Справа № 931/758/24 Головуючий у 1 інстанції: Приходай Т. О.
Провадження № 22-ц/802/1140/26 Доповідач: Киця С. I.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Прядун Ю. В.,
з участю:
представника позивача адвоката Гаврильчак-Кметь К. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Панбей" про визнання відсутнім права оренди, за апеляційною скаргою відповідача Фермерського господарства "Панбей", поданою представником Шевчуком Віктором Васильовичем, на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідача Фермерського господарства "Панбей" про усунення перешкод в користуванні майном. Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:53:000:0541, що знаходиться на території Козлівської сільської ради колишнього Локачинського району (наразі - Володимирського району) Волинської області. Йому стало відомо про те, що його земельна ділянка використовується ФГ «Панбей». Як з`ясувалося, відповідач орендує земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 01.10.2022 року, договору оренди від 06.02.2015 року, державна реєстрація права оренди здійснена державним реєстратором Одіон О.О. Локачинської селищної ради Волинської області. Ця обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Договори оренди з відповідачем він не укладав і не підписував, істотних умов оренди не погоджував, інших осіб на підписання договору не уповноважував, тому державна реєстрація вищевказаних договорів оренди порушує його право на користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою. Просив зобов`язати ФГ "Панбей" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,8461 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0541, що знаходиться на території Козлівської сільської ради колишнього Локачинського району (наразі - Володимирського району) Волинської області, шляхом її повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, яка була проведена державним реєстратором Одіон О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66140713 від 19.01.2023 та стягнути судові витрати у справі.
03.03.2026 ухвалою Локачинського районного суду Волинської області прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову та продовжено розгляд справи за заявленою у вказаній заяві вимогою, а саме: позивач просить визнати відсутнім право оренди у Фермерського господарства «Панбей», код ЄДРПОУ 33354996, на земельну ділянку, площею 2,8461 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0541, що знаходиться на території Козлівської сільської ради Володимирського району (колишнього Локачинського району) Волинської області та належить на праві власності ОСОБА_1 . Судові витрати у справі стягнути з відповідача.
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року позов задоволено повністю. Визнано відсутнім право оренди у Фермерського господарства «Панбей» на земельну ділянку, площею 2,8461 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0541, що знаходиться на території колишньої Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області (на даний час - Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області), та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Стягнуто з Фермерського господарства «Панбей» в користь ОСОБА_1 1211,20 грн витрат по сплаті судового збору та 16963,20 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у справі.
Відповідач Фермерське господарство "Панбей" подало апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд допустив неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що суд першої інстанції, опираючись на висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 2499 від 16.10.2025, дійшов висновку про те, що позивач договір не підписував, що і стало обґрунтуванням для задоволення позовних вимог. ОСОБА_1 як власник спірної земельної ділянки, звернувся в суд із позовом до ФГ «Панбей» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі, пізніше змінив позовні вимоги на формулювання відсутність права оренди. Позивач обрав неправильний спосіб захисту, а правильними були первісні позовні вимоги. Між ОСОБА_1 і ФГ «Панбей» був укладений договір землі в 2015 році, після його закінчення укладено оскаржуваний договір, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:53:000:0541. Як було встановлено судом, починаючи із 01 жовтня 2022 року і до моменту звернення до суду позивач отримував від відповідача орендну плату на виконання договору оренди земельної ділянки. З позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 звернувся лише 16 жовтня 2024 року. Установлені обставини вказують на те, що між сторонами фактично виникли та існували правові відносини щодо оренди землі. Просить скасувати рішення Локачинського районного суду Волинської області від 18.06.2026 та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Гаврильчак-Кметь К.А. подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що суд першої інстанції встановив, що договір оренди землі від 01.10.2022 позивач ОСОБА_1 не підписував, тобто волю на вчинення спірного правочину позивач не виявляв, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 2499 від 16.10.2025; доказів отримання ним орендної плати за цим договором матеріали справи не містять. У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Постанова Волинського апеляційного суду від 28.11.2025 у справі № 931/755/24, на яку відповідач посилається в апеляційній скарзі, скасована постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2026 року у справі № 931/755/24 (провадження № 61-16451св25), якою касаційну скаргу позивача в тій справі задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди - задоволено повністю. У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи аналогічні за правовою природою правовідносини, дійшов висновку, що сам факт подальшого користування відповідачем земельною ділянкою після закінчення дії попереднього договору
оренди, без волі власника, не може підтверджувати виникнення між сторонами нових договірних правовідносин на підставі нового, не підписаного орендодавцем договору. Верховний Суд також зазначив, що документи про отримання орендної плати, які не містять відомостей про дату здійснення виплати, її призначення, період, за який вона проведена, та особу платника, не дають змоги достовірно встановити, що відповідні кошти сплачені саме на виконання спірного договору оренди, а тому не можуть вважатися належним доказом його виконання. В даному випадку спірний договір є неукладеним, тому здійснена реєстрація права оренди за неукладеним договором є протиправною. Просить рішення Локачинського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства «Панбей» - без задоволення.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гаврильчак-Кметь К.А. в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнала та просила залишити її без задоволення.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без участі його представника.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:53:000:0541, що знаходиться на території колишньої Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області (на даний час - Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВЛ №9389, виданим 20.07.2005 Локачинською РДА Волинської області, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2024 №396201247.
У матеріалах справи наявний договір оренди землі від 01.10.2022 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 , головою ФГ «Панбей» (орендарем). Предметом договору є надання орендодавцем і прийняття орендарем в строкове користування земельної ділянки (на 7 років) з кадастровим номером [номер приховано]:53:000:0541, площею 2,8461 га.
31.12.2022 державним реєстратором Локачинської селищної ради Волинської області Одіон О.О. було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:53:000:0541, площею 2,8461 га, на підставі договору оренди землі від 01.10.2022 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за Фермерським господарством «Панбей».
Згідно з висновком експерта № 2499 від 16.10.2025 підпис у договорі оренди земельної ділянки від 01.10.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:53:000:0541, площею 2,8461 га, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Способи захист цивільних прав та інтересів судом передбачені ст. 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд першої інстанції при розгляді цієї справи врахував, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.06.2025 року у справі № 144/1440/22 виснував про те, що такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.
А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
За ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частини 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтями 125 і 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону «Про оренду землі»).
Із положень частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» убачається, що державній реєстрації прав підлягає право оренди земельної ділянки.
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 договір оренди землі від 01.10.2022 не підписував, доказів отримання орендної плати матеріали справи не містять, а тому такий договір є неукладеним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) сформульовано правовий висновок про те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з істотних умов договору оренди землі, то такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс19) зазначила, що за змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму), хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
Ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів того, що позивач впродовж 2022 року та наступних років отримував від відповідача орендну плату за землю. Цим спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами фактично виникли і існували правові відносини щодо оренди землі.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України). Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі викладеного, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що орендар ФГ "Панбей" без належних правових підстав користується належною позивачу земельною ділянкою, а тому права позивача слід захистити шляхом визнання відсутнім права оренди. Реєстрація права оренди на підставі неукладеного між сторонами договору оренди від 01.10.2022 порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належною йому земельною ділянкою, оскільки відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/1415/19.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду, враховуючи, що вони ґрунтуються на матеріалах справи та нормах законодавства.
Наведені в апеляційній скарзі правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду не можуть бути враховані при розгляді справи, так як у справі, що розглядається не встановлено, що договір оренди земельної ділянки був укладений між сторонами, що дії обох сторін свідчать про його виконання.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, з правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Панбей", подану представником Шевчуком Віктором Васильовичем, залишити без задоволення.
Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя
Судді