Справа № 161/16900/26
Провадження № 2/161/7969/26
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючої - судді Плахтій І.Б.
з участю секретаря судових засідань - Маєвської Х.Ю.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист авторських прав, -
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2026 року ОСОБА_3 через свого представника звернулась до суду з позовною заявою до до ФОП ОСОБА_4 про захист авторських прав, відповідно до якої просить суд: Стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 грн. Зазначає, що ОСОБА_3 (Позивач) з 2013 року займається створенням власних авторських орнаментів для вишиванок в українському стилі. 246 таких орнаментів увійшли до збірки творів образотворчого мистецтва «Орнаменти вишиванок, регіональні орнаменти вишиванок», авторські права на яку було зареєстровано ОСОБА_3 09.09.2025 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 . Такі орнаменти ОСОБА_3 використовує у виробництві заготовок для вишивання під торговельною маркою «Магія візерунку». Право власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_2 від 29.05.2024 року, яке було видане на підставі заявки m202212779 від 17.10.2022 р. З 11.10.2017 року ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (реєстраційний номер: 2415000[телефон приховано]; дата реєстрації: 11.10.2017 року) та здійснює роздрібний і оптовий продаж товарів власного виробництва, а саме: заготовок для вишивання. Продаж таких товарів ФОП ОСОБА_3 здійснює через інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також через сторінки магазину в соціальних мережах (Facebook, Instagram та ін.). В квітні 2026 року ОСОБА_3 виявила факти незаконного використання її авторських орнаментів інтернет-магазином « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 04.05.2026 року ОСОБА_5 , яка є працівницею ФОП ОСОБА_3 , за дорученням останньої зробила тестову закупку в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та придбала заготовку для вишивання « НОМЕР_3 ». Товар було доставлено службою поштового зв`язку «Нова пошта» 11.05.2026 року (експрес-накладна № 20451434890079). Придбаний в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » товар «БЖ 318» було оглянуто ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 в приміщенні відділення Нової пошти при отримані, та встановлено, що такий товар, а також упаковка товару, містять авторський орнамент ОСОБА_3 «Запоріжжя». Продавцем товару згідно з товаросупровідними документами є ФОП ОСОБА_4 . Аналогічна інформація про продавця та його реквізити вказана на сторінці інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в розділі «Умови використання». Зазначає, що ФОП ОСОБА_4 порушила майнові та немайнові авторські права ОСОБА_3 на два об`єкти авторського права: твори образотворчого мистецтва, орнаменти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_3 полягає в наступному: використання об`єктів авторського права ОСОБА_3 для нанесення на товар та упаковку товару без відома та дозволу авторки, без зазначення імені авторки та без виплати авторської винагороди; продаж товарів, що містять зображення об`єктів авторського права ОСОБА_3 без відома та дозволу авторки, без зазначення імені авторки та без виплати авторської винагороди; публікування в мережі Інтернет зображень, що містять об`єкти авторського права ОСОБА_3 без відома та дозволу авторки, без зазначення імені авторки та без виплати авторської винагороди. Всі перелічені вище способи використання об`єктів авторського права ОСОБА_3 здійснювались ФОП ОСОБА_4 з комерційною метою. В свою чергу, така діяльність ФОП ОСОБА_4 завдає значних збитків ОСОБА_3 , оскільки остання використовує свої авторські орнаменти для виготовлення з метою продажу під власною ТМ «Магія візерунку» ексклюзивних вишиванок. Натомість, самовільне використання ФОП ОСОБА_4 авторських орнаментів ОСОБА_3 не лише завдає останній майнових збитків у вигляді упущеної вигоди, а й знижує цінність товарів, що пропонуються для продажу ОСОБА_3 , оскільки за таких умов втрачається ексклюзивність пропозиції. З огляду на наведене вище, Позивач вважає за необхідне скористатись передбаченим п.4 ч.3 ст. 55 Закону України «Про авторське право та суміжні права» способом захисту авторських прав та вимагати виплати компенсації в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за порушення майнових та немайнових авторських прав на об`єкти авторського права: твори образотворчого мистецтва, орнаменти «Запоріжжя» та «Бохо 70».
24 серпня 2026 року від представника відповідача - адвоката Петренка В.О. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Зазначає, що ОСОБА_3 звернулась до суду як Фізична особа - підприємець, на підтвердження чого в реквізитах сторін позову вказала свій код в ЄДРПОУ НОМЕР_4 зазначений при реєстрації її як Фізичної особи підприємця, та додала до позову витяг з ЄДРПОУ на підтвердження статусу суб`єкта господарювання в організаційно-правовій формі Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 . Відповідачем в позові позивачка вказала Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 , із зазначенням коду ЄДРПОУ [номер приховано]. Спори між Фізичними особами - підприємцями закон і судочинство прирівнює до спорів юридичних осіб підсудних господарським судам. Ні текст позову, ні мотивувальна частина позову, ні прохальна частина позову не містить зазначень чи посилань на ЦПК України. Відповідно суд помилково визначив підсудність справи ЦПК України. Господарську підсудність позивачка визначила посиланням в тексті позову, позивачка посилається на рішення господарського суду. Питання порушені в позові, чи як позивачка вважає спір, хоча спору ніякого немає, безпосередньо стосуються підприємницької (комерційної) діяльності в першу чергу позивачки як Фізичної особи - підприємця, а потім вже відповідачки, як ФОП. Переконливим доказом, що остаточно доводить господарську підсудність справи є заява позивачки, як Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) від 02.07.2026 б/н (вх. № 08-01/165-АМ від 03.07.2026) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з зазначених в позові підстав . На думку позивачки в діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 ) наявні ознаки порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. На підставі викладеного просить суд закрити провадження у справі № 161/16900/26.
25 серпня 2026 року представник позивача - адвокат Проць Т.В. подала заперечення на заяву про закриття провадження у справі. Вказує, що ОСОБА_3 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про захист авторських прав на належні їй об`єкти авторського права: твори образотворчого мистецтва орнаменти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «Бохо 70». Спір про захист авторських прав підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується порушення особистих майнових та немайнових прав автора - фізичної особи ОСОБА_3 . Окрім порушення авторських прав позивачки ФОП ОСОБА_4 також вчинила інші дії, які мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема: публікування рекламного відеоролика з використанням зображення ТМ «Магія візерунку», власницею якої є ОСОБА_3 , а також копіювання зовнішнього вигляду товарів, продаж яких здійснюється ФОП ОСОБА_3 в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Про виявлення зазначених порушень ФОП ОСОБА_3 повідомила Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. При цьому справа, яка знаходиться на розгляді Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, не стосується використання ФОП ОСОБА_4 авторських орнаментів Самуляк Н.В. «Запоріжжя» та «Бохо 70». Зазначає, що предмет та підстави позовної заяви, поданої до Луцького міськрайонного суду Волинської області, відрізняються від предмету та підстав, викладених в заяві, що знаходиться на розгляді в Західному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України. Таким чином, різні дії ФОП ОСОБА_4 отримають належну правову оцінку та кваліфікацію у встановленому законодавством порядку. З огляду на наведене вище, враховуючи, що спір про захист авторських прав автора фізичної особи належить до юрисдикції загального суду, підстави для закриття провадження відсутні.
23 вересня 2026 року від представника відповідача - адвоката Петренка В.О. на адресу суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що позивачка в позові вказує, що 246 орнаментів увійшли до збірки творів образотворчого мистецтва «Орнаменти вишиванок, регіональні орнаменти вишиванок», авторські права на яку було зареєстровано ОСОБА_3 09.09.2025 року. До позову додано копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 . Позов не підлягає задоволенню ні в порядку цивільного, ні в порядку господарського судочинства, так як до позову не додано жодних доказів існування авторських прав позивачки на 246 орнаментів образотворчого мистецтва, не додано доказів що їх саме 246, а не 240 чи 245, яких саме орнаментів. Збірки з 246 орнаментів ні в паперовому вигляді, ні в електронному до позову не додано. Ні суд, ні відповідачка не мають можливості перевірити, що то за 246 орнаментів, пересвідчитись в геніальності позивачки. Згадана збірка не оприлюднювалась, ніхто про неї не знає. Позивачка збірку публічно не оприлюднювала, з цього приводу жодних застережень публічно не оголошувала. Додана ж до позову копія Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 може свідчити лише про факт наявності такого свідоцтва. Копія свідоцтва не містить зазначень про 246 орнаментів, що ніби увійшли до збірки. НОМЕР_6 названо про реєстрацію авторського права на твір. Зазначає, що незрозуміло чи йдеться про окремий авторський твір, чи про збірку. Враховуючи викладене в клопотанні про закриття провадження у справі, та цих письмових поясненнях, відсутність в матеріалах справи примірника збірки з 246 орнаментів, на що позивачка посилається в позові, просить закрити провадження у справі № 161/16900/26, про що постановити ухвалу.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заяву про закриття провадження у справі з підстав, наведених у клопотанні, а також у письмових поясненнях.
Представник позивачки просила відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених у запереченнях на клопотання про закриття провадження у справі. Додатково пояснила, що немає жодного сенсу долучати до матеріалів справи всі 246 зображень, ними було долучено лише 2, які стосуються даного спору. У свою чергу, зазначила, що сторона позивачки не заперечує того, що позивачка є фізичною особою-підприємцем. Разом з тим у цій справі позивачка звернулася до суду саме як фізична особа за захистом прав фізичної особи, оскільки авторські права на відповідні твори зареєстровані за нею як за фізичною особою. Автором творів є саме фізична особа, а не фізична особа-підприємець.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, у зв?язку зі здійсненням господарської діяльності, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При визначенні юрисдикції спору суд виходить не лише із суб?єктного складу його учасників, а насамперед із характеру спірних правовідносин та предмета заявлених вимог.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка звернулася до суду як фізична особа з вимогами про захист авторських прав на належні їй об?єкти авторского права - твори образотворчого мистецтва, а саме: орнаменти «Запоріжжя» та «Бохо 70», які, за її твердженням, були незаконно використані відповідачкою у підприємницькій діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
Із свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір Збірка творів образотворчого мистецтва «Орнаменти вишиванок, регіональні орнаменти вишиванок» № НОМЕР_1 від 09 вересня 2025 року, на яке посилається позивачка, вбачається, що автором відповідного твору зазначено фізичну особу - ОСОБА_3 , а не фізичну особу-підприємця.
Отже, позивачка просить захистити належні їй авторські права саме як фізичній особі - автору твору. Наявність у неї статусу фізичної особи-підприємця сама по собі не змінює природи її авторських прав та не означає, що всі спори за її участю підлягають розгляду в порядку господарского судочинства.
Предметом цього спору є захист авторських прав на конкретні твори образотворчого мистецтва.
Та обставина, що відповідачка, за твердженням позивачки, використовувала спірні твори у своїй підприємницькій діяльності, саме по собі також не змінює характеру спірних правовідносин. Зазначена обставина може мати значення при вирішенні спору по суті та встановленні факту і способу використання об?єктів авторського права, однак не визначає юрисдикцію суду.
Не змінює юрисдикції спору і посилання представника відповідачки на звернення позивачки до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Як зазначено позивачкою, це звернення стосувалося можливих ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема використання зображення у рекламному відеоролику та копіювання зовнішнього вигляду товарів, реалізація яких здійснюється позивачкою як фізичною особою-підприємцем.
Водночас предметом розгляду у цій справі є захист авторських прав на конкретні твори образотворчого мистецтва - орнаменти «Запоріжжя» та «Бохо 70». За твердженням позивачки, питання використання відповідачкою цих авторських орнаментів не є предметом розгляду Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Таким чином, сам факт звернення позивачки до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з іншого питання не свідчить про те, що предметом цього судового спору є відносини у сфері захисту економічної конкуренції чи недобросовісної конкуренції.
Доводи представника відповідачки про те, що позовна заява не містить посилань на норми ЦПК України, також не можуть бути підставою для закриття провадження. Відсутність посилання на конкретну норму процесуального закону не визначає юрисдикцію спору, яка встановлюється судом з огляду на зміст заявлених вимог та характер спірних правовідносин.
Не є підставою для закриття провадження і доводи про ненадання доказів існування авторських прав саме на 246 орнаментів, відсутність доказів того, що до збірки входить саме така кількість творів, а також недолучення всіх 246 орнаментів.
Зазначені доводи стосуються достатності та оцінки доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а не питання юрисдикції.
Питання про те, чи є позивачка автором спірних творів, чи належать їй авторські права на конкретні орнаменти, чи входять вони до відповідної збірки, яке доказове значення має свідоцтво про реєстрацію авторського права, а також чи мало місце незаконне використання відповідачкою спірних творів, підлягають встановленню та оцінці судом під час розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У даному випадку судом встановлено, що позивачка звернулася за захистом авторських
прав, які належать їй як фізичній особі - автору творів. Наявність у неї статусу фізичної особи-підприємця не змінює характеру цих правовідносин.
За таких обставин суд доходить висновку, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а передбачені п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Таким чином, підстав для закриття провадження у справі у зв?язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд не встановив, а тому заява представника відповідачки про закриття провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 19, 255, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - адвоката Петренка Віталія Олександровича про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист авторських прав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала у повному обсязі складена 06 жовтня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій