Справа № 638/764/26
провадження № 6/632/238/26
У Х В А Л А
Іменем України
06 жовтня 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 01 липня 2026 року у цивільній справі № 638/764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Златопільського міськрайонного суду Харківської області із заявою про розстрочення виконання рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 01 липня 2026 року у цивільній справі № 638/764/26.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що рішенням суду з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» стягнуто заборгованість у розмірі 76 436,00 грн та судовий збір у розмірі 2 266,50 грн.
Рішення суду набрало законної сили 03 серпня 2026 року.
Заявниця просить розстрочити виконання зазначеного рішення рівними частинами щомісячно, починаючи з дня постановлення відповідної ухвали суду, посилаючись на складне матеріальне становище, відсутність роботи та доходу, інвалідність чоловіка внаслідок війни, втрату ним професійної працездатності, необхідність постійної реабілітації, а також наявність кредитних зобов`язань.
До заяви ОСОБА_1 долучено копії документів, якими, на її думку, підтверджуються зазначені обставини.
Водночас судом встановлено, що до заяви не додано належних доказів її надіслання іншому учаснику справи - Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Так, у матеріалах заяви наявна лише поштова квитанція, яка підтверджує факт здійснення поштового відправлення, однак відсутній лист (примірник) з описом вкладення, який давав би можливість встановити, які саме документи були направлені ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Отже, наявна у матеріалах справи поштова квитанція сама по собі не підтверджує факту направлення іншому учаснику справи саме заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення та документів, доданих до неї.
Крім того, суддею встановлено, що питання дотримання зазначеної процесуальної вимоги вже було предметом розгляду суду.
Ухвалою судді даного складу суду від 17 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду вже було повернуто заявниці без розгляду, оскільки до заяви взагалі не було додано доказів її надіслання іншому учаснику справи.
Таким чином, звертаючись повторно із заявою про розстрочення виконання судового рішення, ОСОБА_1 була обізнана з необхідністю дотримання вимог процесуального закону щодо підтвердження направлення заяви та доданих до неї документів іншому учаснику справи.
Однак при повторному зверненні заявницею також не надано належного доказу, який би підтверджував зміст поштового відправлення та факт направлення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» саме заяви про розстрочення виконання рішення суду разом із доданими до неї документами.
Крім того, судом встановлено, що зміст заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду не дає можливості однозначно визначити строк, на який заявниця просить розстрочити виконання судового рішення.
Так, у заяві ОСОБА_1 просить розстрочити виконання рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 01 липня 2026 року у цивільній справі № 638/764/26 «рівними частинами, щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом».
Разом із тим зазначене формулювання не містить конкретного періоду розстрочення виконання судового рішення, зокрема не визначено кількість щомісячних платежів, строк, протягом якого має здійснюватися розстрочення, кінцеву дату виконання рішення, а також конкретний розмір кожного платежу.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом ч.3 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, розстрочення виконання судового рішення передбачає встановлення судом певного порядку та строку його виконання, у зв`язку з чим особа, яка звертається з відповідною заявою, має належним чином визначити, на який саме строк вона просить розстрочити виконання рішення та яким чином має здійснюватися його виконання частинами.
Зазначення лише про щомісячну сплату «рівними частинами» без визначення кількості таких частин або конкретного строку розстрочення не дає можливості встановити обсяг та межі прохання заявниці, а також оцінити запропонований нею порядок виконання рішення з урахуванням положень ст.і 435 ЦПК України
Заява про розстрочення виконання рішення суду подана ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення, а тому до неї застосовуються загальні вимоги, встановлені ст. 183 ЦПК України.
Згідно з абз. 2 ч.2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Отже, закон покладає на особу, яка звертається до суду із заявою на стадії виконання судового рішення, процесуальний обов`язок надати суду докази не лише факту здійснення поштового відправлення, а й направлення відповідної заяви іншому учаснику справи.
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 2-246/10 дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст. 183 ЦПК України поширюються на заяви про зміну способу виконання судового рішення, порядок подання яких визначається ст.435 ЦПК України, та що за відсутності доказів направлення такої заяви іншому учаснику справи застосовуються наслідки, передбачені ч.4 ст.183 ЦПК України.
Також Верховний Суд зазначав, що учасник справи при зверненні до суду на стадії виконання судового рішення зобов`язаний надати суду докази надіслання відповідної заяви іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву, клопотання чи заперечення подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, у матеріалах заяви ОСОБА_1 відсутні належні та достатні докази направлення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» копії заяви про розстрочення виконання рішення суду разом із доданими до неї документами.
Наявна лише поштова квитанція не дає суду можливості встановити зміст поштового відправлення та, відповідно, не підтверджує виконання заявницею вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
Суддя також бере до уваги, що зазначений недолік уже був встановлений судом при попередньому зверненні ОСОБА_1 із аналогічною заявою та став підставою для її повернення без розгляду ухвалою судді від 17 вересня 2026 року. Незважаючи на це, при повторному зверненні заявниця не усунула вказаний процесуальний недолік належним чином.
За таких обставин суддя позбавлений можливості перейти до вирішення питання щодо наявності чи відсутності передбачених ст. 435 ЦПК України підстав для розстрочення виконання судового рішення по суті, оскільки подана заява не відповідає встановленим законом вимогам щодо її форми та порядку подання.
Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду підлягає поверненню заявниці без розгляду на підставі ч.4 ст. 183 ЦПК України.
При цьому повернення заяви без розгляду не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення після належного виконання вимог процесуального закону, зокрема з доданням доказів направлення іншому учаснику справи копії заяви та доданих до неї документів.
Керуючись ст.ст. 183, 258-261, 353, 435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 01 липня 2026 року у цивільній справі № 638/764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявниці без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя: С. Л. Кузьменко