Судові рішення

Рішення № 140367053 у справі № 954/406/26 від 05.10.2026

Рішення від 05.10.2026 у цивільній справі № 954/406/26 (категорія «За заповітом»). Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області, суддя Олійник В. М.

Справа№ 954/406/26
СудНововоронцовський районний суд Херсонської області
СуддяОлійник В. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа заповітом
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру07.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140367053

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 954/406/26

Номер провадження 2/954/1787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року с-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Чумак Г. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на 88 році життя у м. Нікополь Дніпропетровської області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Щоб оформити спадкове право на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивач 17.03.2026 звернулася до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н. М. Однак отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що не має законних підстав для видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями і спорудами, оскільки не додано правовстановлюючі документи щодо належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 та порекомендувала звернутися з даним питанням до суду.

Будинок по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами був побудований у 1951 році. На той час реєстрація права власності не вимагалася, а отже право власності на збудований житловий будинок набувалося в порядку, який існував на той час його будівництва

Враховуючи зазначені обставини, позивач просила визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинок загальною площею 47,7 кв.м, житловою площею 20,8 кв. м, допоміжною площею 26,9 кв. м, позначеного на плані літерою «А» з усіма допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, які встановив суд.

За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.09.2025, виданого Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20).

За заповітом від 14.08.2014, ОСОБА_2 на випадок його смерті зробив розпорядження: належні йому на праві приватної власності земельні ділянки площею 3,19 га та 0,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства, у межах згідно з планом, які розташовані на території Михайлівської сільської ради; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка в розмірі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель; грошові вклади з належними до них відсотками, які зберігаються у ТВБВ № 10021/086 Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заповідав ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 26).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.12.1987 (виданого повторно), батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а. с. 27).

Згідно з свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 19.06.2002, ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а. с. 27).

Приватний нотаріус Виноградова Наталія Миколаївна відповіддю №02-14/135 від 17.03.2026, позивачу відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючого документа на право приватної власності на житловий будинок та не проведення первісної реєстрації права власності на будинок (а. с. 21).

Разом з тим, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.08.2014 на земельну ділянку ОСОБА_1 після смерті її батька - ОСОБА_2 (а. с. 23-24)

З виписки з погосподарської книги, виданою Видана виконкомом Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в тому, що власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно записів з по господарських книг:

книга №2, особовий рахунок № НОМЕР_4 за 1986-1990pp;

книга №2, особовий рахунок № НОМЕР_5 за 1991-1995pp;

книга №3, особовий рахунок № НОМЕР_6 за 1996-2000pp;

книга №2, особовий рахунок № НОМЕР_7 за 2001-2005pp;

книга №4, особовий рахунок № НОМЕР_8 за 2006-2010pp;

книга №4, особовий рахунок № НОМЕР_9 за 2011-2015pp;

книга №3, особовий рахунок № НОМЕР_9 за 2016-2020pp;

книга №3, особовий рахунок № НОМЕР_9 за 2021-2025 роки (а. с. 28).

Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 має такі характеристики: А1-житловий будинок, а-Веранда; Б-Літня кухня; б- веранда; В-підвал; Г-сарай; Д-сарай; Е-Сарай; №1-Паркан; №2- Хвіртка; №3- Ворота; І-вимощення (а. с. 6-19)

До позову додано:

- витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі;

Норми права, які застосував суд.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 1217 ЦПК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Висновок суду.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . За життя, 14 серпня 2014 року, спадкодавець склав заповіт, яким усе належне йому майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , заповідав своїй доньці ОСОБА_5 .

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк прийняла спадщину за заповітом, звернувшись до нотаріуса, що підтверджується матеріалами спадкової справи та видачею їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Проте в оформленні спадкових прав на житловий будинок нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на це майно за спадкодавцем.

Згідно з випискою з погосподарської книги, виданою виконкомом Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, житловий будинок АДРЕСА_1 збудований у 1951 році, а його власником за реєстраційними записами погосподарських книг (із 1986 по 2025 роки) значився ОСОБА_2 .

За змістом законодавства, яке діяло на час побудови житлового будинку (зокрема Цивільного кодексу УРСР 1963 року та Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966), обов`язкова державна реєстрація права власності на житлові будинки у сільській місцевості не передбачалася. Записи у погосподарських книгах сільських рад визнавалися офіційними документами (публічними актами), що підтверджують право особистої власності громадян на домоволодіння.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до 01 липня 2004 року, визнаються дійсними за відсутності їх державної реєстрації, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації. Таким чином, ОСОБА_2 за життя набув право власності на зазначений житловий будинок у встановленому порядку, і це право не припинилося внаслідок його смерті.

Крім того, відповідач - Новоолександрівська сільська рада Бериславського району Херсонської області - у поданій заяві позовні вимоги визнав повністю. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідача позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд встанов, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи, що спадкодавцю на праві власності належав житловий будинок, однак, померлий не здійснив державну реєстрацію права власності, оскільки на час введення житлового будинку в експлуатацію, чинне законодавство не зобов`язувало вчиняти такі дії, беручи до уваги, що будинок входить в спадкову масу, та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку неможливо, тому зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинок загальною площею 47,7 кв.м, житловою площею 20,8 кв. м, допоміжною площею 26,9 кв. м, позначеного на плані літерою «А» з усіма допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач - Новоолександрівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, місцезнаходження: вул. Першого Травня, 96, с. Новоолександрівка, Бериславський район, Херсонська обл., 74231; ЄДРПОУ 26283403.

Суддя В.М. Олійник

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
26.05.2026 Ухвала № 136842761 без тексту Нововоронцовський районний суд Херсонської області
30.03.2026 Ухвала № 135227121 без тексту Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 26283403. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг