ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13082/15-ц
провадження № 2-зз/753/61/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2026 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря Щербак А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Дарницького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 , з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначено, що в липні 2015 року заявник звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя (справа № 753/13082/15). В подальшому вказана справа була об`єднана в одне провадження зі справою № 753/11852/15-ц за позовом заявниці про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням. 23.07.2015 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було задоволено заву ОСОБА_1 , про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення справи судом. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2017 року вищевказаний позов було задоволено. Постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , було задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя скасовано та увалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. За результатами розгляду вказаної справи за ОСОБА_1 , було визнано право власності на нерухоме майно та більшу частину квартири АДРЕСА_1 . Зазначено, що оскільки за ОСОБА_1 , було визнано в судовому порядку право власності на частину квартири та внесено запис про реєстрацію речових прав в реєстрі, тому наразі відпали підстави в забезпеченні позову, у зв`язку з чим просить суд скасувати вищевказані заходи забезпечення позову.
Заявник надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 753/13082/15 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю та про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.07.2015 року було задоволено заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка згідно свідоцтва про право власності від 03.04.2008 року зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 . Заборонено ОСОБА_2 , у будь-якій спосіб відчужувати квартиру - вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на вищевказану квартиру до вирішення даної справи судом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2015 року було об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя № 753/13082/15 зі справою № 753/11852/15 за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Після об`єднання справ в одне провадження, було присвоєно справі № 753/13082/15.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2017 року було задоволено позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Та визнано зокрема за ОСОБА_1 , право власності на 65/100 частки квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2020 року, апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2017 року було скасовано та постановлено нове рішення, яким зокрема за ОСОБА_1 , було визнано право власності на 65/100 частки квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного суду від 19.05.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , було залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у нескасованій під час апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 27.10.2020 року залишено без змін.
За змістом положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Зі змісту Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 521/19246/20 вбачається, що порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що обставини, які зумовили необхідність застосування арешту та заборони відчуження спірної квартири, змінилися, оскільки питання щодо належності частини спірного нерухомого майна позивачу вже вирішено судом, а необхідність забезпечення позовних вимог у подальшому відсутня, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для їх скасування.
Керуючись ч. 9 ст. 158 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 23.07.2015 року у цивільній справі № 753/11852/15-ц, шляхом скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1778145880000, та заборони відчуження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Суддя С.В. Кулик