УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №340/2868/25
адміністративне провадження № К/990/38975/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №340/2868/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просила:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2025 за номерами: №0[телефон приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплати фізичними особами за результатами річного декларування 7464231,00 грн та штрафних санкцій на суму 1274467,16 грн, що разом становить до сплати 8738698,16 грн; №0[телефон приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 728224,84 грн, з яких 622019,25 грн сума збільшення зобов`язання і 106205,59 грн штрафних санкцій; №0[телефон приховано], про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 10575157,50 грн, з яких 2115031,50 грн штрафних санкцій та 8460126,00 грн сума збільшення донарахування податку на додану вартість.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2026, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Кіровоградській області 18.08.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 07.09.2026 о 19:54.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на рахунках для сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області долучено доповідні записки та виписку з рахунку за 14.09.2026, однак зазначена виписка лише фіксує вхідний залишок коштів КЕКВ 2800, що не свідчить про об`єктивну неможливість виконання встановленого законом обов`язку зі сплати судового збору, а також не є підтвердженням вжиття всіх залежних від скаржника заходів для забезпечення такого платежу.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Таким чином, клопотання відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №340/2868/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова