Справа № 202/11757/25
Провадження № 2-о/202/67/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.
секретар судового засідання Пономаренко О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі
цивільну справу № 202/11757/25
за заявою ОСОБА_1
заінтересована особа
Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
02.12.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Дроздову Т.Л. звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку з урахуванням заяви про зміну підстав від 17.02.2026 мотивувала тим, що вона звернулася до Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі з приводу отримання повторного свідоцтва про народження, оскільки первинне свідоцтво про її народження втрачено.
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, сформованим 14.11.2024, в актовому записі про її народження № 18 від 01.06.1974, складеному Жовтневою сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, ім`я дитини зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті громадянина України № НОМЕР_1 , виданому 02.07.2019, орган видачі 1213, її ім`я зазначено як « ОСОБА_3 ».
Висновком Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі від 03.12.2024 їй відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 18 від 01.06.1974 в частині зміни імені дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » з тих підстав, що літературна форма імені « ОСОБА_2 » не передбачає написання імені « ОСОБА_3 », та рекомендовано звернутися до суду.
Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про шлюб, трудова книжка, документи про освіту, а також документи, що посвідчують її права на нерухоме майно, видані на ім`я « ОСОБА_3 ». Внаслідок розбіжності у написанні її імені в актовому записі про народження та в усіх інших документах виникає сумнів щодо належності їй цих документів, а позасудовий порядок усунення розбіжності вичерпано.
З урахуванням наведеного просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: належності в актовому записі про народження за номером № 18 від 01 червня 1974 р., складеного Жовтневою сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області в частині зазначення імені дитини ОСОБА_4 ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито окреме провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
17.02.2026 від представника заявника надійшла заява про зміну підстав заяви.
Судом витребувано копію актового запису про народження № 18 від 01.06.1974, засвідчену органом державної реєстрації актів цивільного стану, яка надійшла до суду 05.08.2026.
Заявник, представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною першою та пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту зазначених норм права, а також роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Відповідно до частини другої цієї статті рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Надаючи правову кваліфікацію заявленій вимозі, суд виходить з того, що актовий запис про народження є документом органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»), і саме на його підставі видається свідоцтво про народження. Тому актовий запис про народження не належить до правовстановлюючих документів у розумінні пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, з якими зазначена норма співставляє відомості свідоцтва про народження або паспорта.
Водночас належність особі актового запису про її народження є фактом, від якого залежить реалізація нею особистих немайнових прав, зокрема права на ім`я (статті 28, 294 ЦК України), права на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують факт державної реєстрації її народження, а також майнових прав, що підтверджуються документами, виданими на її ім`я. Отже, такий факт підлягає встановленню на підставі частини другої статті 315 ЦПК України. Посилання заявника на пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви по суті, оскільки правильна правова кваліфікація заявлених вимог є обов`язком суду, а предмет і зміст вимоги при цьому не змінюються.
Судом встановлено, що актовий запис про народження № 18 від 01.06.1974 складено Жовтневою сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області російською мовою. Відповідно до копії цього актового запису, у ньому дитину зазначено як « ОСОБА_5 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Базавлук Софіївського району Дніпропетровської області, батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження встановлено, що ім`я дитини в українській мові зазначено як « ОСОБА_2 », по батькові - « ОСОБА_8 », прізвище - « ОСОБА_9 ».
Відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 02.07.2019, орган видачі 1213, заявник - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с. Базавлук Софіївського району Дніпропетровської області.
З копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 07.06.2019, виданого на підставі актового запису про шлюб № 1175 від 06.12.1995, складеного Індустріальним районним у місті Дніпрі ВДРАЦС ГУЮ у Дніпропетровській області випливає, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала шлюб з ОСОБА_11 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 01.08.2017, орган видачі 1202, трудова книжка, атестат та диплом, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.07.2022, зареєстроване в реєстрі за № 23, витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 69404440 від 07.07.2022, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 304432675 від 07.07.2022, договори дарування квартири від 01.06.2004 та від 05.04.2019 оформлені на ім`я « ОСОБА_3 ».
Висновком Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі від 03.12.2024, складеним відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 18 від 01.06.1974 в частині зміни імені дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » з посиланням на те, що літературна форма імені « ОСОБА_2 » не передбачає написання імені « ОСОБА_3 ».
Таким чином, заявник вичерпала позасудовий порядок усунення розбіжності, а законом не визначено іншого, ніж судовий, порядку встановлення зазначеного факту.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд виходить з того, що відомості актового запису про народження № 18 від 01.06.1974 щодо прізвища дитини при народженні, по батькові, дати і місця народження, а також батьків повністю збігаються з відомостями про заявника, що містяться в документах, які посвідчують її особу, та в документах про реєстрацію її шлюбу. Розбіжність стосується виключно імені: « ОСОБА_13 » (у російськомовному записі) та « ОСОБА_2 » (в українському перекладі у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) - з одного боку, та « ОСОБА_3 » - в усіх інших документах заявника - з другого.
Суд враховує, що ім`я « ОСОБА_3 » (рос. « ОСОБА_14 ») походить від імені « ОСОБА_2 » (рос. «Елена») та історично є його народною формою, що пояснює виникнення розбіжності між актовим записом про народження, складеним російською мовою, та документами, виданими заявнику протягом її життя. Водночас з огляду на висновок органу державної реєстрації актів цивільного стану про те, що зазначені імена є різними літературними формами, ця розбіжність не може бути усунена в адміністративному порядку.
Будь-яких відомостей про те, що актовий запис про народження № 18 від 01.06.1974 стосується іншої особи, матеріали справи не містять, і учасники справи на такі обставини не посилалися.
Спору про право судом не встановлено і встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (остаточне 17.06.2011), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Сукупність досліджених судом письмових доказів дає суду підстави для висновку, що актовий запис про народження № 18 від 01.06.1974, складений Жовтневою сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, в якому дитину зазначено як ОСОБА_4 (мовою складення актового запису - ОСОБА_5 ), належить заявнику - ОСОБА_1 .
Встановлення зазначеного факту необхідне заявнику для отримання повторного свідоцтва про народження та усунення невідповідності між актовим записом про її народження і документами, що посвідчують її особу та підтверджують її особисті немайнові і майнові права.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актового запису про народження № 18 від 01 червня 1974 року, складеного Жовтневою сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, в якому дитину зазначено як ОСОБА_4 (мовою складення актового запису - ОСОБА_5 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 33340014, місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 14.
Повний текст судового рішення суддя склала 06.10.2026 року.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО