартість земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, становить 288 675, 00 грн.
Автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 з 24.05.2017, що підтверджується інформаційною довідкою із Територіального сервісного центру МВС №1841 Регіонального Сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС №35аз/1723/2024 від 04.06.2024. Відповідно до довідки судового експерта ОСОБА_6 середня статистична вартість КТЗ з урахуванням середньостатистичного пробігу транспортного засобу RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 станом на 03.02.2025 становить 281 650,00 грн.
Згідно з висновком експерта транспортно-товарознавчої експертизи №20 від 17.06.2025, складеного судовим експертом Кудинським В. С., середньо статистична ринкова вартість транспортного засобу RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 станом на 17.06.2025 становить 288 220, 00 грн без урахування технічного стану, з урахуванням середньостатистичного пробігу.
Враховуючи вимоги вище вказаних статей Сімейного кодексу України, суд вважає наявними правові підстави для визнання спірних земельних ділянок та житлового будинку, а також автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 спільним сумісним майном подружжя, оскільки з урахуванням аналізу договорів купівлі-продажу земельних ділянок, зазначені спірні земельні ділянки були придбані подружжям у період шлюбу за спільні кошти подружжя. При цьому житловий будинок, розміщений на земельній ділянці кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960 було збудовано сторонами у період перебування у зареєстрованому шлюбі. Доказів того, що вказані земельні ділянки та новостворений житловий будинок, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , були набуті ним у особисту приватну власність за особисті кошти відповідача, останнім суду не надано.
Також судом встановлено, що автомобіль RENAULT Megan, було придбано сторонами у шлюбі, а тому він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Після розлучення автомобіль перебуває у користуванні відповідача.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.
Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.
У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18).
Вирішуючи питання про поділ спірного автомобіля, який є об`єктом права спільної сумісної власності, суд враховує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Обставин, які б давали підстави для відступу від рівності часток подружжя судом не встановлено.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд, врахувавши останню практику Верховного Суду, факт згоди позивача на одержання грошової компенсації, а також те, що вона особисто не користується транспортним засобом RENAULT Megan, вважає, що спірні земельні ділянки та житловий будинок, а також спірний транспортний засіб RENAULT Megan, набутий сторонами в період шлюбу, є об`єктом їх права спільної сумісної власності, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення її права власності на вказане спірне майно.
Ураховуючи заявлені позивачем вимоги та надані звіти щодо оцінки вартості спірного майна, позивач має право на грошову компенсацію грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності (спірні земельні ділянки вартістю 304 070,00 грн та 288 675,00 грн), житловий будинок (вартістю 602 900,00 грн), а також спірний транспортний засіб RENAULT Megan (вартістю 288 220,00 грн, при цьому суд ураховує вартість ТЗ в межах заявлених позивачем вимог 281 650, грн.), що складає 738 647,50 грн (1 477 295,00 : 2). Крім цього, відповідні клопотання, в тому числі, про проведення експертизи для визначення реальної вартості зазначеного майна, сторонами по справі заявлено не було.
При цьому право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 , підлягає припиненню.
Щодо сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць та доходу від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць у сумі 201 379, 50 грн
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-80 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами у справі, подружжям у період шлюбу було придбано сонячні панелі DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць.
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ПП «Капітал-Експерт» від 16.09.2025, ринкова вартість об`єкта оцінки становить 244 920,00 грн.
Під час розгляду справи судом, на підставі наданих сторонами пояснень та письмових доказів, було встановлено, що від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць, відповідачем було отримано за період з 16.08.2024 по 24.09.2025 складає 201 379, 51 грн.
У поданій до суду заяві про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь 1/2 частку вартості сонячних панелей та доходу отриманого від продажу електроенергії сонячних батарей.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого із подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Згідно з ч.1 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Матеріали справи свідчать, що спірне обладнання, яке складається з сонячних модулів інвертора, спеціального кабелю та кріплень, придбано сторонами за час шлюбу, а тому є спільним майном подружжя, та презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя не спростована.
Враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо добровільного поділу сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць, а також виходячи з принципу рівності часток подружжя у спільному майні, суд вважає, що вказане майно є спільною сумісною власністю сторін і підлягає поділу між ними з визнанням за кожним права власності на 1/2 частину у такому майні і залишає майно у власності відповідача, припинивши право власності позивача на 1/2 вказаного майна. При цьому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача компенсація 1/2 частки вартості сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць, що становить 122 460, грн.
Відповідно до ст. 359 ЦК України плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Суд ураховує, що обладнання сонячної станції за своєю суттю є комплексом, складові частини якого функціонують у взаємозв`язку між собою, перетворюючи сонячне випромінювання на електричну енергію.
За наведеного, доходи, отриманні за вироблену електричну енергію підлягають поділу в річних частках між позивачем та відповідачем, як співвласників обладнання, яке її виробляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, позивач має законне право на отримання частини від отриманого ОСОБА_2 прибутку від продажу електричної енергії, що становить 100 689,75 грн.
Щодо позовних вимог в частині поділу спільних банківських рахунків, поповнення брокерського рахунку, світ переказів, депозитів, вкладень на загальну суму 5 128 355,59 грн
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає вказаним умовам.
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна, з`ясувати час та джерела його придбання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15).
Вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 756/14404 (провадження № 61-24789св18) вказав, що грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу.
Однак, в такому випадку визначаються дата відкриття рахунку, походження коштів і залишок на момент закриття. Важливо врахувати, чи внесені кошти були особистими, чи є об`єктом спільної власності. Обов`язковим є з`ясування джерело надходжень грошових коштів, з метою визначення їх правового режиму (постанова КЦС ВС від 20 жовтня 2021 року у справі № 565/1362/19).
Доказів того, що зазначені позивачем грошові кошти обліковувались на рахунках відповідача, існували чи існують або є в наявності на час звернення ОСОБА_1 до суду, зокрема здійснення відповідних переказів, наявність грошових вкладів тощо не надано.
Жодних доказів наявності, походження тощо спірних коштів сторонами суду не надано, через що суд позбавлений можливості зробити висновок щодо статусу спірного майна, як спільного сумісного майна подружжя.
Отже, відсутні підстави для визнання таких коштів спільною сумісною власністю подружжя та їх поділу.
Таким чином загальна сума компенсації вартості 1/2 частки спільного майна подружжя, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 961 797,25 грн.
При цьому, суд зауважує, що внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми не має місця, оскільки позивач не просить присудити грошову компенсацію за спірне майно другому із подружжя, а просить залишити вказане спірне майно у користуванні відповідача та погоджується на грошову компенсацію вартості частки.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог (11,66%) у розмірі 1 765,32 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 206, 223, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:
- житловий будинок загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
- Автомобіль RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 ;
- Сонячні панелі DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць;
- дохід від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць у сумі 201 379, 50 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна, а саме:
- на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
- на 1/2 частку автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 ;
- на 1/2 частку сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць;
- на 1/2 частку доходу від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць у сумі 100 689,75 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину майна, а саме:
- на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
- на 1/2 частку автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 ;
- на 1/2 частку сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць;
- на 1/2 частку доходу від продажу електроенергії сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць у сумі 100 689,75 грн.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку в праві спільної сумісної власності подружжя на наступне майно:
- на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 28,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0960, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - [номер приховано]:04:000:0764 площею 0,0948 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
- на 1/2 частку автомобіля RENAULT Megan, рік випуску - 2013, колір - чорний, № куз. НОМЕР_1 ;
- на 1/2 частку сонячних панелей DAH SOLAR HCM72Х9-410W у кількості 78 одиниць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 ) грошову компенсацію 1/2 вартості спільного майна подружжя, що становить 961 797 (дев`ятсот шістдесят одна тисяча сімсот дев`яносто сім) гривень 25 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) гривень 32 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.
Суддя Н.О. Горбенко