Судові рішення

Ухвала № 140379599 у справі № 369/5031/26 від 06.10.2026

Ухвала від 06.10.2026 у цивільній справі № 369/5031/26 (категорія «Купівлі-продажу»). Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області, суддя Янченко А. В.

Справа№ 369/5031/26
СудКиєво-Святошинський районний суд Київської області
СуддяЯнченко А. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяКупівлі-продажу
Дата ухвалення06.10.2026
Надійшло до реєстру07.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140379599

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 369/5031/26

Провадження №2/369/10688/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5031/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТА-5», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко Ірини Миколаївни про визнання недійсними рішення державного реєстратора, договорів комісії та купівлі-продажу транспортних засобів, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/5031/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТА-5», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко Ірини Миколаївни про визнання недійсними рішення державного реєстратора, договорів комісії та купівлі-продажу транспортних засобів, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності.

06.10.2026 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на: належний на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,4кв.м., житловою площею 19,6кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2497273132080.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила суд:

1.Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №П/24 від 24.12.2025р., укладений між ТОВ «РУТА-5» та ОСОБА_4 щодо купівлі-продажу майнових прав на машино-місце будівельний АДРЕСА_2 , площею 16,4 кв.м.

2.Визнати недійсним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко Ірини Миколаївни від 31.12.2025р №82704346 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на машиномісце/паркомісце № НОМЕР_2 , розташоване на 0 поверсі багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 , площею 16,4 кв.м.

3.Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №П/25 від 24.12.2025р., укладений між ТОВ «РУТА-5» та ОСОБА_5 щодо купівлі-продажу майнових прав на машино-місце будівельний АДРЕСА_4 , площею 16,4 кв.м.

4.Визнати недійсним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко Ірини Миколаївни від 31.12.2025р №82704412 про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на машиномісце/паркомісце № НОМЕР_3 , розташоване на 0 поверсі багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 , площею 16,4 кв.м.

5.Визнати недійсним договір комісії №7296/24/1/000949 від 16.02.2024р., який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_2 щодо спеціального вантажного автокрану XUGONG XZJ 5310, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

6.Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7296/24/1/000949 від 17.02.2024р., який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_3 щодо спеціального вантажного автокрану XUGONG XZJ 5310, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

7.Визнати недійсним договір комісії транспортного засобу №7296/24/1/000944 від 16.02.2024р, який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_2 щодо спеціального вантажного фургону MERCEDES-BENZ VITO 114, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

8.Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №7296/24/1/000944 від 17.02.2024р, який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_3 щодо спеціального вантажного фургону MERCEDES-BENZ VITO 114, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

9.Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №8043/2024/4324414 від 16.02.2024р., який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо автомобіля загального легкового купе BMW 320I, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

10.Визнати недійсним договір комісії №7296/24/1/000948 від 16.02.2024р., який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_2 щодо спеціального вантажного автокрану КАМАЗ 53215 КС 45717К-1, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

11.Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №7296/24/1/000948 від 17.02.2024р., який укладений між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_3 щодо спеціального вантажного автокрану КАМАЗ 53215 КС 45717К-1, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

12.Поділити майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, набуте під час шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право особистої приватної власності на наступне майно:

1)Машиномісце/паркомісце № 24, розташоване на 0 поверсі багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 , площею 16,4 кв.м., вартістю 690 000,00 грн.

2)Машиномісце/паркомісце № 25, розташоване на 0 поверсі багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 , площею 16,4 кв.м., вартістю 690 000,00 грн.

3)Спеціальний вантажний автокран XUGONG XZJ 5310 (2007 року випуску, об`єм двигуна 8820 см3, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ), реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 4 319 000,00 грн.

4)Автомобіль BMW 340I XDRIVE GT (2018 року випуску, об`єм двигуна 2998 см3, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ), реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 1 396 000,00 грн.

5) Автомобіль CHEVROLET BOLT EV (2020 року випуску, потужність двигуна 150 кВт, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 ), реєстраційний номер АА4957YD, вартістю 691 900,00 грн.

6) Автомобіль BMW I4 XDRIVE M50 (2024 року випуску, потужність двигуна 400 кВт, ідентифікаційний номер НОМЕР_12 ), реєстраційний номер НОМЕР_13 , вартістю 2 554 700,00 грн.

7)Диван тримісний шкіряний з електричними реклайнерами, модель U214, оббивка натуральна шкіра Denver 10BY, вартістю 85 390,00 гривень

8)Набір дитячих меблів RUSTIC (ліжко, каркас для балдахіну, балдахін, шафа книжна, комод, дзеркало), вартістю 60 650,40 гривень (ціна зі знижкою 20%)

9)Матрац ортопедичний для дитячого ліжка Софт Лайт 120х200см, вартістю 11 995,20 гривень (ціна зі знижкою 20%)

13.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , компенсацію різниці вартості майна в сумі 269 793,13 грн.

14.Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати.

Розмір компенсації, зазначеної в п.13 позову, складає 269 793,13 грн.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2026р., відповідач ОСОБА_2 має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

Як вбачається з договору дарування, вартість будинку разом з земельною ділянкою складає 1 000 000,00 гривень.

Позивач вважає, що для забезпечення позову в частині стягнення коштів необхідно накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК; а також встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник з сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Судом встановлено, що позивачем вимоги щодо поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,4кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2497273132080 не заявлено.

Крім того, однією з вимог позову є вимога про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , компенсацію різниці вартості майна в сумі 269 793,13 грн, в той час коли позивач просить накласти арешт на будинок вартість якого разом з земельною ділянкою згідно договору дарування складає 1 000 000,00 гривень, що на думку суду, свідчить про неспівмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, а також недоведено співмірності заходів забезпечення позову позовних вимогам, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5031/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТА-5», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко Ірини Миколаївни про визнання недійсними рішення державного реєстратора, договорів комісії та купівлі-продажу транспортних засобів, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повна ухвала складена та підписана: 06.10.2026 року.

Суддя А.В. Янченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.05.2026 Ухвала № 136452342 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області
19.03.2026 Ухвала № 134990749 без тексту Києво-Святошинський районний суд Київської області