УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №160/26560/25
адміністративне провадження № К/990/39063/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №160/26560/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати в день звільнення на пенсію зі служби в поліції ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпусток за період з 2008 по 2016 рік; додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, яка встановлена на період воєнного стану поліцейським постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 за період з лютого 2022 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; індексації грошового забезпечення поліцейського за період з січня 2016 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; матеріальної допомоги для оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2025 роки, та середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належні до виплати на день звільнення на пенсію зі служби в поліції: грошову компенсацію за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпустки за період з 2008 по 2016 рік; додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, яка встановлена на період воєнного стану поліцейським постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 за період з лютого 2022 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; індексацію грошового забезпечення поліцейського за період з січня 2016 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; матеріальну допомогу для оздоровлення, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2025 роки та середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ліквідаційну комісію Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати в день звільнення на пенсію зі служби в поліції ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпусток за період з 2008 по 2016 рік; індексації грошового забезпечення поліцейського за період з січня 2016 року по 01 листопада 2017 року, з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; матеріальну допомогу для оздоровлення, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік. та середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належні до виплати на день звільнення на пенсію зі служби в поліції: грошову компенсацію за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпусток за період з 2008 по 2016 рік; індексацію грошового забезпечення поліцейського за період з січня 2016 року по 01 листопада 2017 року, з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 13 червня 2025 року з урахуванням виплачених сум; матеріальну допомогу для оздоровлення, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік. та середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області понесені витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року задоволено частково апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року у справі №160/26560/25 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати в день звільнення на пенсію зі служби в поліції ОСОБА_1 : грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпусток за період з 2008 по 2016 рік; матеріальної допомоги для оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, та середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належні до виплати на день звільнення на пенсію зі служби в поліції: грошову компенсацію за всі невикористані під час проходження служби в міліції дні відпустки за період з 2008 по 2016 рік; матеріальної допомоги для оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не більш як за шість місяців та у їх задоволені відмовлено.
В інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року у справі №160/26560/25 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №160/26560/25, в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року, зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Проте, відповідач, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не зазначає.
Тобто, заявником у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо посилання відповідача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №160/26560/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко