Справа №522/8013/18
Провадження №2/522/1167/26
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кісілюка Д.Б.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про витребування доказів та клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про уточнення питань, поставлених перед експертом,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Підготовче засідання по справі призначено на 05 жовтня 2026 року.
05 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати у Слідчого відділу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області оригінал договору дарування від 03 березня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучером С.М., реєстровий номер 134, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження від 20.06.2018 №1201816[телефон приховано].
У підготовче засідання, призначене на 05 жовтня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача.
Судом заслухано думку учасників справи щодо вказаного клопотання, Учасники справи проти задоволення вказаного клопотання - не заперечували.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
Суд також роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Таким чином, з метою всебічного, повного встановлення усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотань про витребування доказів.
05 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про уточнення питань, поставлених перед експертом, у якій заявник просив змінити питання, поставлені експерту задля проведення судово-почеркознавчої експертизи, шляхом доповнення питання наступного змісту:
- чи виконано рукописний напис прізвища, імені та по батькові « ОСОБА_1 » на договорі дарування від 03.03.2010, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучеруком С.М., реєстровий номер - 134, самим ОСОБА_1 чи іншою особою?.
Так, ухвалою суду від 05 березня 2026 року призначено по справі №522/8013/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертам поставлено наступні питання:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі дарування від 03 березня 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучерук С.М., реєстровий номер - 134 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такою згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експерту установу визначає суд.
У ч.ч.3-4 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Вказана норма свідчить про те, що саме суд визначає перелік питань, з приводу яких має бути проведена експертиза, в тому числі такі питання визначаються за пропозицією учасників справи.
Експертиза у справі призначена саме на підставі клопотання представника позивача.
Тому, з урахуванням зазначеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та уточнення переліку питань, з приводу яких має бути проведена експертиза.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 189, 200, 260, 261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Слідчого відділу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області оригінал договору дарування від 03 березня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучером С.М., реєстровий номер 134, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження від 20.06.2018 №1201816[телефон приховано].
Копію ухвали до виконання направити на адресу Слідчого відділу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Вищезазначені документи та інформацію необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.
Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Клопотання представника позивача - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича про уточнення питань, поставлених перед експертом - задовольнити.
Уточнити перелік питань, поставлених з приводу яких має бути проведена експертиза, призначена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 березня 2026 року у справі №522/8013/18, виклавши їх у наступній редакції:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі дарування від 03 березня 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучерук С.М., реєстровий номер - 134 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?;
- чи виконано рукописний напис прізвища, імені та по батькові « ОСОБА_1 » на договорі дарування від 03.03.2010, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Кучеруком С.М., реєстровий номер - 134, самим ОСОБА_1 чи іншою особою?.
Відкласти проведення підготовчого засідання на 09 листопада 2026 року на 11 год. 45 хв. у залі суду № 223 у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду - не підлягає.
Суддя Косіцина В.В.
05.10.26