П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/1248/26-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
06 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 20.09.2025 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату недоотриманих сум пенсії.
Позов обґрунтовано тим, що для індексації пенсії відповідач застосовував показник середньої заробітної плати 3764,40 грн замість показника 5377,90 грн, урахованого при призначенні пенсії. На думку позивача, такий спосіб перерахунку не відповідає частині другій статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 позов задоволено.
Визнано протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача з 20.09.2025 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.
Відповідача зобов`язано здійснити такий перерахунок шляхом послідовного збільшення зазначеного показника і виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум. На користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час індексації слід збільшувати показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача. Положення підзаконного нормативного акта не можуть змінювати розрахункову величину, визначену законом.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погодившись із рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
Апелянт зазначає, що пенсія позивачу призначена з 03.01.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн. Позивач є працюючим пенсіонером. Пенсійний орган посилається на статті 27, 28, 40, 42 Закону №1058-IV та пункт 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, за яким індексація здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, застосованого станом на 01.10.2017, у розмірі 3764,40 грн.
За доводами апелянта, у 2019-2020 роках індексований показник був нижчим за 5377,90 грн, тому його застосування було недоцільним. Із 2021 року пенсія перераховувалася в автоматичному режимі. З 01.03.2025 індексований показник становив 8913,83 грн, а пенсійна виплата - 7363,51 грн.
Апелянт також повідомляє про перерахунок із 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта 1,121 та визначення пенсійної виплати в сумі 8249,22 грн. Вважає, що всі перерахунки проведено відповідно до чинного законодавства, а задоволення позову спричинить безпідставні бюджетні витрати.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
При призначенні позивачу пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, обчисленої як середній показник за 2016-2017 рік у розмірі 5377,90 грн. відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV.
Проте, під час проведення індексацій пенсії позивача, показник був змінений на 3764,40 грн. Так, згідно з розрахунком пенсії відповідачем при перерахунку пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки у розмірі 3764,40 грн. з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (3764,40*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,115).
Позивач вважаючи, що має право на проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовується при обчисленні її пенсії (за 2016 2017 роки) у розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнти збільшення 1,17, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 звернувся до суду із вказаним позовом.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії та коефіцієнта страхового стажу. Стаття 40 цього Закону регулює визначення заробітної плати, зокрема із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає індексацію раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір і порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням установлених законом вимог.
Таким чином, закон визначає об`єкт індексації - показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії. Делегування Уряду повноважень установити порядок та розмір збільшення цього показника не означає повноваження замінити його іншою, нижчою базовою величиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі - Порядок №124). Пункт 5 цього Порядку передбачає застосування у 2019 році показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, а під час наступних перерахунків - урахування його збільшення у попередніх роках.
Однак відповідно до частини третьої статті 7 КАС України в разі невідповідності правового акта закону суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. Тому Порядок №124 підлягає застосуванню з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а не як підстава для зменшення бази індексації пенсії позивача.
У постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 сформульовано висновок щодо необхідності збільшувати показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, та застосовувати Порядок №124 лише в частині, яка відповідає Закону №1058-IV.
Правовий підхід щодо пріоритету законодавчо визначеної бази індексації підтверджено постановою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24. Хоча наведена справа стосувалася пенсії, призначеної в інший період, висновок щодо співвідношення частини другої статті 42 Закону №1058-IV та пункту 5 Порядку №124 враховується при оцінці способу визначення бази індексації у цій справі.
Для позивача такою базою є 5377,90 грн - показник, застосований при призначенні пенсії у 2018 році. Використання замість нього показника 3764,40 грн не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV. Порівняння індексованого показника 3764,40 грн із величиною 5377,90 грн та очікування, коли перший перевищить другий, не замінюють індексації належної бази.
Розміри коефіцієнтів збільшення встановлено постановами Кабінету Міністрів України: від 20.02.2019 №124 - 1,17; від 01.04.2020 №251 - 1,11; від 22.02.2021 №127 - 1,11; від 16.02.2022 №118 - 1,14; від 24.02.2023 №168 - 1,197; від 23.02.2024 №185 - 1,0796; від 25.02.2025 №209 - 1,115.
Пенсію позивачу призначено до запровадження перерахунку у 2019 році. Частина друга статті 42 Закону №1058-IV уже передбачала щорічне збільшення показника, який враховується для обчислення раніше призначеної пенсії. Тому при визначенні її належного розміру з 20.09.2025 враховується також коефіцієнт 1,17. Визначення в пункті 5 Порядку №124 іншої бази для перерахунку не може обмежувати встановлений законом механізм збільшення показника 5377,90 грн.
Коефіцієнти 1,11 за 2020 та 2021 роки є самостійними щорічними коефіцієнтами, тому обидва враховуються послідовно. Подальші коефіцієнти застосовуються до показника, збільшеного за попередні роки.
Постановою Верховного Суду від 08.12.2025 у справі №440/254/25 підтверджено, що визначення початкової дати виплати перерахованої пенсії в межах строку звернення до суду не усуває необхідності послідовного врахування попередніх коефіцієнтів. Цей висновок враховується щодо накопичувального механізму індексації, а не як висновок про конкретний набір коефіцієнтів для пенсії позивача.
Отже, застосування коефіцієнтів за 2019 - 2025 роки для визначення розміру пенсії з 20.09.2025 не означає присудження недоотриманих виплат за весь період із 2019 року. Попередні збільшення формують базу, яка має використовуватися для виплати пенсії у визначений судом період. Перерахунок передбачає врахування фактично виплачених сум, що виключає повторне одержання вже виплачених коштів.
Посилання апелянта на статус працюючого пенсіонера не спростовує права позивача на спірну індексацію.
Частина третя статті 42 Закону №1058-IV, на яку посилається відповідач, регулює підвищення пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Натомість у цій справі заявлено вимоги про індексацію за частиною другою цієї статті. Обмеження, установлені для іншого виду перерахунку, не є підставою для заміни бази індексації.
Наведені апелянтом розміри пенсійних виплат за 2025 та 2026 роки свідчать про проведені ним розрахунки, але не доводять правильності застосованого показника середньої заробітної плати. Збільшення пенсії саме по собі не усуває порушення, якщо воно проведене з використанням неналежної бази.
Інформація про застосування у 2026 році коефіцієнта 1,121 не спростовує висновку щодо індексації показника 5377,90 грн за коефіцієнтами, визначеними в оскаржуваному рішенні.
Доводи про можливі додаткові бюджетні витрати також не підтверджують правомірності застосування іншої бази індексації. Відповідач повинен здійснити перерахунок у спосіб, установлений законом, з урахуванням раніше виплачених сум.
За частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність дій суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність своїх дій покладається на відповідача. Наведені у скарзі розрахунки та посилання на Порядок №124 не спростовують установленого порушення частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача та зобов`язав провести з 20.09.2025 перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 і виплатити належні суми з урахуванням виплачених коштів.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.