ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/4419/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді Павленко Н.А., Принцевська Н.М.,
секретар судового засідання Пелешок Т.С.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кемінь В.В.,
від відповідача: не з`явився,
від третьої особи: Галущенко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг''
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р., ухвалене суддею Погребною К.Ф.,
у справі № 916/4419/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг''
до Комунального закладу ,,Херсонський академічний обласний театр ляльок" Херсонської обласної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Херсонська обласна рада,
про стягнення 431091,34 грн,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' (далі - ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України'') звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального закладу ,,Херсонський академічний обласний театр ляльок" Херсонської обласної ради (далі - Заклад) про стягнення боргу у загальній сумі 431091,34 грн, з яких 279662,60 грн основного боргу, 56851,37 грн пені, 19597,99 грн 3% річних, 74979,38 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позову вказано на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 14.12.2021 р. № 20-1277/21-БО-Т у частині повної та своєчасної сплати вартості природного газу, спожитого в період з грудня 2021 р. по червень 2022 р. включно.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 14.10.2024 р. відкрито провадження у справі № 916/4419/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 р., зокрема, залучено Херсонську обласну раду (далі - Рада) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р. у справі № 916/4419/24 (суддя Погребна К.Ф.): позов задоволено частково; стягнуто із Закладу на користь ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' основну заборгованість в сумі 204843,28 грн, пеню в сумі 24852,52 грн, 3% річних в сумі 13544,11 грн, інфляційні втрати в розмірі 50199,38 грн та судовий збір в сумі 3521,22 грн; в решті позовних вимог відмовлено.
На підставі приписів ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'' суд першої інстанції, врахувавши правовий висновок Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23, та встановивши, що з 01.03.2022 р. до 11.11.2022 р. Херсонська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації, дійшов висновку про задоволення позову ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України'' в частині стягнення 204843,28 грн вартості газу, поставленого в грудні 2021 р., січні та лютому 2022 р., відмовивши у стягненні решти основного боргу в сумі 74819,32 грн, адже позивач не має право на оплату природного газу, поставленого у березні - червні 2022 р. на окуповану територію України.
Крім того, суд першої інстанції здійснив перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з розміру основного боргу, який підлягає стягненню, та задовольнив позовні вимоги про їх стягнення в сумах 24852,52 грн, 13544,11 грн та 50199,38 грн відповідно.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р. у справі № 916/4419/24 у частині, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг''; прийняти у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 74819,32 грн основного боргу, 31998,85 грн пені, 6053,88 грн 3% річних, 24780,00 грн інфляційних втрат та судового збору у сумі 1651,89 грн, в стягненні яких було відмовлено, задовольнити; судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1651,89 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3993,60 грн покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що:
- редакція Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'', чинна до 20.03.2022 р., відносила до тимчасово окупованих територій виключно Автономну Республіку Крим та місто Севастополь;
- 20.03.2022 р. набули чинності зміни до названого закону, згідно з якими до тимчасово окупованих територій входять Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, а також інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
- лише з 07.05.2022 р. на законодавчому рівні закріплено, що сухопутні території України, тимчасово окуповані Російською Федерацією поза межами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, охоплюються правовим режимом тимчасово окупованої території в розумінні Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'';
- чинна до 07.05.2022 р. редакція Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'' не передбачала поширення визначених цим законом обмежень на територію Херсонської області, оскільки тимчасово окупованими територіями визнавались виключно Автономна Республіка Крим та місто Севастополь;
- з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі положення Закону України, які набрали чинності 07.05.2022 р., не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли до цієї дати. Крім того, навіть після внесення цих змін застосування обмежень, наведених у ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", можливе виключно за наявності окремого рішення Кабінету Міністрів України, яке не приймалось;
- суд першої інстанції безпідставно врахував висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 та не взяв до уваги інші правові позиції, викладені в постановах суду касаційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р. у справі № 916/4419/24; встановлено Закладу та Раді строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу до 27.08.2026 р.
Від Ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні останньої, оскільки доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з врахуванням судом першої інстанції висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23, які, на думку третьої особи, зроблено у подібних правовідносинах за наслідком системного аналізу законодавства, в зв`язку з чим в подальшому підтримані Верховним Судом, зокрема під час розгляду справи № 910/1896/23.
Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на закінчення встановленого судом строку, відзив на апеляційну скаргу Закладом не подано.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 р.: призначено справу № 916/4419/24 за апеляційною скаргою ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р. до розгляду в судовому засіданні та повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 01.10.2026 р.
В засідання апеляційного господарського суду 01.10.2026 р. представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали до електронного кабінету.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
За правилами ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що рішення суду відповідачем та третьою особою в апеляційному порядку не оскаржено взагалі, а позивачем оскаржено лише в частині відмови у стягненні 74819,32 грн основного боргу, 31998,85 грн пені, 6053,88 грн 3% річних, 24780,00 грн інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції на підставі ч.1 ст.269 ГПК України не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, якою ним позов задоволено.
14.12.2021 р. між ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' (Постачальник) та Закладом (Споживач) укладено договір про постачання природного газу № 20-1277/21-БО-Т (Договір), згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 Договору).
Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.3.5.1 Договору).
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п.3.5.2 Договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 Договору).
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього договору, та даними щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4 Договору).
...Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16554,00 грн (п.4.1 Договору).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п.5.1 Договору).
Даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31.12.2022 р. включно, а в частині розрахунків ? до повного їх виконання… (п.13.1 Договору).
За даними Інформаційної платформи Оператора ГТС в період з 24.11.2021 р. по 30.06.2022 р. Закладом спожито природний газ у періоди з 24.11.2021 р. по 31.12.2021 р. у кількості 3053,80 м.куб., з 01.01.2022 р. по 31.01.2022 р. - 6266,95 м.куб., з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р. - 4053,50 м.куб., з 01.03.2022 р. по 31.03.2022 р. - 4471,00 м.куб., з 01.04.2022 р. по 30.04.2022 р. - 24,38 м.куб, з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р. - 10,20 м.куб, з 01.06.2022 р. по 30.06.2022 р. - 18,18 м.куб. Відповідні обсяги споживання вбачаються з інформації щодо остаточної алокації відборів, яка є додатком до листа ТОВ ,,Оператор газотранспортної системи України" від 20.18.2024 р. № ТОВВИХ-24-12825.
З метою документального оформлення факту прийняття спожитого природного газу Постачальником поштою направлено Споживачу для підписання акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 р. на суму 50552,60 грн (за грудень 2021 р.), від 31.01.2022 р. на суму 103743,06 грн (за січень 2022 р.), від 28.02.2022 р. на суму 67101,62 грн (за лютий 2022 р.), від 31.03.2022 р. на суму 74012,92 грн (за березень 2022 р.), від 25.04.2022 р. на суму 73946,30 грн (за березень 2022 р.), від 30.04.2022 р. на суму 403,22 грн (за квітень 2022 р.), від 31.05.2022 р. на суму 168,85 грн (за травень 2022 р.), від 30.06.2022 р. на суму 300,95 грн (за червень 2022 р.). Вартість газу згідно з цими актами складає 370229,52 грн. Останні не повернуто Споживачем підписаними.
Відповідно до реєстру платіжних документів, складеного АТ ,,Державний ощадний банк України'', Споживачем сплачено на користь Постачальника кошти в загальній сумі 16554,00 грн.
ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' направило на електронну пошту Закладу вимогу від 11.08.2023 р. № 125/2/3-6946 про погашення заборгованості за Договором у розмірі 279662,60 грн, а в подальшому звернулось з позовом у рамках провадження у даній справі, в задоволенні якого оскаржуваним рішенням частково відмовлено, з чим апеляційний господарський суд погоджується, виходячи з такого.
За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В ст.629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з приписами ч.1 ст.12 Закону України ,,Про ринок природного газу'' постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором…
Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу.
Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, складені за період грудня 2021 р. по червень 2022 р. з урахуванням даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, підтверджують постачання на виконання Договору природного газу загальною вартістю 370229,52 грн. Споживачем сплачено за товар 16554,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в редакції, чинній до 20.03.2022 р., на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Вказане правове регулювання залишилось в українському законодавстві і після 20.03.2022 р., проте воно з цієї дати відображено в абз.1 ч.2 ст. ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" після внесення змін Законом України від 15.03.2022 р. № 2138-ІХ.
Як вбачається з наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 р. № 987, місто Херсон з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. було тимчасово окупованою територією України.
Враховуючи викладене, те, що приписи ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" прямо забороняють переміщення товарів трубопровідним транспортом з території України на тимчасово окуповану її територію, те, що Заклад з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. знаходився на тимчасово окупованій території України, місцевий господарський суд вірно вказав, що ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' має право на оплату 204843,28 грн вартості лише газу, поставленого в грудні 2021 р., січні та лютому 2022 р., та безпідставно вимагає оплати природного газу, поставленого у березні - червні 2022 р. на окуповану територію України, в зв`язку з чим у стягненні 74819,32 грн основного боргу обґрунтовано відмовив.
Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання…
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2 Договору).
На підставі наведених норм законодавства та умов Договору суд першої інстанції, виходячи з часткового задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу, здійснив перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат стягнув їх у сумах 24852,52 грн, 13544,11 грн та 50199,38 грн відповідно. Проти правильності здійснених місцевим господарським судом розрахунків учасники справи не заперечили.
Відтак, позов у даній справі підлягає частковому задоволенню, про що вірно вказано в оскаржуваному рішенні.
З приводу тверджень скаржника про те, що з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі положення Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", які набрали чинності 07.05.2022 р., не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли до цієї дати, а чинна до 07.05.2022 р. редакція цього закону не передбачала поширення визначених цим законом обмежень на територію Херсонської області, оскільки тимчасово окупованими територіями визнавались виключно Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, колегія суддів зауважує, що норма із забороною переміщення товарів (робіт, послуг) на тимчасово окуповану територію існувала у всіх редакціях закону, чинних на момент існування спірних правовідносин. При цьому найголовнішим у диспозиції вказаної норми права є заборона переміщення товарів саме на окуповану територію, якою м. Херсон стало з 01.03.2022 р.
Таким чином, набуття чинності 07.05.2022 р. змін, внесених до переліку територій, які вважаються тимчасово окупованими в розумінні Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'', не означає, що території, які реально окуповані, не підпадають під дію приписів щодо заборони переміщення товарів. Інше тлумачення нормативно-правового акту свідчило б про застосування різних підходів при вирішенні аналогічних правових питань лише з тих підстав, що законодавець з певною затримкою, обумовленою об`єктивними умовами воєнного стану, відреагував на військово-політичні події в державі, що є неприпустимим в контексті принципу верховенства права (в частині рівності усіх перед законом), який превалює над принципом законності.
З приводу посилань апелянта на те, що навіть після внесення 07.05.2022 р. змін до закону застосування обмежень, наведених у ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", можливе виключно за наявності окремого рішення Кабінету Міністрів України, яке не приймалось, апеляційний господарський суд, враховуючи за правилами ч.4 ст.236 ГПК України висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, зроблені у постанові від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23, зазначає, що правовий статус тимчасово окупованої території не ставиться у залежність від прийняття Радою національної безпеки і оборони України або Кабінетом Міністрів України окремого рішення про визнання відповідної території тимчасово окупованою або про поширення на неї обмежень, передбачених ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", адже для територій, окупованих після 24.02.2022 р., відповідні положення законодавства підлягають застосуванню з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій.
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 та не взяв до уваги інші правові позиції, викладені в постановах суду касаційної інстанції, оскільки відступів від висновків у справі № 908/1162/23, які зроблено у подібних з даної справою правовідносинах, не було, з огляду на що вони мають враховуватися за правилами ч.4 ст.236 ГПК України.
Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, не мають наслідком зміну чи скасування оскаржуваного рішення, яке, будучи ухваленим Господарським судом Одеської області у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.
У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника за правилами ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236,269,270,275,276,281,282,284 ГПК України, постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг'' залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 р. у справі № 916/4419/24 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг''.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено та підписано 06 жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Лічман Л.В.
Судді: Павленко Н.А.
Принцевська Н.М.