Справа № 953/5172/26
н/п 2/953/5608/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
27 квітня 2026 року представник ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" Лановий Є.М., який діє на підставі договору про надання правової допомоги, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року у загальному розмірі 33 377 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою укладений кредитний договір № 4300957. Відповідно до умов укладеного договору відповідачка отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн. Всупереч умов кредитного договору відповідачка не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов`язання. 29 жовтня 2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 29/10-2025, за умовами якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року. 31 жовтня 2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року. У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 33 377 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн; заборгованість за відсотками - 28 377 грн.
22 червня 2026 року у справі ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року у розмірі 33 377 грн, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2026 року задоволено заяву відповідачки ОСОБА_1 та скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
20 серпня 2026 року до суду від представника відповідачки - адвоката Дмитрук Т.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву представник відповідачки зазначила, що відповідачка кредитних договорів із ТОВ «ФК «Солвентіс» не укладала ні в письмовій, ні в електронній формі, жодних коштів від позивача не отримувала. Номер карткового рахунку (IBAN), на який, за твердженням позивача, перераховано кредитні кошти, відповідаці не належить і ніколи не відкривався на її ім`я. Номер телефону та адреса електронної пошти, зазначені позивачем, також ніколи не належали відповідачці. Вказала, що із наданих позивачем доказів не вбачається, що відповідачка вчинила сукупність дій, спрямованих на отримання позики від ТОВ «Алекскредит», а саме: зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримала від нього повідомлення з одноразовим ідентифікатором і прийняла пропозицію (оферту) шляхом використання цього ідентифікатора. Крім того, позивач не надав до суду анкету-заяву на кредит і копію паспорта відповідачки, а також доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та накладення підпису одноразовим ідентифікатором. Номер телефону, на який нібито надійшло SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, і адреса електронної пошти відповідачці не належать і ніколи не належали, а отримання нею такого повідомлення нічим не підтверджене. Матеріали справи не містять належних доказів надання відповідачці кредитних коштів. Договір не містить повного номера рахунку чи картки, на яку мали бути перераховані кошти. На переконання сторони відповідача, довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування коштів не є належним і допустимим доказом, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що картка, зазначена в довідці, належить відповідачці, а долучене до матеріалів справи платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів первинного документа: найменування банку, посади та підпису особи, відповідальної за здійснення операції, штампа банку про проведення операції, а також даних, які дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь в операції. Долучена до матеріалів позовної заяви відомість про щоденні нарахування та погашення за договором є одностороннім арифметичним розрахунком первісного кредитора, не підтвердженим первинними бухгалтерськими документами, а тому не є належним доказом наявності і розміру заборгованості. Сторона відповідача заперечувала проти переходу до позивача права вимоги. Так на підтвердження права переходу прав вимоги позивач надав договори факторингу між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал» та між ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс», проте не надав реєстрів боржників до цих договорів та актів приймання-передачі реєстрів, які б підтверджували, що серед боржників, право вимоги до яких відступлено, є саме відповідачка. Долучені витяги з додатків не відповідають формі реєстру боржників у розумінні договорів і підготовлені самим позивачем, а тому не є належними доказами переходу права вимоги до конкретного боржника. За відсутності таких документів суд, на переконання відповідачки, не має можливості встановити факт переходу до позивача права вимоги саме до неї за кредитним договором.
24 серпня 2026 року на адресу суду від представника ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" Ланового Є.М. надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У відповіді на відзив представник позивача заперечив проти доводів відповідачки та зазначив таке. Кредитний договір № 4300957 від 17.12.2020 укладено в електронній формі шляхом акцептування оферти електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, підтверджений відповідачкою під час реєстрації в особистому кабінеті на сайті первісного кредитора. Такий договір відповідно до ст. 207 ЦК України та ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору в письмовій формі. Відповідачка не довела, що договір укладено від її імені іншою особою без її волевиявлення, а презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) нею не спростована. Кредитні кошти в сумі 5 000 грн перераховано 17.12.2020 на картку VISA № НОМЕР_1 (АКЦЕНТ-БАНК) через платіжну установу ТОВ «ФК «Елаєнс», що підтверджується листом цієї установи від 02.11.2024 з унікальним номером операції і статусом платежу «approved». Вказаний документ є належним і допустимим доказом. Право вимоги перейшло до позивача на підставі договорів факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 (ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал») та № ДФ-31102025 від 31.10.2025 (ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс»). До позову додано витяги з додатків до договорів, акти приймання-передачі та платіжні інструкції про оплату ціни придбання. Повні реєстри боржників не подано, оскільки вони містять відомості про інших осіб, що є таємницею фінансової послуги. Крім того, відсутність повідомлення про відступлення не звільняє боржника від обов`язку сплатити борг (ст. 516, 517 ЦК України). Зазначив, що розмір заборгованості підтверджується детальним розрахунком первісного кредитора і становить 33 377 грн (5 000 грн за тілом кредиту та 28 377 грн за відсотками). Проценти нараховано за умовами договору: 1,70 % на день у базовому періоді та 3 % на день у спеціальному.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2026 року за клопотанням сторони позивача витребувано з Акціонерного товариства Комерційного Банку «АКЦЕНТ-БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію про те, чи було чи емітувано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «АКЦЕНТ-БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у період часу з 17 грудня 2020 року по 24 грудня 2020 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" Лановий Є.М. у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, від адвоката Дмитрук Т.І. на адресу суду надійшла заява, в якій просила розглядати справу за її відсутності та за відсутності відповідачки. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
17 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 4300957, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора PS4300957.
Відповідно до п. 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.
Положеннями п. 1.3 Договору встановлено, що сторони погодили, що сума кредиту складає 5 000 грн.
Згідно з п. 1.5 Договору, позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.
У п. 1.7 Договору визначений порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема: у випадку користування кредитом менше ніж 5 % (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65 % від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 18 календарних днів з 17.12.2020 до 04.01.2021 (включно) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53 % або ставка за програмою лояльності. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 377 грн, у тому числі основна сума кредиту 5 000 грн, проценти за користування кредитом 1 377 грн. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 17.12.2020 до 04.01.2021 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом; в спеціальний період з 05.01.2021 до 03.07.2021 (включно) - 3 % за один день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 535,40 грн.
До договору про надання кредиту № 4300957 від 17 грудня 2020 року долучений Графік платежів, який також підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатору PS4300957.
Умови кредитування серед іншого відображені і у паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора PS4300957.
На виконання умов вказаного вище договору, ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці у власність грошові кошти (позику) в сумі 5 000 грн, перерахувавши кошти на картковий рахунок, який надано відповідачкою № НОМЕР_1 номер операції: 81697359438509884321157331308435, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ». Вказаний платіж був виконаний 17.12.2020.
З відповіді АТ «АКЦЕНТ-БАНК» наданої на виконання ухвали суду від 03 вересня 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була емітовано картка № НОМЕР_1 .
З долученого до відповіді АТ «АКЦЕНТ-БАНК» руху коштів по рахункам за період з 17.12.2020 по 24.12.2020 вбачається, що 17 грудня 2020 року були зараховані грошові кошти у розмірі 5 000 грн, призначення платежу: отримання переказу.
Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4300957 від 17 грудня 2020 року, сформованого первісним кредитором ТОВ «Алекскредит», станом на 29 жовтня 2025 року, заборгованість відповідачки становить 33 530 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн; заборгованість за відсотками - 28 530 грн.
29 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» укладений договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит», відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року в сумі 33 377 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн, за відсотками - 28 377 грн.
31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року в сумі 33 377 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн, за відсотками - 28 377 грн.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Суд встановив, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Алекскредит» кредитний договір № 4300957 від 17 грудня 2020 року, який підписаний відповідачкою електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора PS4300957.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами кредитний договір № 4300957 від 17 грудня 2020 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 4300957 від 17 грудня 2020 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір про надання кредиту є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався відповідачкою. Зокрема відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів на спростування факту укладення договору про надання кредиту № 4300957.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «Алекскредит» кредитного договору.
ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідачка не виконала свого зобов`язання та не погасила заборгованість, у встановлений договором строк, доказів протилежного суду не надано.
Факт перерахування відповідачці коштів в розмірі 5 000 грн на її картковий рахунок підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ» та інформацією наданою АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на виконання ухвали суду від 03 вересня 2026 року.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів суд встановив, що 29.10.2025 ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право грошової вимоги за договором факторингу № 29/10-2025, а 31.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» відступило це право ТОВ «ФК «Солвентіс» за договором факторингу № ДФ-31102025, зокрема й право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 4300957 від 17.12.2020 у розмірі 33 377 грн, з яких 5 000 грн становить заборгованість за тілом кредиту та 28 377 грн за відсотками. Цей факт підтверджується договорами факторингу, витягами з додатків до них (реєстрів прав вимоги), актами приймання-передачі, а також платіжними інструкціями № 339 від 30.10.2025 та № 1118 від 05.11.2025 про сплату ціни придбання.
Суд відхиляє доводи відповідачки про ненадання позивачем повних реєстрів боржників.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд враховує, що повні реєстри містять відомості про інших осіб, які становлять таємницю фінансової послуги, а для вирішення цього спору має значення лише запис щодо відповідачки. Відповідачка не навела обґрунтованих доводів і не надала доказів того, що витяги не відповідають оригіналам реєстрів або що її вимога не була відступлена. Сам по собі факт подання витягів позивачем не позбавляє їх доказової сили, оскільки вони є частиною документів, на підставі яких відбулася цесія, і оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.
Окрім того, суд зазначає, що відсутність письмового повідомлення відповідачки про заміну кредитора не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає їй право виконати його первісному кредитору (ст. 516 ЦК України). Докази переходу права вимоги надані суду в межах цієї справи, тому вимоги ч. 2 ст. 517 ЦК України дотримано.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року у розмірі 33 377 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн; заборгованість за відсотками - 28 377 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги позивача суд задовольняє у повному обсязі, тому сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн підлягає стягненню з відповідачки.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02 січня 2026 року, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02 січня 2026 року, додаткову угоду № 4300957 про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02 січня 2026 року, акт надання послуг № 4300957 на підтвердження факту правової допомоги від 27 березня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до акту надання послуг № 4300957 на підтвердження факту правової допомоги від 27 березня 2026 року АО «Констрактів лойерз» надало позивачу послуги з комплексного супроводу судової справи, вартістю - 6 000 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги АО «Констрактів лойерз» у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 5 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за кредитним договором № 4300957 від 17 грудня 2020 року у розмірі 33 377 (тридцять три тисячі триста сімдесят сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", код ЄДРПОУ: 43657029, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 05 жовтня 2026 року.
Суддя С.В. Демченко