1 Справа № 335/10151/25 2/335/3825/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4638638 від 12.05.2024 у розмірі 135 653,09 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4638638, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28 200 грн., терміном до 07.05.2025, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування.
ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4638638 від 12.05.2024 відповідно до договору факторингу №23/04/25 від 23.04.2025 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс»
У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість за кредитним договором становить 135 653,09 грн., з яких: 25 753,17 грн. - заборгованість за кредитом; 95 799,92 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за період з 12.05.2024 по 23.04.2025 (включно); 14 100,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору.
У зв`язку із зазначеним, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» звернулося до суду із вказаним позовом.
Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 позов ТОВ Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 , було задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024, у розмірі 135 653,09 грн. Крім того, з відповідача ОСОБА_1 було стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., а всього судові витрати у розмірі 12 422,40 грн.
28.05.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Працевитого Г.О. про перегляд заочного рішення суду, в якій заявник просив скасувати заочне рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 по справі №335/10151/25 за позовом ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 29.06.2026, за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Працевитого Г.О., заочне рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 скасовано, призначено розгляд справи до судового розгляду у загальному порядку, за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові засідання з розгляду вказаної справи неодноразово відкладалися, востаннє на 23.09.2026.
Сторони у справі в судове засідання, призначене на 23.09.2026, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача у позові просив здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, та перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 02.10.2026.
На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4638638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредиту та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту - 28 200,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, строк кредитування 360 днів.
Відповідно до п. 1.4. договору, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:
- п. 1.4.1. договору- стандартна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту;
- п.1.4.2 договору - знижена процентна ставка становить 0,53% за кожен день користування кредитом та застосовується, якщо клієнт до 10.06.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошті в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 2.1. договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 6.4. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.
Договір підписаний електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора 69436.
Кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Факт перерахування грошових коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250423-80 від 23.04.2025, яке відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів, без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК», успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 12.05.2024 на суму 28 200.00 грн.
Факт отримання грошових коштів за договором відповідач не оспорює.
23.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» уклали договір факторингу № 23/04/25, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» права вимоги, ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» набуває прав вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» та сплачує ТОВ «Лінеура Україна» за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №23/04/2025 від 23.04.2025, ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024 на загальну суму 135 653,09 грн., з яких: 25 751,17 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 14 000,00 грн. - штрафні санкції; 95 799,92 грн. - заборгованість по процентам.
Згідно з розрахунком заборгованості, який долучений позивачем до позовної заяви, станом на 23.04.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024 становить 135 653,09 грн, з яких 25 753,17 грн - заборгованість за кредитом; 95 799,92 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 14 100,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
З наданих позивачем доказів встановлено, що у відповідача наявна заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 25 753 грн. 17 коп., що самим відповідачем не оспорюється, а відтак позовні вимоги про стягнення цієї суми є законними та обґрунтованими.
Окрім суми основного боргу позивачем за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024 заявлено вимоги, щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 95 799,92 грн.
Визначаючи розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024, позивачем за умовами кредитного договору нараховувались відсотки за користуванням кредиту, а саме: у період з 12.05.2024 по 10.06.2024 застосовувалась стандартна процентна ставка 0,525% у день (п. 1.4.2. кредитного договору); у період з 11.06.2024 по 23.04.2025 застосовувалась стандартна процентна ставка 1,5% у день (п. 1.4.1. кредитного договору).
Так, у період з 12.05.2024 по 10.06.2024 відсоток за користування грошовими коштами, з урахуванням проведених відповідачем оплат, становить 811 грн. 26 коп., і правильність вказаного розрахунку відповідачем не оспорюється.
Разом із тим, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що кредитний договір № 4638638 укладено 12.05.2024, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів1,5%.
Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період перших 120 днів з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період наступних 120 днів з 23 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (включно)1,5%, а з 20 серпня 2024 року1%.
Враховуючи зазначене, у період з 11.06.2024 по 20.08.2024 (проміжок часу входить у перехідний період, передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування») позивач мав право нараховувати відповідачу відсотки за користуванням кредитом за процентною ставкою 1,5% в день, що становить 27 426,59 грн. (71 день (період кредитування )*386,29 грн. (процентна ставка в день) = 27 426,59 грн.).
Однак, нараховані позивачем відсотки за користуванням кредитом у період з 21.08.2024 по 23.04.2025 (тобто поза межами перехідного періоду, передбаченого п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування») за процентною ставкою 1,5% в день, суперечать положенням Закону України «Про споживче кредитування».
За розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, які позивач вправі був нараховувати відповідачу у період з 21.08.2024 по 23.04.2025, становить 63 352,38 грн. (25 753,17 грн (тіло кредиту) х 1 % (максимальна процентна ставка) х 246 днів (період кредитування)).
Загальна сума відсотків за період з 12.05.2024 по 23.04.2025 становить 91 590 грн. 13 коп. (811,26 грн.+ 27 426,59 грн.+ 63 352,38 грн. = 91 590, 13 грн.). Відповідач ОСОБА_1 протягом дії кредитного договору частково погашав відсотки за користування кредитом, згідно розрахунку, на загальну суму 31 018 грн. 47 коп. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача відсотки за користування кредитом у розмірі у розмірі 60 571 грн. 66 коп. (91 590, 13 грн.-31 018,47 грн.= 60 571,66 грн.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом підлягають частковому задоволенню
Крім того, за порушення умов кредитного договору № 4638638 від 12.05.2024, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь суму штрафних санкцій у розмірі 14 100,00 грн.
Разом з тим, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану.
У відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 14 100,00 грн. за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024 задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства.
Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс», становить 86 324 грн. 83 коп., з яких: 25 753, 17 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 60 571,66 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування грошовими коштами, що підтверджується наданими суду доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс», підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, у загальній сумі 86 324,83 грн.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, в сумі 1540,65 грн.
Крім того, у позові представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору №02/08/24 про надання юридичних послуг від 20.08.2025, укладений між ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» та ФОП Руденком Костянтином Васильовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412, копію акту прийому-передачі наданих послуг №56 до договору № 02/08/24 від 03.03.2025 про надання юридичних послуг, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 56 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг, відповідно до якого, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 4638638 про надання споживчого кредиту від 12.05.2024 та клопотання про витребування доказів - послуги коштують 10 000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомоги, в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 6 360 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» (місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03194, ЄДРПОУ 41915308) заборгованість за кредитним договором № 4638638 від 12.05.2024, у розмірі 86 324 (вісімдесят шість тисяч триста двадцять чотири) гривні 83 копійуи.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» (місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03194, ЄДРПОУ 41915308) судовий збір у розмірі 1540 (одна тисяча п`ятсот сорок) грн. 65 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 360 (шість тисяч триста шістдесят) грн., а всього судові витрати у розмірі 7900 (сім тисяч дев`ятсот) гривень 65 копійок.
Позовні вимоги у заявленому розмірі залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В. Гашук