ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 650/4642/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сікора О.О.
Номер провадження: 22-ц/819/1296/26 Доповідач: Воронцова Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Бездрабко В.О.,
Майданіка В.В.,
секретар: Андреєва В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2026 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (далі - ТОВ "Перемога Плюс") про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043, площею 3,27 га, що розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
13 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 4АА002118-041071500147. 25 вересня 2015 року між позивачем, ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043, перейшло до ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс". 28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700399 до договору оренди, відповідно до якої право оренди перейшло до ТОВ "ЮТС-Агропродукт". 27 жовтня 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700399-7 до договору оренди, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2031 року, встановлено орендну плату у розмірі 6,63 % від нормативної грошової оцінки, що складає 15 783 грн 29 коп. за повний рік оренди, та вноситься до 31 грудня кожного року.
Крім того, позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 від 15 жовтня 2019 року серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 80, є власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:022:0019, площею 4,16 га, що розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
18 жовтня 2019 року на підставі додаткової угоди № 701057 до договору оренди землі від 13 грудня 2010 року № 4АА002118-041071500137 ОСОБА_1 як новий власник земельної ділянки вступив у орендні правовідносини з ТОВ "ЮТС-Агропродукт".
27 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 701057-7 до договору оренди, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2033 року, визначено орендну плату у розмірі 6,63 % нормативної грошової оцінки, що становить 15 783 грн 29 коп., за повний рік оренди та вноситься до 31 грудня кожного року.
17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельних ділянок, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043 та [номер приховано]:04:022:0019 перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав): 44772457 та 33674831 відповідно.
Однак, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань за договорами оренди, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки на загальну суму 47 349 грн 87 коп.
Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельних ділянок за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання договорів свідчить про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору.
У зв`язку із зазначеним, просив суд:
- розірвати договір оренди землі від 13 грудня 2010 року № 4АА002118-041071500147 зі змінами, в редакції додаткової угоди від 27 жовтня 2021 року № 700399-7, укладений щодо земельної ділянки площею 3,27 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:061:0043, з урахуванням переходу права оренди за договором від 17 квітня 2025 року № 1704/25-24 до ТОВ "Перемога Плюс", та припинити право оренди цієї земельної ділянки, номер запису про інше речове право 44772457;
- розірвати договір оренди землі від 13 грудня 2010 року № 4АА002118-041071500137 зі змінами, в редакції додаткової угоди від 27 жовтня 2021 року № 701057-7, укладений щодо земельної ділянки площею 4,16 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:022:0019, з урахуванням переходу права оренди за договором від 17 квітня 2025 року № 1704/25-24 до ТОВ "Перемога Плюс" та припинити право оренди цієї земельної ділянки, номер запису про інше речове право 33996156;
- стягнути з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 937 грн 92 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ "Перемога Плюс", встановив об`єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" упродовж 2022 року використовувати спірні земельні ділянки, що розташовані на території, яка була тимчасово окупована рф, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договорів оренди, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачами обставин непереборної сили за вказаний період, що є підставою для розірвання договорів оренди. Щодо вимог про припинення права оренди суд виснував, що припинення речового права оренди є правовим наслідком припинення договору оренди землі, однак оскільки право оренди зареєстроване не за первісним орендарем, а за ТОВ "Перемога Плюс", тому для забезпечення визначеності резолютивної частини рішення та можливості проведення державної реєстрації припинення речового права дійшов висновку про припинення права оренди за кожною зі спірних земельних ділянок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що до 2022 року ТОВ "ЮТС-Агропродукт" виконувало всі свої зобов`язання за договорами, проте в 2022 році його діяльність призупинилась та не здійснювалась на орендованих земельних ділянках внаслідок тимчасової окупації військами рф Херсонської області у 2022 році та забороною військовими адміністраціями Херсонської області після деокупації частини територій Херсонської області проведення сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, які були визнані непридатними для використання за наявності потенціальної загрози їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Територія Новорайської територіальної громади, яка перебувала у тимчасовій окупації рф з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, віднесена до території можливих бойових дій та знаходиться у безпосередній близькості до населених пунктів Херсонської області, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації. Унаслідок збройної агресії рф та тимчасової окупації скаржник був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність і використовувати орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування підприємства та виконання договірних зобов`язань. Матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, зокрема ведення сільськогосподарського виробництва, для якого вона була передана в оренду. Несплата орендної плати у цей період, а також до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки, є наслідком обставин непереборної сили, за які відповідач не несе відповідальності, що виключає можливість розірвання договору з підстав систематичної несплати за відповідний період на підставі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України. Відсутність обов`язку щодо сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не відповідає, підтверджується: тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка, внаслідок повномасштабної військової агресії російськової федерації та в подальшому віднесення до території можливих бойових дій; рішенням XIV сесії Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491; розпорядженнями Новорайської територіальної громади адміністрації Бериславського району Херсонської області; даними Інтерактивної карти ДСНС; листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11 червня 2025 року. Однак, суд першої інстанції, дослідивши вказані обставини в даній справі, дійшов помилкового висновку про недоведення факту наявності форс-мажорних обставин або неможливості використання земельної ділянки.
Суд першої інстанції порушив приписи ч. 4 ст.263 ЦПК України та при ухваленні рішення проігнорував правові висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, зокрема, правову позицію, викладену у постанові від 21 січня 2026 року у справі №650/3776/24
Суд не врахував необов`язковість сертифікату Торгово-промислової палати України як єдиного можливого доказу наявності форс-мажорних обставин. У даній справі наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали господарській діяльності ТОВ "ЮТС-Агропродукт" підтверджується, зокрема, розпорядженнями Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року № 163, від 11 лютого 2025 року № 58, від 06 лютого 2024 року № 29, згідно з якими земельні ділянки, які використовує Товариство, визнано непридатними для користування через потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами, а також рішенням Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, яким затверджено перелік суб`єктів господарювання, що постраждали від обставин непереборної сили, серед яких є ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Дані докази не були долучені до відзиву на позовну заяву, оскільки скаржник вважав поданих доказів достатніми для підтвердження викладеної позиції у відзиві проти аргументів позивача, у зв`язку з чим просить визнати причини пропуску для подання доказів поважними та поновити строк для їх подання.
Суд неправильно трактував факт відсутності посівної кампанії як односторонню відмову від виконання зобов`язань, оскільки на момент, коли мала відбутися посівна кампанія, земельні ділянки були фактично заблоковані через бойові дії, а в подальшому ці території є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Суд проігнорував той факт, що скаржник звертався з відповідними листами до ГУ ДСНС України в Херсонській області, відповідних військових адміністрацій та Херсонської обласної адміністрації, внаслідок чого йому були надані податкові пільги та включено до переліку постраждалих суб`єктів господарювання внаслідок форс-мажорних обставин, а земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими. Питання ініціювання обстеження та розмінування земельних ділянок не є виключною компетенцією орендаря, а навпаки передбачає активні дії з боку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Суд безпідставно посилався на листи ТОВ "Агро-Лайф 2023" та ТОВ "Додола 2021", оскільки відповіді вказаних підприємств є неналежними та недопустимими доказами у справі. При ухваленні судового рішення, суд першої інстанції надав перевагу доказам сторони позивача, недоведені позивачем обставини вважав доведеними, залишивши поза увагою пояснення та докази, якими відповідач обґрунтовував свою позицію, чим порушив принципи змагальності та об`єктивності у вирішенні спору.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р. вважав доводи апеляційної скарги безпідставними, просив відмовити у задоволенні скарги.
В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043, площею 3,27 га, яка розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 597521, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 44772406.
13 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 4АА002118-041071500147.
25 вересня 2015 року між позивачем, ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043, перейшло до ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс".
28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700399 до договору оренди, відповідно до якої право оренди перейшло до ТОВ "ЮТС-Агропродукт".
27 жовтня 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700399-7 до договору оренди, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2031 року, встановлено орендну плату у розмірі 6,63 % від нормативної грошової оцінки, що становить 15 783 грн 29 коп. за повний рік оренди, та вноситься до 31 грудня кожного року.
Крім того, позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15 жовтня 2019 року серії НОА № 928489, зареєстрованого в реєстрі за № 80, після смерті ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:022:0019, площею 4,16 га, що розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 44772406.
18 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 як новим власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:022:0019, та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 701057 до договору оренди землі від 13 грудня 2010 року № 4АА002118-041071500137.
27 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 701057-7 до договору оренди, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2033 року, визначено орендну плату у розмірі 6,63 % нормативної грошової оцінки, що становить 15 783 грн 29 коп., за повний рік оренди та вноситься до 31 грудня кожного року.
17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельних ділянок, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043 та [номер приховано]:04:022:0019 перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав): 44772457 та 33674831 відповідно.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09 травня 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не використовуються, тобто обробіток їх не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються. ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не приймало участі у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади. Безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (обстеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився, вищевказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. Деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб`єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Відповідно до листа виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області № 03-01/695 від 16 травня 2025 року, від ТОВ ""Перемога Плюс" на рахунок Лохвицької міської ради не надходила плата за землю, а саме: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності. Земельні ділянки комунальної власності Лохвицької міської ради в оренді ТОВ "Перемога Плюс" станом на 01 квітня 2025 року не перебувають. ТОВ " Перемога Плюс " господарську діяльність за місцем реєстрації не здійснює.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Додола 2021" від 12 травня 2025 року у користуванні цього товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Новорайської, Борозенської та Милівської територіальних громад. Після деокупації Херсонської області 11 листопада 2022 року товариство відновило господарську діяльність на зазначеній території та продовжило її здійснення. У разі виявлення потенційної загрози безпечному використанню земельних ділянок проводився огляд таких ділянок на предмет наявності вибухонебезпечних предметів із залученням фахівців. Для проведення відповідних обстежень товариство співпрацювало на договірній основі з дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним підприємством "Укроборонсервіс", а також користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади. На переважній більшості обстежених земельних ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. Вказані обстеження проводилися з початку 2023 року.
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лайф 2023" від 12 травня 2025 року у 2023 році та на час надання відповіді зазначене товариство використовує земельні ділянки на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Бериславської, Новорайської, Великоолександрівської та Борозенської територіальних громад, на правах користування (оренда, емфітевзис тощо). У разі наявності підстав проводився огляд земельних ділянок на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів, при цьому на переважній більшості таких ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. З початку 2023 року із залученням відповідних фахівців проводилися обстеження земельних ділянок на можливість безпечного використання. З 2023 року здійснюється виплата орендної плати орендодавцям земельних ділянок, які перебувають у користуванні товариства на території зазначених територіальних громад, та заборгованість з орендної плати перед орендодавцями відсутня, орендна плата згідно з договорами оренди земельних ділянок приватної та комунальної власності за 20232024 роки, а в окремих випадках і за 2025 рік, виплачена у повному обсязі.
Згідно з листом лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Щодо прийняття доказів, поданих до суду апеляційної інстанції
В апеляційній скарзі ТОВ "ЮТС-Агропродукт" просило визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів, поновити строк та долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року № 163, від 11 лютого 2025 року № 58, від 06 лютого 2024 року № 29, які не були долучені до відзиву на позовну заяву, оскільки скаржник вважав поданих доказів достатніми для підтвердження викладеної позиції у відзиві проти аргументів позивача.
Відповідно до частин другої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року справа № 646/857/18 (провадження № 61-5330 св 24) зазначив, що тлумачення положень частини четвертої статті 365, 367 ЦПК України дає Верховному Суду можливість виснувати, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов`язані подава4и усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
Зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні.
Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними: 1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; 3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; 4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); 5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Зазначене підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (див.: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 717/2052/16-ц, провадження № 14-632цс18 (цивільна юрисдикція), від 31 січня 2020 року у справі№ 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19 (цивільна юрисдикція), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19 (цивільна юрисдикція), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження№ 12-4гс21 (господарська юрисдикція), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21 (господарська юрисдикція); постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18 червня2020 року у справі № 909/965/16, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603 та інші).
Колегія суддів зазначає, що представник відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, подавав відзив на позовну заяву, проте не зазначав про існування обставин, вказаних в апеляційній скарзі, а його посилання на подання до суду першої інстанції достатніх, на його думку доказів, для підтвердження викладеної позиції у відзиві, не свідчить про поважність причин пропуску строку для подання відповідних доказів у визначений законом строк, оскільки відповідач не довів того, що він не знав і не міг знати про існування вказаних актів або не міг своєчасно їх надати.
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції не приймає надані докази та в силу приписів статті 367 ЦПК України в межах розгляду справи не дає оцінки наявності (відсутності) вказаних обставин.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди, посилаючись на систематичне невиконання відповідачами обов`язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.
Встановлено, що 13 грудня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та 27 жовтня 2021 року новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-Агропродукт" зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,63 % від нормативної грошової оцінки, що становить 15 783 грн 29 коп. за повний рік оренди, у строк до 31 грудня кожного року
Крім того, між спадкодавцем позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:04:022:0019, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди від 27 жовтня 2021 року сторонами договору стали позивач та ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яке зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,63 % нормативної грошової оцінки, що становить 15 783 грн 29 коп., у строк до 31 грудня кожного року.
17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельних ділянок, кадастровий номер [номер приховано]:04:061:0043 та [номер приховано]:04:022:0019 перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав): 44772457 та 33674831 відповідно.
Як на підставу розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди позивач посилається на систематичне невиконання відповідачами умов договорів, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.
Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнало факт несплати орендної плати позивачу за 2022-2024 роки, проте посилаючись на неможливість використання земельних ділянок, переданих в оренду, у зв`язку із їхнім перебуванням в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій, зазначив, що звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, на підставі частини 6 статті 762 ЦК України.
У свою чергу відповідач ТОВ "Перемога Плюс", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.
Так, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки застосовуються загальні положення про найм (оренду), якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень частини шостої статті 762 ЦК України, згідно з якими наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (постанови Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17), від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 28 березня 2019 року у справі № 469/912/15 (провадження № 61-33986св18).
Такий правовий висновок узгоджується із тлумаченням частини шостої статті 762 ЦК України, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18): норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Суд зауважує, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору. Застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе за виключних обставин, за яких орендар не використовував або не міг використовувати майно, і за такі обставини орендар не відповідає.
При оцінці наведених обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" орендованих земельних ділянок упродовж 2023, 2024 років, за які товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" в установленому процесуальним законом порядку, не надано.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів звертає увагу, що скаржник на підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності за не сплату орендної плати послався на докази, якими він заперечував позовні вимоги позивача та належну оцінку яким надав суд першої інстанції.
Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, визнання їх непридатними суду не надано.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік, оскільки посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди.
Посилання скаржника на звільнення від сплати місцевих податків та/або зборів за землю, яка перебуває у користуванні ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на території Новорайської сільської територіальної громади, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2024, 2023 роки не спростовує.
Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.
Щодо посилань представника відповідача на лист Херсонської обласної військової адміністрації № 01-01-66-7722/0/26/46 від 22 червня 2026 року, розпорядження Херсонської обласної ради та лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року як на докази неможливості використання належних позивачу земельних ділянок упродовж 2023, 2024 років, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржник не надав вказаних документів, що унеможливлює перевірку доводів ТОВ "ЮТС-Агропродукт".
Водночас, як вбачається із листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09 травня 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не використовуються, тобто обробіток їх не здійснюється. Деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб`єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Крім того, апеляційний суд враховує листи ТОВ "АГРО-ЛАЙФ 2023" та ТОВ "Додола 2021", відповідно до яких останні з початку 2023 року використовують земельні ділянки на території Новорайської територіальної громади, з власної ініціативи проводили їхнє обстеження, співпрацювали на договірній основі із спеціалізованими підприємствами, користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади, сплачують орендну плату та здійснюють господарську діяльність без перешкод.
Вказані докази в сукупності з іншими доказами свідчать про ухилення відповідача від здійснення обов`язку з виконання умов договору оренди землі, в той час як інші суміжні підприємства здійснювали очищення та обробіток земельних ділянок, що розташовані у межах цієї ж територіальної громади.
Позиція відповідача, що ініціювання обстеження та розмінування земельних ділянок не є виключною компетенцією орендаря, а навпаки передбачає активні дії з боку місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також орендодавець в межах наділених прав власника земельної ділянки, не звертався до уповноважених органів з приводу обстеження належної її земельної ділянки, а сподівалася, що її права будуть реалізовані іншою особою орендарем, має оцінюватися з точки зору захисту права власності у його (захисту) широкому змісту з застосуванням положень ст. 1 Першого Протоколу Конвенції.
Таким чином, за встановлених обставин даної справи, позиція відповідача про потенційну небезпеку та неможливість використання землі, заперечення розірвати договір оренди землі із позивачем, не відповідає принципу справедливості договору і покладає на позивача надмірний тягар у вигляді неможливості отримувати дохід від своєї власності та розпоряджатися нею з метою отримання доходу.
Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 650/3776/24, № 911/255/23, 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21, № 916/599/23, оскільки обставини, правовідносини у цих справах та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними.
Разом з цим, суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договорів оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні договори оренди землі за вимогою позивача можуть бути достроково розірвані з припиненням права оренди з підстав неналежного виконання умов договорів у період 2023-2024 років, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договорів.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.О. Бездрабко
В.В. Майданік