Справа № 308/9708/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатсьої області:
головуючого-судді - Дегтяренко К.С.,
з участю секретаря судового засідання - Сапронова А.О.,
за участю учасників справи:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
встановив:
02 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 195166 грн. 88 коп..
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (судовий наказ у справі №308/3096/20 від 16 жовтня 2020 року) з відповідача на мою користь було стягнуто аліменти на утримання нашого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання зазначеного судового рішення відкрито виконавче провадження №63668731, яке перебуває на виконанні у Відділі державної виконавчої служби.
Позивач зазначає, що протягом усього періоду виникнення заборгованості відповідач мав офіційні джерела доходу, що підтверджується відповідями Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, отриманими державним виконавцем у межах виконавчого провадження. З поданих документів вбачається, що відповідач отримував доходи, зокрема: у Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області; у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; у ТОВ «БРІЗІ»; у ТОВ «НЕЙРОЛІНК»; у ТОВ «СПЕЙСИКС»; а також від інших податкових агентів. Особливо показовими є доходи відповідача: IV квартал 2025 року - 87 389,71 грн; І квартал 2026 року - 77 851,74 грн.
Відповідно до офіційного розрахунку державного виконавця станом на 30 червня 2026 року загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 214 931 грн 88 коп..
Разом із тим до розрахунку неустойки (пені), який додається до цього позову, включено лише заборгованість за 2020-2025 роки у сумі 195 166 грн. 88 коп., оскільки питання щодо аліментних платежів за 2026 рік наразі є предметом перегляду в Закарпатському апеляційному суді.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні 21 вересня 2025 року:
- позивач ОСОБА_1 з`явилася, підтримала заявлені в позові вимоги та просила такі задовольнити.
- відповідач з`явився, позовні вимоги визнав частково, зазначив, що готовий сплатити 125 000 гривень, іншу суму заборгованості вважає нарахованою неправомірно.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (судовий наказ у справі №308/3096/20 від 16 жовтня 2020 року) з відповідача на мою користь було стягнуто аліменти на утримання нашого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання зазначеного судового рішення відкрито виконавче провадження №63668731, яке перебуває на виконанні у Відділі державної виконавчої служби.
Позивач зазначає, що протягом усього періоду виникнення заборгованості відповідач мав офіційні джерела доходу, що підтверджується відповідями Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, отриманими державним виконавцем у межах виконавчого провадження. З поданих документів вбачається, що відповідач отримував доходи, зокрема: у Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області; у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; у ТОВ «БРІЗІ»; у ТОВ «НЕЙРОЛІНК»; у ТОВ «СПЕЙСИКС»; а також від інших податкових агентів. Особливо показовими є доходи відповідача: IV квартал 2025 року - 87 389,71 грн; І квартал 2026 року - 77 851,74 грн.
Відповідно до офіційного розрахунку державного виконавця станом на 30 червня 2026 року загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 214 931 грн 88 коп..
Разом із тим до розрахунку неустойки (пені), який додається до цього позову, включено лише заборгованість за 2020-2025 роки у сумі 195 166 грн. 88 коп., оскільки питання щодо аліментних платежів за 2026 рік наразі є предметом перегляду в Закарпатському апеляційному суді.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку(пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 195166 грн. 88 коп..
Відповідач позовні вимоги у заявленій позивачем сумі не визнав, просив задовольнити такі частково.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача неустойку(пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 195166 грн. 88 коп., оскільке вказана сума заборгованості позивачем розрахована у відповідності вимог Закону, та підстав для її зменшення судом не встановлено , оскільки позивачем така сума приведена до вимог законодавства, а саме дорівнює суммі наявної заборгованості.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. У зв`язку з чим, на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191, 192 СК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 195 166 (сто дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят шість) гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь держави 1951 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 66 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення було складено та оголошено 28.09.2026 року.
Суддя Дегтяренко К.С.