КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/6890/26 Головуючий у суді першої інстанції - Слободянюк А.В.
Номер провадження № 22-ц/824/12673/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєв В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Слободянюк А.В., у місті Київ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність та просив суд :
- стягнути солідарно з ТОВ «ТЕХЕНЕРГО», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України на його користь збитки у розмірі 326 232,00 грн, а в разі неможливості стягнення солідарно - стягнути вказану суму з ТОВ «ТЕХЕНЕРГО» як першочергового деліквента.
- стягнути з ТОВ «ТЕХЕНЕРГО» на його користь інфляційні втрати за ст.625 ЦК України у розмірі 703 490,87 грн за період з 01.01.2017 по 16.03.2026 з подальшим уточненням на дату рішення суду, три проценти річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 90 529,38 грн за період з 01.01.2017 по 16.03.2026, з подальшим уточненням на дату рішення суду, а також моральну шкоду у розмірі 1 079 747,75 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Відповідач 2) щодо не реєстрації обмежень санітарно-захисної зони ядерного реактора ВВР-М для земельної ділянки [номер приховано]:82:412:0040 при усвідомленні існування таких обмежень (лист GOV-LAND- 13, 19.02.2026), як складову деліктного складу, що обумовив збитки позивача;
- зобов`язати Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру і нести до Державного земельного кадастру відомості про обмеження використання земельної ділянки [номер приховано]:82:412:0040 у вигляді СЗЗ ядерного реактора ВВР-М (300 м);
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України (Відповідач 3) щодо: (а) невнесення обмежень СЗЗ до ДРРП; (б) не проведення камеральної перевірки запису про оренду до 2031 при підтвердженні КМДА закінчення оренди у 2022; (в) незастосування винятку з п. 2 постанови КМУ №303 - як складову деліктного складу;
- зобов`язати Міністерство юстиції України провести камеральну перевірку
запису про оренду земельної ділянки [номер приховано]:82:412:0040 «до 2031
року» відповідно до ст. 37 ЗУ «Про держреєстрацію речових прав».
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року подану ОСОБА_1 позовну заяву залишено без руху з підстав не відповідності їй вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Зокрема суд зазначив, що до поданої через підсистему «Електронний суд», позивачем не долучено довідку про доставку до електронного кабінету відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру копії поданої до суду позовної заяви з додатками.
Крім того, суд звернув увагу позивача, що ним у позовній заяві зазначено невірний код ЄДРПОУ відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме в позові зазначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру має код ЄДРПОУ: 39921126, у той же час вірним кодом ЄДРПОУ є - 39411771.
Отже, позивачу слід вказати вірний код ЄДРПОУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та надати докази направлення позовної заяви з додатками вказаному відповідачу.
Також суд зазначив, що в прохальній частині поданої ОСОБА_1 позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерства юстиції України на користь позивача збитки у розмірі 326 232,00 грн; за неможливості стягнення солідарно - стягнути вказану суму з ТОВ «Техенерго» як першочергового деліквента.
З урахування того, що відповідно до норм чинного ЦПК України суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту суд вказав, що позивачу необхідно подати уточнений позов, де чітко зазначити безальтернативні способи захисту щодо кожного з відповідачів.
Крім того суд зазначив, що звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме на подав суду доказів сплати ним судового збору у розмірі визначеного передбаченого ч.2 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в сумі 17 571,84 грн.
12 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій виклав перший пункт позовних вимог в новій редакції: «стягнути солідарно з ТОВ «ТЕХЕНЕРГО», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України на його користь збитки у розмірі 326 232,00 грн,», зазначив вірний код ЄДРПОУ відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме в позові зазначено, що код ЄДРПОУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - 39411771 та заявив клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового зщбору, врахувавши його майновий стан.
29 квітня 2026 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовлено. Зменшено ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання позову, до 8 785,92 грн. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали та попереджено, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Визнаючи неподаною ОСОБА_1 позовну заяву та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що 02 травня 2026 року вказану ухвалу суду було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету позивача, про що свідчить відповідна довідка, яка містяться в матеріалах справи. З огляду на зазначене, враховуючи, що ухвала була доставлено до зареєстрованого електронного кабінету позивача 02 травня 2026 року, граничний строк для усунення недоліків даної позовної заяви було 11 травня 2026 року включно. Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги ухвали судді від 29 квітня 2026 року станом на 15 травня 2026 року, слід вважати позивачем не усунутими.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що 05 травня 2026 року, у межах встановленого ухвалою суду від 29 квітня 2026 року строку (до 11 травня 2026 року включно), він через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) подав до суду заяву про усунення недоліків (вихідний № Недоліки 05.05.2026) разом із новою редакцією позовної заяви, квитанцією про сплату судового збору у розмірі 8 785,92 грн та іншими додатками на виконання вимог ухвали від 29 квітня 2026 року.
Однак в подальшому після надходження поданих ним документів дані документи були прийняті системою, але працівник Голосіївського районного суду м. Києва некоректно заповнив реєстраційну картку вхідного документа в АСДС; внаслідок цього документи приєднані з порушенням процедури до матеріалів справи № 752/1956/26 замість справи належного № 752/6890/26.
18 травня 2026 року апелянт звернувся до адміністратора ЄСІТС - Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (ЄДРПОУ 32669868, далі - ДП «ІСС») із запитом про встановлення причин відсутності документів від 05 травня 2026 року у внутрішньому інтерфейсі судді першої інстанції на що отримав експертне роз`яснення адміністратора ЄСІТС від 18 травня 2026 року, відповідно до якого встановлено точну причину відсутності поданих ним документів у справі судді головуючого Слободянюка А.В. - неналежне виконання працівником суду процедури реєстрації, не збій підсистеми.
З урахуванням того, що ним вимоги ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року були виконані у повному обсязі та у встановлений судом строк просив скасувати ухвалу від 15 травня 2026 року, якою подану ним позовну заяву визнано неподаною та повернуто йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, постановляючи 15 травня 2026 року ухвалу про визнання неподаною та повернення ОСОБА_1 поданої ним позовної заяви мотивував її тим, що позивач у справі не усунув недоліків, які були визначені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст. 177 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність (а.с.1-13).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року подана ОСОБА_1 позовна заява залишена без руху з підстав не відповідності їй вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, з підстав не зазначення вірного коду ЄДРПОУ відповідача у справі - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, не правильно зазначення позовної вимоги та не сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 12 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до Голосіївського районного суду міста Києва заяву про усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 20 березня 2026 року, зазначивши вірним код ЄДРПОУ відповідача у справі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та правильно (безальтернативно) сформувавши позовну вимогу №1 позовної заяви, а в частині судового збору подав клопотання про звільнення від його сплати пославшись на скрутне матеріальне становище (а.с.173-176, 187-189 т.1).
29 квітня 2026 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Зменшено ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання позову, до 8 785,92 грн. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали та попереджено, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
05 травня 2026 року позивач у справі сплатив судовий збір у розмірі 8786 грн та направив 05 травня 2026 року до суду заяву про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 29 квітня 2026 року до якої додав копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1-20к, сформувавши відповідні процесуальні документи ( заяву, нові редакцію позовної заяви ) та додатки до неї ( додатки із Укрпошти про направлення копії позовної заяви сторонам у справі, довідку ПФУ, квитанцію про сплату судового збору, квитанції про направлення копії позовної заяви та додатків до відповідачів КМР, МЮ України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (а.с. 20-22 т.2), таким чином виконавши вимоги, які були викладені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року. Дані документи були зареєстровані в системі АСДС 05 травня 2026 року о 14:55:48 та підписані КЕП Фесенко О.Ф. (а.с. 21 зв.б т.2)
Цього ж дня 05 травня 2026 року о 15:04 вказані процесуальні документи були доставлені до Голосіївського районного суду міста Києва та зареєстровані о 15:21.
Як вбачається із відповіді адміністратора/технічної підтримки ДП «ІСС» при здійсненні реєстрації та прикріпленні поданої ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків працівником канцелярії Голосіївського районного суду некоректно вказано номер справи замість вірного №762/6890/26 вказаного номер справи №752/1956/26 (за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором), яка хоч перебувала у провадженні судді Слободянюк А.В., однак позивач у справі ОСОБА_1 не є стороною у даній справі та не міг самостійно внести відомості до вказаної справи.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 65,66).
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що на дату постановлення ухвали суду позивачем не було усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 29 квітня 2026 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "DeGeouffredelaPradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права"
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Оскільки із наданих апелянтом письмових документів вбачається, що він 05 травня 2026 року усунув недоліки, визначені ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року, подавши позовні заяву в новій редакції, та надавши квитанцію про сплату судового збору і визначеному судом розмірі 8786,00 грн, подавши їх через АСДС «Електронний суд», однак вказані документи не були приєднані до матеріалів вказаної справи з причин, які не залежали від волі та дій позивача, тому постановлена у справі ухвала суду від 15 травня 2026 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви не може бути визнана законною та обґрунтованою.
За таких обставин повернення позову з підстав недотримання вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України колегія суддів вважає помилковим.
Аналізуючи вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2026 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.
Судді :
_________________ __________________ ___________________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв