ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/2638/26 суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 580/2638/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - апелянт, відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), у якій просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення їй індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов`язати відповідача здійснити з 11.02.2026 індексацію та перерахунок її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки з 11.02.2026 відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, за 2017- 2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Підставою для задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що положення пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який підлягає збільшенню.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в такому разі застосуванню підлягає закон як акт вищої юридичної сили, а отже, індексації підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії позивачки, а встановлення їй щомісячних доплат у 2021- 2024 роках та застосування у 2025 році збільшеного показника середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки не відповідає вимогам закону.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ПФУ в Черкаській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV повноваження визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні надано Кабінету Міністрів України, який у пункті 5 Порядку № 124 визначив, що збільшенню підлягає показник, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), з урахуванням його збільшення у попередніх роках.
На думку апелянта, оскільки пенсію позивачки обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який перевищував збільшений відповідно до Порядку № 124 показник, підстави для застосування коефіцієнтів збільшення саме до показника 7763,17 грн відсутні.
Крім того, ГУ ПФУ в Черкаській області зауважило на тому, що заява про перерахунок пенсії має подаватися у спосіб та за формою, визначеними Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а надана позивачці відповідь є роз`яснювальним листом, складеним відповідно до Закону України «Про звернення громадян», який не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
З посиланням на постанови Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22, від 24.09.2024 у справі № 620/2027/23 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 990/167/24 апелянт вважає, що між сторонами відсутній публічно-правовий спір, а право позивачки не є порушеним.
Також відповідач стверджує, що суд першої інстанції не надав оцінки всім його доводам, чим порушив вимоги статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а зобов`язавши відповідача провести перерахунок пенсії у визначений спосіб, втрутився в його дискреційні повноваження та вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Черкаського окружного адміністративного суду.
Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Черкаській області призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та з 09.07.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, яку обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, що сторонами не заперечується.
У лютому 2026 року представник позивачки звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку (індексації) та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Листом від 05.03.2026 № 2300/-0212-8/17100 відповідач повідомив, що оскільки пенсію обчислено із застосуванням показника 7763,17 грн, який є більшим за показники 5426,60 грн, 6186,32 грн та 7405,03 грн, перерахунку із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11 з 01.03.2021, 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023 пенсія не підлягала.
Натомість, як зазначено у цьому листі, позивачці встановлено щомісячні доплати до пенсії в сумі 100,00 грн з 01.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, 135,00 грн з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та 100,00 грн з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168.
ГУ ПФУ в Черкаській області також повідомило, що з 01.03.2024 розмір пенсії позивачки обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), а з 01.03.2025 - з урахуванням показника 8913,83 грн (7994,47 грн х 1,115), оскільки збільшений показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки перевищив показник 7763,17 грн.
Вважаючи протиправною відмову відповідача провести індексацію пенсії шляхом збільшення показника, який враховувався для її обчислення, позивачка звернулась до суду і, за результатами розгляду справи, позов було задоволено частково.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості, а пенсії та інші види соціальних виплат, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон № 1058-IV, преамбулою якого встановлено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс Ч (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Водночас частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України від 15.02.2022 № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
На виконання наведених приписів Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 124, пунктами 1 і 2 якого визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема пенсій, обчислених відповідно до Закону № 1058-IV.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розміри коефіцієнтів збільшення в спірний період встановлено постановами Кабінету Міністрів України: від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» - 1,11 з 01.03.2021; від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» - 1,14 з 01.03.2022; від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» - 1,197 з 01.03.2023; від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» - 1,0796 з 01.03.2024; від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» - 1,115 з 01.03.2025.
Кожною з наведених постанов установлено, що перерахунок пенсій проводиться згідно з Порядком № 124 із застосуванням відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а постановами № 127, № 118, № 168 та № 185 для пенсій, які за наслідками такого перерахунку не підвищувалися, встановлювалися щомісячні доплати.
Колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 727 «Деякі питання індексації пенсій» Порядок № 124 викладено в новій редакції, однак відповідно до пункту 3 цієї постанови вона набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався і діяв протягом усього спірного періоду, до спірних правовідносин застосовується Порядок № 124 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 727.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина друга статті 42 Закону № 1058-IV визначає об`єктом щорічного збільшення показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, тобто показник, фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії відповідно до частини другої статті 40 цього Закону.
Натомість абзац перший пункту 5 Порядку № 124 базовою величиною для збільшення визначає показник, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, що для пенсій, призначених пізніше із застосуванням вищого показника, фактично виключає їх з механізму індексації та підміняє індексацію фіксованими щомісячними доплатами.
Отже, положення Порядку № 124 та частини другої статті 42 Закону № 1058-IV по-різному визначають показник, що підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти.
Водночас повноваження Кабінету Міністрів України, передбачене абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, обмежене визначенням розміру та порядку збільшення в межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення і не включає права змінювати встановлений законом об`єкт такого збільшення.
Інше тлумачення суперечило б як преамбулі Закону № 1058-IV, так і закріпленим у статті 7 цього Закону принципам законодавчого визначення умов і порядку пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від розміру заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права Верховний Суд виклав у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, вказавши, що абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
У постанові від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 Верховний Суд також констатував, що орган Пенсійного фонду України, встановивши пенсіонеру, пенсію якому обчислено з показника 7763,17 грн, щомісячні доплати до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника, який безпосередньо враховувався для обчислення його пенсії, діяв не відповідно до вимог законодавства.
Надалі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 розглянула питання про відступ від наведеного правового висновку та не знайшла для цього підстав.
Судова палата зазначила, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020- 2023 роках згідно із Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього Закону, а Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить Закону № 1058-IV.
Такого висновку Верховний Суд дійшов з урахуванням, зокрема, доводів суб`єкта владних повноважень про повноваження Кабінету Міністрів України у сфері визначення порядку індексації пенсій та бюджетні обмеження, а також положень пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», відповідно до якого у 2023 році частина друга статті 42 Закону № 1058-IV застосовувалась у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як убачається з матеріалів справи, пенсію позивачці призначено з 09.07.2020 за зверненням, що надійшло у 2020 році, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.
Отже, з урахуванням пункту 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та пункту 3 Порядку № 124 пенсія позивачки підлягала перерахунку у зв`язку з індексацією починаючи з 01.03.2021, а надалі - щороку з 1 березня шляхом збільшення саме показника 7763,17 грн на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
При цьому, з огляду на абзац другий пункту 5 Порядку № 124, який у цій частині закону не суперечить, кожен наступний коефіцієнт підлягав застосуванню до показника, збільшеного внаслідок попереднього перерахунку, тобто послідовно.
Натомість відповідач у 2021-2023 роках замість збільшення показника, з якого обчислено пенсію позивачки, встановлював їй щомісячні доплати, а з 01.03.2024 та з 01.03.2025 застосовував збільшений показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який для обчислення пенсії позивачки не враховувався.
Щомісячні доплати, передбачені постановами Кабінету Міністрів України, не є перерахунком пенсії в розумінні частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а тому не можуть замінювати збільшення показника, який враховувався для обчислення пенсії, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 та від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивачки шляхом застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення її пенсії.
Доводи апелянта про те, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок індексації пенсій, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як уже зазначалось, такі повноваження стосуються розміру та порядку збільшення і не можуть реалізовуватися у спосіб, що змінює визначений законом показник, який підлягає збільшенню.
З приводу тверджень відповідача про недотримання позивачкою порядку звернення за перерахунком пенсії колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV перерахунок раніше призначених пенсій для забезпечення їх індексації проводиться щороку з 1 березня, тобто обов`язок органу Пенсійного фонду України провести такий перерахунок виникає безпосередньо із закону та не залежить від подання пенсіонером заяви.
Таким чином, предметом спору є не порядок розгляду заяви позивачки, а невиконання відповідачем покладеного на нього законом обов`язку щодо щорічної індексації пенсії, тоді як лист від 05.03.2026 лише зафіксував позицію відповідача щодо відсутності підстав для такої індексації.
Наявність публічно-правового спору підтверджується тим, що відповідач, по суті, відмовив позивачці у застосуванні коефіцієнтів збільшення до показника, з якого обчислено її пенсію, внаслідок чого пенсія виплачується їй у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а отже, порушення її права є реальним та індивідуально вираженим.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у справі № 200/5836/24 Верховний Суд за аналогічних обставин, коли пенсіонер звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою та отримав лист з відмовою, вирішив спір по суті та зобов`язав відповідача здійснити індексацію пенсії.
Водночас постанови Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22 та від 24.09.2024 у справі № 620/2027/23 стосуються порядку подання та розгляду заяв про призначення (перерахунок) пенсії, а постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 990/167/24 - розгляду звернення, яке за змістом є пропозицією в розумінні Закону України «Про звернення громадян».
Отже, наведені апелянтом правові висновки сформовано у правовідносинах, які не є подібними до спірних, а тому вони не підлягають врахуванню в цій справі в розумінні частини п`ятої статті 242 КАС України.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження, які надають суб`єкту владних повноважень можливість обрати один з кількох правомірних варіантів поведінки, тоді як за наявності лише одного правомірного варіанта поведінки повноваження не можуть визнаватися дискреційними, на що вказала, зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.09.2024 у справі № 990/167/24, на яку посилається і сам апелянт.
У спірних правовідносинах розміри коефіцієнтів збільшення визначено Кабінетом Міністрів України, а показник, що підлягає збільшенню, встановлено законом, у зв`язку з чим відповідач не має жодної свободи розсуду щодо здійснення перерахунку пенсії позивачки.
За таких умов відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому обраний судом першої інстанції спосіб захисту є належним та ефективним.
Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог статті 242 КАС України колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав оцінку ключовому аргументу відповідача щодо застосування пункту 5 Порядку № 124, навів мотиви, з яких його відхилив, та застосовані норми права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен аргумент, а обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Поза межами доводів апеляційної скарги колегія суддів не встановила порушень норм процесуального права, які відповідно до частини другої статті 308 КАС України є обов`язковою підставою для скасування рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права.
Зокрема, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 11.02.2026 відповідає періоду, визначеному позивачкою у позовних вимогах, а покладення на відповідача обов`язку здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум узгоджується з частиною другою статті 9 КАС України, забезпечує ефективний захист порушеного права та унеможливлює повторну виплату вже отриманих позивачкою сум.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачкою не оскаржувалось, а тому відповідно до частини першої статті 308 КАС України в цій частині не є предметом апеляційного перегляду.
Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 580/2638/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 580/2638/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова