УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №380/12331/26
адміністративне провадження № К/990/43552/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі № 380/12331/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 15 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 15 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі № 380/12332/26 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Військова частина НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі № 380/12331/26.
Перевіряючи касаційну скаргу у частині оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу наведеної норми права убачається, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року не переглядалося, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у частині оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року.
Перевіряючи касаційну скаргу у частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/12331/26, Суд виходить із такого.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини другої статті 298 КАС у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з невиконання вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною першою статті 295 КАС України, а також, зокрема через невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, оскільки не додано документа про сплату судового збору.
В касаційній скарзі відповідачем викладені доводи (заперечення) по суті заявлених позовних вимог, проте відсутні будь-які доводи щодо, на думку скаржника, неправомірного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги через постановлення оскаржуваної ухвали від 11 вересня 2026 року, що свідчить про необґрунтованість поданої касаційної скарги в частині оскарження цієї ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі № 380/12331/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська