06.10.26
22-ц/812/1526/26
Провадження № 22-ц/812/1526/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2026 року м. Миколаїв
справа № 482/1075/25
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Дмитренком Ігорем Миколайовичем - на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області, ухвалене 15 травня 2026 року під головуванням судді Кічули В.М., повне судове рішення складено цього ж дня,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що 02 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 3215074, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» від 29 листопада 2021 року № 29-11-102 та договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Коллект Центр» від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01 перейшло позивачу.
Крім того, 02 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №77559243, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» від 27 січня 2021 року № 27-01-2022 та договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Коллект Центр» від 10 січня 2023 року № 10-01/2023/01 перейшло позивачу.
Відповідач умови кредитних договорів не виконувала, у зв`язку з чим:
- за договором про споживчий кредит № 3215074 від 02 вересня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 43 875 грн 00 коп., що складається з: 5000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 37 875 грн 00 коп. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією;
- за договором позики №77559243 від 02 вересня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 6178 грн 00 коп., що складається з: 2001 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4141 грн 27 коп. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією за видачу кредиту, 32 грн 01 коп. - інфляційні збитки, 4 грн 60 коп. - 3% річних.
Всього заборгованість за вказаними договорами складає в загальному розмірі 50 053 грн 88 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути 16 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2025 року позов задоволено. Ухвалою цього ж суду від 02 грудня 2025 року вищезазначене заочне рішення суду скасовано, призначено справу до розгляду.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр»: заборгованість за договором про споживчий кредит № 3215074 від 02.09.2021 року у розмірі 43 875,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 16125,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 21 750,00 грн. нарахованих відсотків згідно кредитного договору та 1000,00 грн. заборгованості за комісією; договором позики № 77559243 від 02.09.2021 року у розмірі 2 595,09 грн., з яких: 2001,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 557,48 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 32,01 грн. інфляційних збитків та 4,60 грн. трьох відсотків річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 2248,96 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за наданими кредитами, що підлягає стягненню. Також суд вважав обґрунтованими вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за договором №77559243 від 02 вересня 2021 року. Разом з тим суд вважав, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за договором позики № 77559243 від 02 вересня 2021 року, нарахованих після закінчення 14-денного строку кредитування, оскільки позивач не надав доказів наявності погодження зі споживачем умови пролонгації договору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко І.М., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано суду доказів пролонгації строку кредитування за укладеними кредитними договорами, зокрема, доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, передбачених договором. Не доведено також доказів погодження з відповідачкою Правил надання грошових коштів у позику у відповідній редакції при укладенні договору. У зв`язку з чим вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що доводи апелянта є безпідставними. Крім того позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн., докази понесення яких будуть надані у визначений законом строк.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст.1048 кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 02 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3215074 (Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачкою у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 18-22).
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору сторони визначили, що розмір наданого кредиту - 5 000 грн., проценти за користування кредитом: 1125 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за кредитом - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово. Кредит надається строком на 15 днів з 02.09.2021 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17.09.2021 року.
Відповідно до пункту 2.4.1 Договору Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
За п. 6.4. договору укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
Згідно з п. 6.5. договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 3215074 від 02.09.2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - V69557; дата відправки ідентифікатора позичальнику - 02.09.2021; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 .
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит №3215074 від 02 вересня 2021 року та здійснило переказ грошових коштів у розмірі: 5000 грн. для зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується копією квитанції платіжної системи LIQPAY, ID платежу [номер приховано] від 02 вересня 2021 року, у яких призначенням платежу зазначено: кошти згідно №3215074 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 (а.с. 36).
Відповідачка укладання кредитного договору і отримання коштів за кредитним договором № 3215074 від 02.09.2021 року не заперечувала.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов`язань не погашала кредитну заборгованість.
29 листопада 2021 року було укладено договір факторингу № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3215074.
10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3215074.
Відповідно до Реєстру Боржників до договору № 10-03/2023 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 43875,00 гривень.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно встановив, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за кредитним договором № 3215074 від 02.09.2021 року відповідачкою належним чином не виконані, а тому відповідно до ст. 526, 1054, 1048 ЦК України існують підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості по кредиту та процентам у межах строку кредитування.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що умовами вказаного договору строк кредитування обмежується 15 днями, з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що умовами договору про споживчий кредит (пункт 1.4) визначено, що терміном повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 17 вересня 2021 року. Проте пункт 2.3 договору передбачає його пролонгацію, як на пільгових, так і стандартних умовах.
Так, умови пролонгації на пільгових умовах передбачені пунктом 2.3.1.1 договору, згідно якому Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитовцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Встановлено строк продовження кредитування на 3 дні зі сплатою комісії 3 % від суми поточного залишку кредиту, на 7 днів зі сплатою комісії 5,00 % від суми поточного залишку кредиту, на 15 днів зі сплатою комісії 10 % від суми поточного залишку кредиту.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачені умови пролонгації на стандартних (базових) умовах. Вказаним пунктом визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.
Указане свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони погодили порядок продовження строку кредитування, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (17 вересня 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, у тому числі, а не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3 та пункту 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 договору (пункт 2.4.2 договору).
Пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договори сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою пунктом 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
У цьому випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором (17 вересня 2021 року). Відтак ОСОБА_1 продовжила користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично на 60 календарних днів, що відповідає пункту 2.3 договору.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за відсотками (плати за користування кредитом) після закінчення попередньо визначеного строку кредитування, який було пролонговано на 60 днів на підставі пункту 4.2 Договору.
Крім того, 02 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №77559243, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальнику грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити проценти від суми позики (п. 1 договору).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, вказаного договору сума позики 2001 грн.00 коп., строк позики (строк договору) на 14 днів, дата повернення позики (останній день) - 16 вересня 2026 року, знижена процентна ставка в день - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%, процентна ставка базова в день - 1,99%, орієнтовна загальна вартість позики - 2003,80 грн.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало свої зобов`язання за договором позики №77559243 від 02 вересня 2021 року та здійснило переказ грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що підтверджуються довідкою АТ «Таскомбанк» від 23.12.2024 року про зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_5 у розмірі 2001 грн.
Відповідачка укладання кредитного договору і отримання коштів за кредитним договором №77559243 від 02.09.2021 року не заперечувала.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов`язань не погашала кредитну заборгованість.
27 січня 2022 року було укладено договір факторингу № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77559243.
10 січня 2023 року було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77559243.
Відповідно до Реєстру Боржників до договору № 10-01/2023 від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 6178,88 гривень.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно встановив, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за кредитним договором №77559243. від 02.09.2021 року відповідачкою належним чином не виконані, а тому відповідно до ст. 526, 1054, 1048 ЦК України існують підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості по кредиту та процентам у межах строку кредитування (14 днів).
Доводи апеляційної скарги, щодо ненадання позивачем доказів пролонгації строку кредитування за вказаним договором колегія суддів відхиляє, так як судом стягнуто заборгованість лише в межах строку кредитування (14 днів) без урахування строків пролонгації передбачених Правилами надання грошових коштів у позику, наданих позивачем.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині розміру стягнутих процентів за користування кредитом з огляду на наступне.
Так, як убачається з Додатка № 1 до Договору позики, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили строк користування позикою тривалістю 14 календарних днів та визначили розмір процентів за цей період у сумі 2,80 грн, що відповідає застосуванню зниженої процентної ставки 0,01 % на день.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за період з 02.09.2021 по 16.09.2021 ним самим нараховано саме за зниженою процентною ставкою 0,01 %, а після закінчення строку дії договору за ставкою 1,99 %.
Позивач самостійно визначив проценти за період погодженого сторонами строку користування позикою із застосуванням зниженої ставки 0,01 % на день, а подальше нарахування процентів за ставкою 1,99 % здійснив уже після спливу строку кредитування, що не відповідає умовам договору. Відтак до стягнення підлягають лише проценти, нараховані за період дії договору у погодженому сторонами розмірі.
Отже, підстави для застосування до періоду дії договору базової процентної ставки 1,99% відсутні, а тому проценти за цей період підлягають стягненню у погодженому сторонами розмірі, а саме 2,80 грн.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при визначенні розміру процентів, що підлягають стягненню з відповідача, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України судове рішення підлягає зміні.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення комісії, інфляційних збитків та трьох процентів річних, а тому апеляційним судом у відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України в цій частині рішення не переглядається.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За такого, згідно приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності покладення на сторони судового збору до задоволених позовних вимог, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за позовну заяву також підлягає зміні шляхом стягнення 2222 грн 05 коп.
Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 300 грн 50 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Дмитренком Ігорем Миколайовичем, задовольнити частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2026 року в частині стягнення заборгованості за договором позики № 77559243 від 02.09.2021 року та судового збору - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість:
за договором позики № 77559243 від 02.09.2021 року, у розмірі 2 040,41 грн., з яких: 2001,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 2,80 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 32,01 грн. інфляційних збитків та 4,60 грн. трьох відсотків річних.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 300 грн 50 коп. (триста гривень п`ятдесят копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку і випадках, передбачених 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року