Справа № 524/2544/26
Провадження №2/524/3090/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
25.09.2026 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Григор Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує позов тим, що відповідно до укладеного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 21.01.2021 року кредитного договору №173571486 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 8750 гривень.
Відповідачка не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 34292,85 грн.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало договір факторингу №28/1118-01 з ТОВ «Таліон Плюс», строк дії якого продовжувався шляхом укладення додаткових угод, на підставі якого кредитодавець відступив право вимоги до відповідача на суму 34292,85 грн.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимог.
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу №б/н від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34292,85 грн.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 34292,85 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. та сплачений судовий збір - 2662,40 грн.
Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з`явився, заявивши в позовній заяві клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідачки невідоме, її викликано до суду у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідачка вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачка клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позичальник) уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» договір №173571486 від 21.01.2021 року про надання кредиту в сумі 8750 грн. Договір укладено з використанням ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8W89А.
Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Згідно п.1.1 умов договору кредитодавець надав ОСОБА_1 кредит в сумі 8750 грн., строком на 30 днів.
Відповідно до п.1.4.1договору виключно на період строку визначеного в п.1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 343,10 % річних, що становить 0,94 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.1.4.2-1.4.3 договору за умови продовження строку Дисконтного періоду на умовах п.1.3 Договору з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 346,01 % річних, що становить 0,95 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовується з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплачним процентами за Дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду.
Факт надання кредитних коштів в обумовленій сумі підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2021 року. /а.с.21/
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Також повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) мало місце зарахування коштів на суму 8750 грн. за період 21.01.2021-26.01.2021. Додатково АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку за договором за період з 21.01.2021-26.01.2021 року, згідно якої 21.01.2021 року на рахунок відповідача зараховані кошти в сумі 8750 грн.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов`язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконував.
В період з 21.01.2021 року до 25.05.2025 року (тобто, за 125 днів) внаслідок невиконання умов договору позивальником первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з урахуванням часткових оплат нарахував заборгованість в розмірі 23421 грн. /а.с.43/
Суд звертає увагу, що у п.1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст..212 ЦК України, яка має наслідком продовження строрку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:
1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до висновку Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).
Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Оскільки в кредитному договорі сторони погодили можливість його авто пролонгації на 90 днів в разі продовження користування кредитними коштами, що не суперечило умовам ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачка кредит не повернула і продовжила користуватися кредитними коштами після закінчення 30-денного строку кредитування, то продовження нарахування первісним кредитором процентів за користування кредитом є правомірним в межах строку 120 днів (з розрахунку 30 днів строку кредитування + 90 днів строку за рахунок пролонгації). Останній день вказаного строку припадає на 20.05.2021 року.
Натомість, первісний кредитор здійснив нарахування процентів за користування кредитом до 25.05.2021 року.
Відтак, нарахована первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума заборгованості підлягає стягненню за період з 21.01.2021 року до 20.05.2021 року, що становить 22432,65 грн.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з додатковими угодами про пролонгацію дії договору, згідно якого останнє отримало права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 (номер у реєстрі - 1) за кредитним договором №173571486 від 21.01.2021 з загальною сумою заборгованості 23421 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, додаткових угод, актом звірки, витягом з реєстру боржників. /а.с.34-35,37-38,40,41,42,64/
05.08.2020 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклало договір факторингу з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», з додатковими угодами про пролонгацію дії договору, згідно якого останнє отримало права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 (номер у реєстрі - 3654 за кредитним договором №173571486 від 21.01.2021 з загальною сумою заборгованості 34292,85 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, додаткових угод, актом звірки, витягом з реєстру боржників. /а.с.26-27,28 на звороті/
04.06.2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклало договір факторингу з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», на підставі якого останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Придбана сума грошової вимоги склала 34292,85 грн. Вказана сума залишається непогашеною, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором, укладеним з відповідачем. /а.с.31-32,66/
Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд звертає увагу, що фактор ТОВ «Таліон плюс» продовжив нарахування процентів за користування кредитом поза обумовленим у договорі строком кредитування, внаслідок чого заборгованість за кредитом збільшена до 34292,85 грн. /а.с.44/
Заборгованість у вказаному розмірі придбана на підставі договору факторингу позивачем ТОВ «Юніт Капітал». /а.с.45/
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача процентів в сумі 11860,20 грн. за період з 21.05.2021 року до 19.07.2021 року.
Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 21.01.2021 року до 20.05.2021 року (в межах обумовленого строку кредитування), становить 22432,65 грн.
Позовні вимоги в частині нарахованих процентів поза межами строку кредитування в сумі 11860,20 грн. задоволенню не підлягають.
Заборгованість залишається непогашеною.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у межах встановленого строку кредитування.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 22432,65 грн., що складає 65,41% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягненню судовий збір з відповідача на користь позивача, а саме, в розмірі 1741,47 грн. (з розрахунку: 2662,40 грн. х 65,41/100=1741,47 грн.)
Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правничої допомоги від 10 березня 2025 року, укладений з АБ «Соломко та партнери», додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність. /а.с.23 на звороті, 46,47,48/
З акту прийому-передачі убачається, що вартість складання позовної заяви складає 5000 грн., вартість вивчення матеріалів справи - 1000 грн., вартість підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації - 500 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмета, його предмет щоразу розширюється шляхом укладення додаткових угод. За таких обставин суд доходить висновку про непропорційність сумі заборгованості та про нерозумність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», з 7000 грн. до 3000 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 22432 гривні 65 копійок заборгованості за кредитним договором №173571486 від 21.01.2021 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в частині стягнення з ОСОБА_1 решти процентів в сумі 11860 гривень 20 копійок, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 1741 грн. 47 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження - місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.