КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 754/7609/24 Головуючий у суді першої інстанції - Скрипка О.І.
Номер провадження № 22-з/824/1202/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року та на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року, ухвалені під головуванням судді Скрипки О.І., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та його скасування, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним та його скасування, у якому просила суд визнати недійсним шлюб, укладений 14 червня 2022 року між нею та відповідачем, зареєстрований Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1690 від 22 липня 2022 року, з моменту його укладення та скасувати вказаний актовий запис, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 1211, 20 грн та судові витрати за наданням адвокатом правничої допомоги у розмірі 20 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року позов ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
12 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відшкодування судових витрат, в якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, оскільки зазначене питання не було вирішено судом при постановленні рішення.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у даній цивільній справі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 055,55 грн. У стягненні іншої частини витрат - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року та на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року, залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року та додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року залишено без змін.
В подальшому, 01 жовтня 2026 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 25 000, 00 грн.
05 жовтня 2026 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якому просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного висновку.
Відповідно до пункту третього частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що у ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв?язку з розглядом справи. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 згідно із частиною другою статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
У постанові від 18 березня 2024 року у справі № 459/2350/23 (провадження № 61-1802св24) Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, зазначивши, що «аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи».
Подаючи відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року та на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року стороною відповідача у справі ні у відзиві, ні у будь-якому іншому документі, не порушувалося питання про стягнення витрат на правничу допомогу та не зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат, які сторона відповідача очікували понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Також до закінчення апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його представник не подавали заяви про те, що докази щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення.
Таким чином, сторона відповідача до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції не вчинила передбаченої частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуальної дії, необхідної для реалізації права на подальше подання доказів щодо розміру судових витрат.
При цьому положення частини восьмої статті 141 ЦПК України пов`язують можливість подання доказів щодо розміру судових витрат після ухвалення судового рішення не лише з дотриманням п`ятиденного строку, а й із попереднім повідомленням суду про намір подати такі докази. Відтак подання після ухвалення судового рішення заяви про компенсацію витрат, про які сторона не заявляла до завершення розгляду справи, не відповідає встановленому законом порядку розподілу судових витрат.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, згідно з якою недотримання встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України порядку та строків заявлення і подання доказів щодо судових витрат є підставою для відмови у їх стягненні.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 та його представник до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції не заявили про намір отримати компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та не зазначили попереднього (орієнтовного) розрахунку таких витрат, підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
З огляду на наведене заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв