УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 160/15499/25
адміністративне провадження № К/990/40025/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №160/15499/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2025 №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області;
зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 1 265 651 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.02.2025 №№[номер приховано], [номер приховано], [номер приховано].
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 25.08.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 07.09.2026 о 20:00.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду, відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №160/15499/25 та про відстрочення сплати судового збору.
Щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач зазначає, що вперше касаційну скаргу скаржником подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України. Скаржник вкотре звернувся з касаційною скаргою, однак ухвалами Верховного Суду від 13.07.2026, 28.07.2026 та 21.08.2026 касаційні скарги повернуто заявнику. Також скаржник посилається на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Варто зазначити, що податковий орган вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 13.07.2026, 28.07.2026 та 21.08.2026 касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження.
Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її останньому, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження, то колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, податковий орган посилається на відсутність належного фінансування.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління ДПС у Дніпропетровській області перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Вказані посилання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення належних дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №160/15499/25 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №160/15499/25.
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №160/15499/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №160/15499/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова