УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10830/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 36 Доповідач Коломієць О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О. С.
суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/10830/25 за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представник, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М. В.,
у с т а н о в и в:
У вересні 2025 року КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути:
-з ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 8 051 грн 14 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.;
-з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 12 121 грн 71 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн 40 коп.;
-з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 12 121 грн 71 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн 40 коп.;
-з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 8 081 грн 14 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами з централізованого опалення та постачання теплової енергії, які надаються Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.
Вказував, що споживачами зазначених послуг є власники квартири - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , інтереси якої представляє її законний представник ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Зазначав, що у період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року відповідачі належним чином не виконували обов`язок з оплати спожитих послуг, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в розмірі 40 405 грн 72 коп.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01.10.2016 по 01.08.2025 в розмірі 12 121,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01.10.2016 по 01.08.2025 в розмірі 12 121,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01.10.2016 по 01.08.2025 в розмірі 8 081,14 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду, КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення в частині відмовлених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_2 в особі законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та стягнути заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8 081, 14 грн та 605, 60 грн судового збору.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження складу сім`ї та родинних відносин до матеріалів справи було долучено довідку про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 28.08.2025, відповідно до якої ОСОБА_3 зазначена як донька ОСОБА_7 . Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_3 є співвласницею спірної квартири.
На думку позивача, суд безпідставно не врахував зазначену довідку як доказ родинних відносин, водночас використавши відомості з неї для встановлення персональних даних та складу відповідачів.
Вказує, що на момент виникнення заборгованості ОСОБА_3 була неповнолітньою, у зв`язку з чим її інтереси у спірних правовідносинах має представляти законний представник. Встановлення особи законного представника має істотне значення для правильного визначення суб`єкта, з якого підлягає стягненню відповідна частина заборгованості.
Наголошує, що самостійно отримати документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , не мав можливості, оскільки відповідні відомості містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та належать до персональних даних. У зв`язку з цим просить витребувати інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , які мають істотне значення для встановлення обставин справи.
Вважає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін фактично позбавив позивача можливості уточнити зазначені обставини та заявити клопотання про залучення належного відповідача.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.
Рішення суду першої інстанції переглядається в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , а тому в іншій частині не перевіряється судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , яка забезпечується послугами з централізованого опалення, постачання теплової енергії, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (3/10 частки), ОСОБА_3 (1/5 частки), ОСОБА_2 (3/10 частки), ОСОБА_4 (1/5 частки), що підтверджується інформаційною довідкою №438185972 від 05.08.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 7).
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року становить 40 405,72 грн (а.с. 5-6).
Із довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово - комунальні послуги вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_7 (власника/наймача квартири АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі 40 405,72 грн. Отже, на момент виникнення боргу та по 01.08.2025 співвласник квартири ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла повноліття, а тому не може самостійно нести відповідальність за частину заборгованості з наданих послуг з постачання теплової енергії.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_7 є законним представником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а довідка про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 28.08.2025 не підтверджує вказані обставини.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII).
Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово -комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону №2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово -комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21 Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною першою, четвертою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.
Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
За змістом статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб захищають у суді їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, а права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть захищати у суді їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, представництво батьками інтересів своїх неповнолітніх дітей виникає безпосередньо із закону.
Тому сам по собі висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через неповноліття не може самостійно нести відповідальність за заборгованість, не є достатньою правовою підставою для звільнення від оплати тієї частини вартості житлово-комунальних послуг, яка припадає на належну дитині частку квартири.
Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 належить 1/5 частка квартири та визначив розмір заборгованості, що припадає на цю частку, у сумі 8 081,14 грн, проте дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині лише з тих підстав, що ОСОБА_3 є неповнолітньою.
Крім того, висновок суду про відсутність доказів того, що ОСОБА_2 є законним представником ОСОБА_3 , може бути підставою для відмови у позові лише у разі, якщо матеріалами справи дійсно не підтверджено родинний зв`язок між цими особами. Якщо ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , її повноваження законного представника виникають безпосередньо із закону.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 289/2299/18 (провадження № 61-17608св20) зазначив, що несплата дитиною коштів за користування житлово-комунальними послугами не може створювати негативних наслідків для її житлових прав, оскільки особа, яка понесла відповідні витрати, не позбавлена можливості стягнути їх із законних представників (батьків) малолітньої дитини.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом і в постанові від 10 липня 2019 року у справі № 465/7083/13-ц.
Водночас суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент виникнення заборгованості була неповнолітньою, однак помилково дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є її законним представником.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було зазначено ОСОБА_2 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 . На підтвердження складу сім`ї відповідачів позивачем подано довідку про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 28 серпня 2025 року, у якій зазначено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому суд першої інстанції фактично дійшов висновку, що зазначена довідка сама по собі не підтверджує повноважень ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_3 , однак не надав належної оцінки сукупності відомостей, які містяться в матеріалах справи щодо особи неповнолітньої, її батьків та складу сім`ї.
Разом із тим, з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом витребувано відомості щодо державної реєстрації народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На запит апеляційного суду Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслав належним чином засвідчену копію актового запису про народження № 1433 від 31.05.2011, відповідно до якого матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_8 .
Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , із ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову (п.3, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн (а.с. 154).
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.
Скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 січня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8 081,14 грн та судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.
Головуючий Коломієць О. С.
Судді Талько О. Б.
Шалота К. В.