Справа № 936/1351/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 жовтня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А., суддів - Мацунича М.В., Шевчука В.В.,
за участі секретаря - Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрин Маріанна Михайлівна, на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 червня 2026 року (суддя Софілканич О.А.) щодо розстрочення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у цивільній справі № 936/1351/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст клопотання відповідача
В травні 2026 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого, на підстав доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, діє адвокат Кобрин М.М. звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області із заявою, в якій просив розстрочити виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 17.03.2026, прийнятої за наслідками перегляду рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент- Банк" заборгованості за договором №б/н від 28.05.2021 року у розмірі 67 935, 97 гривень на 60 місяців, починаючи з 04.05.2026 з кінцевим терміном погашення 03.04.2031.
У заяві відповідач посилається на відсутність доходів, якими можна було б погасити борг одним платежем, скрутне матеріальне становище, необхідність лікування, оскільки відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, та у зв`язку з необхідністю забезпечення мінімально необхідного рівня життя з його пенсійного забезпечення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.06.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Розстрочено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 17.03.2026 року, прийнятої за наслідками перегляду рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14.11.2025, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент- Банк» заборгованості за договором №б/н від 28.05.2021 у розмірі 67 935, 97 гривень - на 10 місяців, зі сплатою кожного місяця 6793,60 гривень, починаючи з червня 2026 до березня 2027.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стягнення з відповідача боргу одним платежем є фінансовим тягарем для нього та врахував вимоги ст. 435 ЦПК України про розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року.
Узагальнені доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників справи
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.06.2026 та прийняти нове рішення, яким встановити новий порядок розстрочки виконання рішення - розстрочити виконання рішення строком до 60 місяців та визначити щомісячний платіж до 1132,26 грн.
Вказує, що суд першої інстанції не обгрунтував чому 10 місяців є достатнім і співмірним строком, не дав оцінки реальним можливостям боржника. Вважає, що розстрочення на 10 місяців суми боргу є замалим строком, оскільки відповідач отримує тільки 3725,00 грн (з цієї суми витрачає на продукти харчування та необхідні ліки). Вказує, що встановлення щомісячного платежу згідно ухвали суду в розмірі 6793,60 гривень створює ризик невиконання ухвали суду та примусового відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що у випадку не розстрочення виконання рішення суду на грошові пенсійні кошти відповідачу буде накладено арешти, що фактично позбавить його засобів до існування, оскільки сплитити на 10 місяців суму боргу у нього немає можливості . У своїх доводах посилається на необхідність проходження лікування у зв`язку зі станом здоров`я.
Межі розгляду справи апеляційним судом
Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
22.09.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Кобрин М.М. - подала заяву про участь в судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 05.10.2026 о 10.30 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказану заяву задоволено ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 23.09.2026ю Проте на початок судового засідання в Системі відоеконференцв`язку Кобрин М.М. авторизована не була, встановити з нею контакт засобами телефонного зв`язку секретарю судового засідання у період з 10.30 год до 11.00 год не вдалось. Судова повістка, яка направлялась на адресу апелянта, вказану у його заяві та у апеляційній скарзі, повернулась із відміткою «адресат відсутній». Оскільки судова повістка була вручена представнику апелянта, відтак, в силу ч. 5 ст. 130 ЦПК України, судова повістка вважається врученою Баблюку М.І. Судова повістка до електронного кабінету АТ «Акцент-Банк» була доставлена 18.08.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Застосовані норми права та фактичні обставини, встановлені судом
29.09.2025 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося у Воловецький районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14.11.2025 позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.05.2021 року у розмірі 100119 (сто тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 99 копійок та судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а всього-102 542 (сто дві тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 39 копійок.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17.03.2026 рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14.11.2025 - змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.05.2021 у розмірі 67 935, 97 гривень; решту рішення залишено без змін.
05.05.2026 подав до суду клопотання про розстрочення виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 17.03.2026.
До вказаної заяви відповідачем додано довідку про доходи від 21.04.2026, копію паспорту та пенсійного посвідчення та копії медичних документів (виписку із медичної картки).
Згідно з довідкою про доходи №0780727262822758 від 21.04.2026, вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області і отримує пенсію по інвалідності. Відповідно до вказаної довідки відповідач отримав виплати за брезень 2026 року в розмірі 3725 грн (а.с.169).
Згідно з довідкою про доходи від 29.05.2026 №0996989151825924 пенсія ОСОБА_1 за травень 2026 складала 3725 грн (а.с.189).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно з положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Разом з тим, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини 4, 5 ст. 435 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є винятковим процесуальним заходом, можливість застосування якого обмежена як наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, так і прямо встановленим законом максимальним строком, що становить не більше одного року з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Згідно з постановою Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 , відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
У постанові Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 824/111/22, провадження № 61-13176ав24, зроблено висновок, що частина п`ята статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу щодо неможливості відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення та не допускає іншого тлумачення.
Постанову Закарпатського апеляційного суду, якою було визначено до стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.05.2021 у розмірі 67935,97 гривень, було ухвалено 17 березня 2026 року.
Із заявою про розстрочення виконання рішення ОСОБА_1 звернувся 04 травня 2026 року. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість розстрочення виконання рішення у цивільній справі №936/1351/25 строком на 10 місяців, який відповідає імперативним вимогам частини п`ятої статті 435 ЦПК України та не може бути збільшено.
Висновки апеляційного суду
Отже, з огляду на положення зазначених норм щодо необхідності дотримання строків, балансу інтересів сторін при вирішенні питань про відстрочення або розстрочення виконання судових рішень, колегія суддів вважає, що відстрочення виконання рішення суду в межах максимально можливого строку - один рік з дня постановлення рішення - є обґрунтованим та не порушує права стягувача на своєчасне виконання судового рішення та дає можливість відповідачу скористатись правом на відтермінування повного виконання рішення.
Оскаржувана ухвала Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.06.2026 постановлена з дотриманням норм цивільного процесуального права та підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 435 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрин Маріанна Михайлівна - залишити без задоволення.
Ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 червня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її підписання та касаційному оскарженню, відповідно п. 2 ч. 1 до ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.
Головуюча:
Судді: