Судові рішення

Постанова № 140370915 у справі № 320/42977/23 від 06.10.2026

Постанова від 06.10.2026 в адміністративній справі № 320/42977/23 (категорія «За участю органів доходів і зборів»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Юрченко В.П.

Справа№ 320/42977/23
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЮрченко В.П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗа участю органів доходів і зборів
Дата ухвалення06.10.2026
Надійшло до реєстру07.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140370915

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 320/42977/23

адміністративне провадження № К/990/36863/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Вівдіченко Т.Р., Грибан І.О.) у справі №320/42977/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем`єр Палац" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» (далі - позивач, ТОВ «Казино «Прем`єр Палац») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2023 року №[номер приховано], яким ТОВ «Казино «Прем`єр Палац», у відповідності до пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 9 988 107,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проведена контролюючим органом безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства. Вважає, що відповідач не дотримався вимог щодо посилання на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та щодо зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, наведення регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, позивач в підтвердження протиправності податкового повідомлення-рішення посилається на те, що контролюючий орган не врахував норми пункту 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого Наказом МФУ від 21 жовтня 2016 року №13 (далі - Положення №13), відповідно до яких рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Тобто, позивач наполягає на тому, що заповнення рядків 11-18 фіскального чека, не є обов`язковою законодавчою вимогою , а є необхідним під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) лише у разі з`єднання або поєднання платіжного терміналу з реєстратором розрахункових операцій.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 30 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року позов задовольнив.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій установили, що Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 27 червня 2023 року №3214-п та на підставі направлень від 27 червня 2023 року №11061/26-15-07-07-01, №11062/26-15-07-07-01, 28 червня 2023 року №11162/26-15-07-05-03 проведено фактичну перевірку казино, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 5-7/29, де здійснює діяльність ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (акт перевірки від 07 липня 2023 року №47956/26/15/07/43391505).

Перед початком перевірки проведена контрольна розрахункова операція з обміну коштів на паперові замінники (внесення коштів на карту) в сумі 200,00 грн. Розрахунок проведено в безготівковій формі через РО-термінал з використанням РРО фіскальний номер [номер приховано], з роздрукуванням та видачею фіскальних чеків № 5432, №5433 від 28 червня 2023 року.

У виданих фіскальних чеках №5432, №5433 від 28 червня 2023 року встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Відповідно до акту перевірки від 07 липня 2023 року №47956/26/15/07/43391505 контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій в період з 02 червня 2023 року по 06 липня 2023 року через РРО фіскальні №[номер приховано], №[номер приховано] без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 6 658 738,30 гривень.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2023 року №[номер приховано], відповідно до якого, на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» суму штрафних санкцій в розмірі 9988107,45 грн (6658738,30 грн х 150%) за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 11 листопада 2022 року №[номер приховано]).

Рішенням Державної податкової служби України від 20 жовтня 2023 року №31599/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2023 року №[номер приховано].

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Здійснюючи висновок про відсутність порушень з боку позивача, суди, з покликанням на постанову Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №640/23582/21, зазначили, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аргументовано касаційну скаргу тим, що фактичною перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через ПРРО з видачею фіскальних чеків з відсутніми обов`язковими реквізитами, що свідчить про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

З цього приводу скаржник пояснив, що відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з`єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає на сам факт з`єднання пристроїв між собою та відповідно на обов`язок, що виникає у зв`язку з цим у користувача таким пристроєм. Тому, відповідач вважає, що користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови №894, зобов`язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО. Виникнення такого обов`язку пов`язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (POS-терміналів установ банків), для забезпечення можливості споживачів здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги), з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток емітованих банками) та виконання обов`язку з видачі відповідних розрахункових документів.

Відповідач зазначив, що у виданих фіскальних чеках №5432, №5433 встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правила безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Також відповідач звернув увагу про необхідність зазначити не тільки назву платіжної системи з 01 серпня 2021 року відповідно вимог Положення №13, а й іншу обов`язкову інформацію щодо платіжних систем, як обов`язкових реквізитів розрахункових документів, є обов`язком суб`єктів господарювання, а не їх правом. У зв`язку з викладеним вважає, що заповнення рядків 11-18 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, є обов`язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону №265/95-ВР.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без задоволення.

Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року з метою перевірки доводів Головного управління ДПС у місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегією суддів встановлено, що перевірці підлягають питання правильності застосування судами пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Підставою для нарахування позивачу суми штрафних санкцій є висновок контролюючого органу про те, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено проведення розрахункових операцій без створення та без видачі розрахункових документів відповідної форми та змісту, а саме у виданих розрахункових документах відсутні обов`язкові реквізити, зокрема:

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інших реквізитів, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної карти) допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій).

Аналізуючи висновки судів попередніх інстанцій щодо означеного питання, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки).

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Позивач стверджує, що платіжні термінали позивача не були з`єднані з РРО, у зв`язку з відсутністю технічної можливості такого з`єднання. Факт з`єднання або поєднання реєстратора розрахункових операцій з платіжним терміналом (банківськими РОS-терміналами) не підтверджується лише наявністю підключення певного шнура між такими пристроями та/або з`єднання за допомогою бездротового підключення до мережі Інтернет. Таке з`єднання або поєднання вказаних пристроїв, в першу чергу, відбувається завдяки можливості програмного забезпечення здійснювати таке технічне з`єднання або поєднання платіжного терміналу та РРО.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» використовує під час здійснення господарської діяльності РРО з фіскальним номером [номер приховано] (заводський номер ЗМ[номер приховано]) та фіскальний номер [номер приховано] (заводський номер ЗМ[номер приховано]) марки «Марія-304Т) (v.304Т-5), придбаних за договором поставки електронних контрольно-касових реєстраторів №07/07/2021 від 07 липня 2021 року, укладеним з ТОВ «Центр Сервісного Обслуговування «Київський регіональний центр». Обслуговування вказаних РРО здійснюється вищевказаним підприємством на підставі договору виконання робіт технічного обслуговування та ремонту розрахункових касових апаратів або іншого торгівельного обладнання №954/КК від 22 липня 2021 року.

Суди зазначили, що для роботи РРО з фіскальним номером [номер приховано] (заводський номер ЗМ[номер приховано]) та фіскальним номером [номер приховано] (заводський номер ЗМ[номер приховано]) використовується програмне забезпечення ТОВ «СЕРВІО СОФТ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб`ютором) зазначеного програмного забезпечення, що придбане за договором поставки програмної продукції №21/1307-2К від 13 липня 2021 року.

Також суди зауважили, що з листів ТОВ «СЕРВІО СОФТ» №23 від 28 серпня 2021 року та №23/0111-001 від 01 листопада 2023 року вбачається, що програмне забезпечення, яке встановлено на РРО, не передбачає можливості в повній мірі забезпечити поєднання платіжного терміналу та РРО, та відповідно, можливості відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються формою №ФКЧ-1. Водночас, у вказаних вище листах ТОВ «СЕРВІО СОФТ» зазначено, що в період з 29 травня 2023 року по 04 серпня 2023 року відбулось технічне доопрацювання розробником програмного забезпечення, за результатами якого вирішено питання із забезпеченням поєднання платіжного терміналу та РРО, можливості відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються формою №ФКЧ-1.

Також суди врахували, що листом від 01 квітня 2024 року № 24/0104-004 ФОП ОСОБА_1 , який за договором №21/1810-10К від 18 жовтня 2021 року є постачальником на користь позивача програмного забезпечення, встановленого на розрахунково-касовому апараті в залі гральних автоматів за адресою с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 70, повідомив, що РРО ([номер приховано]) з дати встановлення 30 грудня 2021 року по дату надання відповіді не з`єднано з жодним платіжним терміналом.

Виходячи із зазначеного, суди здійснили висновок, що позивач у своїй господарській діяльності використовував платіжні термінали не з`єднані та/або не поєднані із РРО, а відтак рядки 11-18 фіскального чека є необов`язковими та відповідно не підлягали заповненню в обов`язковому порядку.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №640/23582/21, від 18 червня 2025 року у справі №380/11678/24.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суди дійшли вірного висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Верховний Суд здійснює перегляд судових рішень попередніх інстанцій виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, а тому предметом касаційного перегляду у цій справі є лише висновки судів щодо правильності заповнення рядків 11-18 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу. Інших доводів щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права касаційна скарга не містить, у зв`язку з чим судові рішення в інших частинах Верховним Судом не переглядаються.

ГУ ДПС доводить про не врахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/18441/20.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Крім того, у випадку подання касаційної скарги на цій підставі зазначені скаржником норми права, які, на його переконання, неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 Верховний Суд сформулював висновки про позбавлення документа статусу розрахункового у разі відсутності у фіскальному чеку на товар (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, таких реквізитів як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), що за змістом Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, є безумовно та беззаперечно обов`язковими реквізитами фіскального чеку.

Натомість, у справі, що розглядається (№320/42977/23) предметом дослідження є обставини відображення у фіскальних чеках суб`єкта господарювання інших реквізитів, що визначені у рядках 11-18 та 26 фіскального чека, та які, за законодавчими нормами Положення №13 не є обов`язковими та заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, та у разі наявності QR-коду (в частині заповнення рядку 26 фіскального чека.

Щодо покликання у касаційній скарзі в якості неврахування судами постанови Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі №640/18441/20, то відносини у цій справі зі справою, яка розглядається (№320/42977/23) також є нерелевантними, оскільки у справі №640/18441/20 обставини стосуються обставин визнання невідповідності Положення №13 правового акту вищої юридичної сили шляхом оскарження самого цього нормативно-правового документу.

У зв`язку з цим колегія суддів відхиляє доводи ГУ ДПС про не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 та від 04 серпня 2022 року у справі №640/18441/20.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій. В касаційній скарзі відсутні будь-які посилання на порушення судами норм процесуального права щодо дослідження доказів і надання ним оцінки, неповного з`ясування обставин у справі тощо.

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.

Суди першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановили фактичні обставини справи та надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених учасниками справи, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 320/42977/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Яковенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Ухвала № 140332481 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
06.10.2025 Ухвала № 130774258 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
19.09.2025 Ухвала № 130360246 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
06.08.2025 Ухвала № 129389474 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
06.08.2025 Постанова № 129389096 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
06.08.2025 Постанова № 129389075 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
19.05.2025 Ухвала № 127484036 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
17.03.2025 Ухвала № 125930840 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
03.03.2025 Ухвала № 125581681 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
30.01.2025 Рішення № 124841484 без тексту Київський окружний адміністративний суд
06.02.2024 Ухвала № 116803801 без тексту Київський окружний адміністративний суд
20.12.2023 Ухвала № 115879463 без тексту Київський окружний адміністративний суд