Справа № 465/2063/26
Провадження 2/465/3145/26
РІШЕННЯ
Іменем України
06.10.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Баран О.І.,
за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),
предмет позову: розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
У березні 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла указана позовна заява, відповідно якої представник позивача, адвокат Ніколаєва Г.Г. просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.02.2015 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 145. З урахуванням заяви від 01.04.2026 просить залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 14-15).
14 квітня 2026 року на адресу суду від представника відповідача, адвоката Свища Сергія Михайловича, надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність підстав для розірвання шлюбу, оскільки, на його думку, конфлікт між сторонами має тимчасовий характер, сторони продовжують спілкування та не втратили взаємних почуттів, у зв`язку з чим вважає можливим їх примирення і збереження сім`ї (а.с. 29-30).
17 квітня 2026 року на адресу суду від представника позивача, адвоката Ніколаєвої Галини Григорівни, надійшла відповідь на відзив, із наполяганням на розірванні шлюбу, зважаючи на те, що дійсною підставою звернення із указаним позовом було допущення відповідачем зради, що і призвело до втрати довіри та взаєморозуміння між сторонами, фактичного припинення шлюбних відносин, роздільного проживання, припинення ведення спільного господарства. Указане є істотним порушенням подружніх обов`язків, що призвело до незворотного наслідку - руйнування сімейних відносин (а.с.32-34).
20 квітня 2026 року від представника відповідача, адвоката Свища Сергія Михайловича, надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю у розгляді іншої справи у Жовківському районному суді Львівської області та наявності заперечень щодо розірвання шлюбу (а.с. 35-37).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21.04.2026 судове засідання відкладено до 12 год. 45 хв. 29.05.2026. (а.с. 39-40).
У судове засідання, призначене на 29.05.2026, сторони не з`явились, явки своїх представників не забезпечили.
Перед черговим судовим засіданням, призначеним на 29.05.2026, від представника відповідача, адвоката Свища С.М., надійшла заява про надання строку для примирення до 29.08.2026, а від позивача - заява про розгляд справи без її участі та підтримку позовних вимог у повному обсязі (а.с. 45- 48).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2026 заяву відповідача задоволено, надано сторонам термін для примирення до 29.08.2026 (а.с. 50-51).
21 серпня 2026 року від представника відповідача, адвоката Свища Сергія Михайловича, надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням його у відпустці (а.с.52-53).
Представник позивача 01.09.2026 подав заяву про розгляд справи без її та позивача участі, повідомивши про те, що сторони не примирились і позивач наполягає на розірванні шлюбу (а.с.55).
Судове засідання, призначене на 02.09.2026 не відбулось, про що складено відповідний акт (а.с. 54).
Перед початком проведення наступного судового засідання, призначеного на 06.10.2026 від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому, представник позивача наполягав на розірванні шлюбу, а представник відповідача просив відмовити у позові, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Львова, громадянин України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Двірці Сокальського району Львівської області, громадянка України, перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05.02.2015 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 145 (а.с. 9 зворот).
Спільних дітей подружжя не має.
Після семимісячного строку перебування справи у суді, з урахуванням строку на примирення, позивач наполягає на розірванні шлюбу. Зазначає про те, що незважаючи на тривале перебування у шлюбі, з лютого 2026 року подружжя проживає окремо. Збереження сім`ї вважає неможливим. При цьому, позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано подружньої зради.
Частиною 1 ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. За приписами частини другої цієї ж статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, після тривалого перебування справи у суді, з урахуванням строку на примирення, позивач послідовно наполягає на розірванні шлюбу.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер їх відносин, наполягання на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім`ї неможливо, незважаючи на ініціативність відповідача щодо збереження сім`ї, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.
Тому суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1 331,20 грн (а.с. 10, 12).
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 206, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суддя -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 05.02.2015 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Львова, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою села Двірці Сокальського району Львівської області, громадянкою України, про що зроблено актовий запис № 145.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Повний текст судового рішення у справі № 465/2063/26 складено 07.10.2026 року.
Суддя: Баран О.І.