РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/3967/26
провадження у справі № 2/0285/2609/26
05 жовтня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
(представник позивача Танцуріна Єлизавета Вадимівна)
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №576454-КС-001 від 15.01.2026 в розмірі 14150 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ними був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 5000 грн, які він зобов`язався повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав кошти відповідачу, який, в свою чергу, належним чином договірні зобов`язання не виконує та має заборгованість.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, яка станом на 05.06.2026 складається з заборгованості за кредитом в сумі 5000 грн, процентами в сумі 5650 грн, комісії в сумі 1000 грн та 2500 грн заборгованості за процентам на підставі ст.625 ЦК.
Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.
Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.
Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.
За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.
Договір про відкриття кредитної лінії є різновидом кредитного договору, за яким кредит надається в межах установленого ліміту.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи встановлено, що 15.01.2026 між сторонами укладено договір №576454-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн. Строк кредитування 16 тижнів (п.2.3.) до 07.05.2026. Стандартна процентна ставка за кредитом фіксована та складає 1% в день (п.2.4.). Комісія за видачу кредиту 1000 грн (п.2.5.).
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6995.
Кредит у сумі 5000 грн надано відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені в розділі 12 кредитного договору. Факт перерахування коштів підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якої 15.01.2026 здійснено переказ 5000 грн на зазначену платіжну картку за кредитним договором №576454-КС-001 від 15.01.2026, а також випискою АТ «Укргазбанк», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).
Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Доданий до договору паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, містить розмір суми кредиту, процентну ставку, комісію, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.
Перед укладенням договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлений.
Підстав вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС кредитора були введені не відповідачем особисто, матеріали справи не містять. Зазначені у договорі реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації позичальника відповідає даним, що є у справі.
Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ним та відповідачем кредитного договору та отриманням відповідачем кредитних коштів.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.
Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.
Отже, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та не сприймав їх, як невигідні для себе.
Спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був б укладений.
Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування.
Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання коштів у кредит, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто кредитні кошти.
Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.
З долученого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на 05.06.2026 така становить 14150 грн та складається із основного боргу в сумі 5000 грн, відсотків в сумі 5650 грн (які протягом всього часу нараховувались за ставкою 1%, передбаченою умовами договору), комісії в розмірі 1000 грн та заборгованості по штрафам в розмірі 2500 грн.
ОСОБА_1 до укладення договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, розмір та порядок нарахування процентів, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується підписаними договором, паспортом споживчого кредиту, правилами відкриття кредитної лінії та таблицею обчислення загальної вартості кредиту. Договором передбачено строк кредитування і процентну ставку. Відповідач мав право відмовитися від укладення договору, однак добровільно погодився з його умовами.
Доказів того, що ТОВ «Бізнес Позика» спонукало відповідача до укладення договору на вкрай невигідних умовах або діяло недобросовісно, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються сторонами у договорі з урахуванням умов кредитування та ринкових факторів.
Доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору відповідачем не було надано, не спростована правильність проведеного розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
З приводу комісії за надання кредиту то Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п.31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 №496/3134/19), тому вимоги про стягнення комісії у цій справі підлягають задоволенню.
За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог в частині тіла кредиту, процентів і комісії.
Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу 2500 грн заборгованості на підставі ст.625 ЦК судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
За таких умов, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 11650 грн, яка складається з: 5000 грн основного боргу, 5650 грн процентів та 1000 грн комісії.
Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитом, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.
Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2192 грн.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, НОМЕР_3 ),
заборгованість за кредитним договором №576454-КС-001 від 15.01.2026 в розмірі 11650 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2192 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головуюча суддя О. О. Літвин