Справа № 135/1246/26
Провадження № 2/135/800/26
РІШЕННЯ
іменем України
22.09.2026 м. Ладижин
Ладжинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Котик В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
24.07.2026 до Ладижинського міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Басараб О.Д., до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій позивачка просить визнати поважними причини пропуску нею строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 та визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно, яке складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала позивач у справі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Наревською М.Л.
Дівоче прізвище позивача змінювалося внаслідок укладення шлюбів: « ОСОБА_6 » - « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки за життя її мати неодноразово говорила їй та членам сім`ї, що заповіла своє майно сину позивача - ОСОБА_3 , який є її онуком. Зі своїм сином ОСОБА_3 , який проживає у м. Києві, не підтримувала спілкування внаслідок сімейних сварок. За таких обставин, позивач об`єктивно вважала, що частина квартири передана ОСОБА_3 за заповітом, тому не вважала необхідним звертатися до нотаріуса як спадкоємець за законом. 18.10.2025 чоловік позивачки - ОСОБА_9 отримав тяжке поранення при захисті Батьківщини, після якого проходив реабілітацію в м. Ладижин. В липні 2026 її син ОСОБА_3 приїхав навідати вітчима до м. Ладижин. Під час зустрічі і відновленого спілкування з`ясувалося, що він не звертався до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Позивач не володіла інформацією про те, що заповіт фактично не був складений, що її син не набув права на спадкування за заповітом. Лише нещодавно позивачу стало відомо, що заповіт відсутній, а спадщина ніким не прийнята.
Після того, як позивачу стало відомо про відсутність заповіту, вона звернулася до нотаріуса, який надав роз`яснення №133/01-16 від 15.07.2026 про те, що позивач пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Ухвалою суду від 28.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 31.08.2026 закрито підготовче провадження цивільну справу призначено до судового розгляд.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Басараб О.Д. не з`явилися, від представника позиваки надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивачки, у заяві представник зазначила, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання у якому просить розглянути справу за відсутності представника міської ради та при розгляді справи покладається на розсуд суду.
У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.03.2025 Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області.
Померла ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 18.08.1972 Новосвітським п/с Старобешевського району Донецької області.
Дівоче прізвище ОСОБА_10 змінювалося після реєстрації шлюбів на « ОСОБА_11 » і « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 03.12.2003 Ладижинським відділом РАЦС Вінницької області; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 17.02.2009 Відділом РАЦС Ладижинського МУЮ Вінницької області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва № НОМЕР_4 від 22.02.1996 на право власності на житло, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради народних депутатів №49 від 21.02.1996.
Інша 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.01.2022 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Наревською М.Л., зареєстрованим в реєстрі за №16.
Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем першої черги є позивач ОСОБА_1 . Інші спадкоємці першої черги відсутні. Третя особа ОСОБА_3 є спадкоємцем п`ятої черги.
За зверненням позивача приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Леба М.Л. надано роз`яснення №133/01-16 від 15.07.2026, згідно якого заявнику повідомлено про пропуск терміну, встановленого для прийняття спадщини і рекомендовано для продовження терміну звернутися до суду.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст. 1258, 1261 ЦК України).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою спадкодавця ОСОБА_4 , а отже є спадкоємцицею першої черги за законом. Наявність інших спадкоємців першої черги в ході розгляду справи не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Звернувшись до нотаріуса, позивачка пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті сина, і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч.3 ст. 1272 ЦК України).
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачка посилалась на те, що за життя ОСОБА_4 повідомляла їй та членам сім`ї, що заповіла своє майно онуку ОСОБА_3 . Позивач не підтримає спілкування зі своїм сином ОСОБА_3 , який проживає у м. Києві і об`єктивно вважала, що майно ОСОБА_4 за заповітом передано ОСОБА_3 , тому не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. У подальшому, 18.10.2025 чоловік позивачки - ОСОБА_9 отримав тяжке вогнепальне осколкове поранення обох ніг та обох рук при захисті Батьківщини, після якого проходив тривалу реабілітацію. Про те, що заповіт фактично не був складений і ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори для оформлення спадкових справ їй стало відомо лише у липні 2026 він її сина ОСОБА_3 .
Відсутність відомостей про заведення спадкової справи або звернення інших осіб із заявами про прийняття спадщини не є самостійною підставою для визначення додаткового строку. Водночас ця обставина підтверджує, що у матеріалах справи відсутні дані про осіб, права яких могли б бути безпосередньо порушені визначенням позивачу додаткового строку.
Враховуючи викладене, зважаючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4 на час розгляду справи ніким не прийнята, відсутність інших спадкоємців за законом, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним шляхом отримання спадкового майна, визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушить прав та інтересів інших осіб, а позивачка не змогла з поважних причин звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-264, 268 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) додатковий строк у три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова