ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"05" жовтня 2026 р. Справа№ 910/8200/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
секретар судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025
у справі №910/8200/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 165 160 980,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на свою користь 165 160 980,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №910/8200/25 позов задоволено частково. Закрито провадження в частині стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 12 741 791, 31 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 151 244 361, 31 грн основного боргу, 622 961,28 грн 3% річних, 546 773,54 грн інфляційних втрат та 847 813,12 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 98 593 708,53 грн. за надані послуги з постачання електричної енергії у період часу з березня по липень 2025 року, на підтвердження чого долучено акти приймання-передачі послуги від 31.03.2025 № ПРА-0009230 на суму 41 361 770,75 грн., від 30.04.2025 № ПРА-0009802 на суму 35 457 036,10 грн., від 31.05.2025 № ПРА-0010397 на суму 27 359 661,53 грн. та акти коригування від 06.06.2025 № ПРА_К-0009953 на суму зменшення 6 282 491,92 грн.
Дослідивши зазначені акти судом встановлено, що загальна вартість послуг за ними становить 97 895 976,46 грн. У той час, як позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 98 593 708,53 грн. При цьому, судом враховано, що окрім наведених актів приймання-передачі послуги та актів коригування, до позову долучено акти коригування від 05.03.2025 № ПРА_К-0008473 за надані послуги у березні 2024 року, від 04.04.2025 № ПРА_К-0009461 за надані послуги у серпні 2024 року, від 02.05.2025 № ПРА_К-0009554 за надані послуги у вересні 2024 року, від 02.06.2025 № ПРА_К-0009858 за надані послуги у жовтні 2024 року, від 01.04.2025 № ПРА_К-0009182 за надані послуги у січні 2025 року та від 07.05.2025 № ПРА_К-0009621 за надані послуги у лютому 2025 року.
З розрахунку, долученого до позову, вбачається, що позивачем враховано до суми основного боргу нарахування за надані послуги у березні 2024 року. Зокрема, актом коригування від 05.03.2025 № ПРА_К-0008473 відкореговано об`єм наданих позивачем відповідачу послуг у березні 2024 року шляхом збільшення на 697 732,07 грн.
Таким чином, позивачем фактично включено до суми основного боргу заборгованість за надані у березні 2024 року послуги у розмірі 697 732,07 грн.
В подальшому позивачем збільшено позовні вимоги на заборгованість за надані відповідачу послуги з постачання електричної енергії у період часу з червня по липень 2025 року у загальному розмірі 65 392 444,09 грн. На підтвердження чого долучено акти приймання-передачі послуги від 30.06.2025 № ПРА-0010989 на суму 31 494 248,89 грн. та від 31.07.2025 № ПРА-0011593 на суму 33 898 195,20 грн.
Таким чином, загальний розмір позовних вимог, з врахуванням заяви про збільшення, становить 165 160 980,67 грн. (163 986 152,62 грн. основного боргу, 628 054,51 грн. 3 % річних та 546 773,54 грн. інфляційних втрат).
Після відкриття провадження у справі, позивачем складено акт коригування від 08.07.2025 № ПРА_К-0010202 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0009802 від 30.04.2025; акт коригування від 04.08.2025 № ПРА_К-0010660 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0010397 від 31.05.2025; акт коригування від 03.09.2025 № ПРА_К-0011377 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0010989 від 30.06.2025; акт коригування від 03.10.2025 № ПРА_К-0011840 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0011593 від 31.07.2025 та акт коригування від 04.11.2025 № ПРА_К-0012447 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0009230 від 31.03.2025.
У зв`язку із наведеним, позивач просив суд закрити провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 8 255 989,26 грн.
Разом із тим, відповідно до зазначених актів корегування вартість наданих послуг зменшено у загальному розмірі на 12 044 059,24 грн., зокрема, за квітень 2025 року на суму 4 440 224,60 грн., за травень 2025 року на суму 45 577,45 грн., за червень 2025 року на суму 3 732 272,40 грн. за липень 2025 року на суму 3 809 828,18 грн. та за березень 2025 року на суму 16 156,61 грн.
Крім того, у письмових поясненнях від 11.11.2025 та у судових засіданнях 11.11.2025 та 25.11.2025 представником позивача було заявлено до стягнення суму основного боргу за надані послуги за період з березня 2025 року по липень 2025 року, тобто, без врахування акту коригування № ПРА_К-0008473 до акту приймання-передачі послуг № ПРА-0002610 від 31.03.2024, яким збільшено вартість наданих послуг у березні 2024 року на 697 732,07 грн. (заборгованість за яким було включено до позовних вимог, наведених у позовній заяві).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, за позовною вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 12 741 791,31 грн. (12 044 059,24 грн. + 697 732,07 грн.) відсутній предмет спору.
Судом першої інстанції відхилені посилання відповідача проти розміру наданих послуг в частині розбіжності між обсягами переданої електричної енергії за даними, вказаними позивачем у актах приймання-передачі послуги, та за даними відповідача (у березні 2025 року на 91 655,35 грн.; у квітні 2025 року - на 672 750,25 грн.; у травні 2025 року - на 6 551 595,64 грн.; у червні 2025 року - на 933 659,55 грн. та у липні 2025 року - на 4 336 489,67 грн.) з тих підстав, що матеріали справи не містять належних доказів підтвердження наведених заперечень (звітів операторів систем розподілу/передачі за підпису відповідальної особи; інших підтверджуючих документів відповідальних осіб тощо).
Також, судом першої інстанції враховані посилання відповідача на невиконання позивачем обов`язку надати останньому сертифіковані дані щодо обсягів наданих послуг, передбаченого пунктами 9.14.3 та 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
З огляду на наявні заперечення щодо обсягів постачання, відповідачем не підписано надані позивачем акти приймання-передачі послуги за спірний період та повернуто їх відправнику.
Відповідно до пункту 6.5 договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від позивачем за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги відповідач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та або фактичний обсяг послуги шляхом направлення позивачу та постачальнику послуг комерційного обліку повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє відповідача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо відповідач не надає позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей постачальник послуг комерційного обліку надає адміністратору комерційного обліку актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в акті коригування.
Судом першої інстанції вказано, що наявність або відсутність обов`язку позивача щодо надання сертифікованих даних не нівелює обов`язок відповідача здійснити оплату. Крім того, акти приймання-передачі послуги за спірний період відповідачем не оскаржені, доказів протилежного до суду не подано.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що строк здійснення оплати відповідачем за надані позивачем послуги за період часу з березня 2025 року по липень 2025 року у загальному розмірі 151 244 361,31 грн. є таким, що настав, доказів сплати заборгованості в цій частині відповідач не надав. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 151 244 361,31 грн. є правомірною, документально доведеною і підлягає задоволенню.
При здійсненні перевірки розрахунку позивача, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не враховано, що коли останній день оплати припадає на вихідний день, то таке зобов`язання переноситься на перший робочий день. Отже, позивачем неправильно визначено початок прострочення за наступними зобов`язаннями: за першу декаду травня 2025 року прострочення почалося не з 19.05.2025, а з 20.05.2025; за третю декаду травня 2025 року прострочення почалося не з 09.06.2025, а з 10.06.2025; за актом № ПРА-0010397 прострочення почалось не з 16.06.2025, а з 17.06.2025 та за другу декаду червня 2025 року прострочення почалося не з 29.06.2025, а з 01.07.2025.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 622 961,28 грн., а вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 року в частині стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у сумі 9 996 847, 76 грн, з яких 8 827 112, 94 грн - основний борг, 622 961, 28 грн 3% річних, 546 773, 54 грн - інфляційні витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги НЕК "Укренерго".
Апелянт (відповідач) зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені; порушено норми процесуального права і неправильно застосовані норми матеріального права.
Апелянт (відповідач) не погоджується із позицією позивача та суду першої інстанції, про те, що, незважаючи на відсутність погоджених відповідачем первинних документів про надання та отримання Послуги з передачі електричної енергії споживачам ДПЗД "Укрінтеренерго" має оплатити такі послуги в повному обсязі, а також інфляційні нарахування і три проценти річних, що нараховано ПрАТ "НЕК "Укренерго" на грошові зобов`язання за основним боргом (зокрема, посилання на пункт 6.5 Договору, яким передбачено, що процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін).
За доводами апелянта (відповідача) сам по собі факт створення Позивачем первинних документів та направлення їх Відповідачу не підтверджує факт надання таких послуг (передачі товару-електроенергії). Допустимими доказами факту надання Послуги відповідно до умов Договору та законодавства є сертифіковані дані АКО, які позивач не надав до позовної заяви для доведення факту надання Послуги в обсязі та сумі, які відображено позивачем в односторонньому порядку без погодження відповідачем в первинних документах. Про факт непогодження відповідачем Послуги позивач знав на момент звернення до суду з позовом
Позивач не надав обґрунтованого розрахунку сум заборгованості (з яких саме обсягів електричної енергії складено акти та акти коригування), оскільки така заборгованість сформована не відповідно до даних Датахаб та сертифікованих даних комерційного обліку по ЕІС-кодам споживачів, а всупереч до п.5.7. Розділу ХІ Кодексу системи передачі (далі - КСП).
Апелянт (відповідач) звертає увагу апеляційного господарського суду, що у справі № 910/8200/25 ПрАТ "НЕК "Укренерго" не було надано жодних доказів ані сертифікації даних комерційного обліку, ані їх подальшої передачі ОСП та іншим учасникам ринку. Зокрема, ДПЗД "Укрінтеренерго" жодних сертифікованих даних комерційного обліку від ПрАТ «НЕК "Укренерго" за період березень - липень 2025 року не отримало, хоча в силу вимог п. п. 4.3 та 9.5.2 ПРРЕЕ, адміністратор комерційного обліку зобов`язаний їх надати (в т. ч. враховуючи той факт, що інакше ДПЗД "Укрінтеренерго", не маючи в розпорядженні підтвердження сертифікації по кожній ТКО, не матиме права виставляти рахунки своїм споживачам).
При цьому ДПЗД "Укрінтеренерго" неодноразово зверталося з відповідними листами до ПрАТ "НЕК "Укренерго", однак повної та належної відповіді з підтвердженням сертифікації даних у розрізі даних ОСР як ППКО не отримало.
Більше того, по сьогоднішній день не розроблено жодного нормативного акту, жодного регламенту та протоколу інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, який би пройшов належну процедуру затвердження та регулював саме процес сертифікації даних та їх передачі ОСП та іншим учасникам ринку. По суті, ПрАТ "НЕК "Укренерго", незважаючи на наявність прямого законодавчого обов`язку, не вжито жодних заходів навіть щодо нормативного врегулювання вказаного алгоритму, не говорячи вже про фактичну сертифікацію та передачу таких даних.
За доводами апелянта (відповідача) саме сертифіковані дані (тобто ті дані, які остаточно перевірені АКО на підставі масиву інформації, валідованої ОСР) є підставою для здійснення подальших розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, врегулювання їх господарських відносин, породжують цілком конкретні права та обов`язки для таких учасників, призводять до тих чи інших майнових наслідків (включаючи завдання шкоди у разі, якщо в процесі сертифікації даних були допущені порушення).
Апелянт (відповідач) вказує, що за вказаних обставин, суд першої інстанції із метою спростування або підтвердження доводів ПрАТ "НЕК "Укренерго" про обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості повинен виходити виключно із первинних документів, які підтверджують факт одержання послуг з передачі е/енергії на підставі скоригованих та, відповідно, достовірних вихідних даних (зокрема, обсягів електроенергії), між тим НЕК "Укренерго" відповідних доказів до матеріалів справи долучено не було. В свою чергу, суд має вжити необхідних та достатніх заходів щодо встановлення ключових обставин справи (в т. ч. і шляхом витребування ненаданих позивачем даних комерційного обліку та додаткового витребування у зв`язку із цим доказів по областях комерційного обліку всіх ОСР).
За доводами апелянта (відповідача) судом першої інстанції не встановлено факт надання Позивачем та отримання Відповідачем Послуги по Договору від 01.01.2024 р. № 0044- 02022-ПП за спірний період, а надані в односторонньому порядку акти (не підписані Відповідачем) ніяк не можуть підтвердити відповідних фактів. Відсутність детального розрахунку обсягу послуг зі сторони Позивача з детальним переліком споживачів Відповідача призвело до хибної думки що об`єми зазначені на платформі MMS ідентичні даним в рахунках за Послугу. Водночас, Відповідач протягом розгляду справи повідомляв суду, що акти надані Позивачем не відповідають дійсним обставинам. Зазначені акти, як і коригувальні акти, підписано ДПЗД "Укрінтеренерго" із зауваженнями та своєчасно повернуто до ПрАТ "НЕК "Укренерго" в терміни визначені договором.
Апелянт (відповідач) зазначає, що самі по собі звіти ОСР, хоч і є офіційними документами (а відповідно доказами наявності розбіжностей та суперечностей щодо споживачів, обсяги по яких завантажені з боку ОСР як ППКО в систему MMS), однак не замінюють собою відомості Датахаб як основного каналу інформаційного обміну між учасниками ринку (в т. ч. і тому, що саме в ІТС Датахаб створюються всі основні процеси на ринку електроенергії - відключення/підключення споживача; припинення/поновлення постачання; зміна групи обліку за ТКО тощо). Крім того, звіти ОСР не є підтвердженням сертифікації даних, оскільки вони таку сертифікацію не здійснюють в принципі - нею займається виключно АКО, яким в цій частині завжди з моменту прийняття ККОЕЕ виступав виключно оператор системи передачі (ПрАТ "НЕК "Укренерго").
Зазначає, що під час розгляду справи розбіжності між обсягами переданої електричної енергії за даними, вказаними позивачем у актах приймання-передачі послуги, та за даними відповідача частково скориговані. Так, на розбіжність між даними ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" за період березень-липень 2025 року становить 10 719 332 кВт*год. на суму 8 827 112,94 грн, з яких: у березні 2025 р. в обсязі 26 398 кВт*год на суму 21 738,12 грн; у квітні 2025 р. в обсязі 816 964 кВт*год на суму 672 750,25 грн; у травні 2025 року в обсязі 7 941 861 кВт*год на суму 6 539 932,23 грн.; у червні 2025 року в обсязі 1 133 803 кВт*год на суму 933 659,55 грн. та у липні 2025 року в обсязі 800 306 кВт*год на суму 659 032,79 грн.
Також апелянт (відповідач) звертає увагу, що судом першої інстанції закрито провадження у справі зокрема в частині стягнення 697 732,07 грн (акт коригування № ПРА_К-0008473 до акту приймання-передачі послуг № ПРА-0002610 від 31.03.2024)), однак при здійсненні судом перерахунку 3 % річних та інфляційних втрат ці суми не виключено із загальної суми нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат (3 % річних у розмірі 3 555,57 грн та інфляційних втрат у розмірі 9 070,52 грн).
Апелянт (позивач) зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не враховано, що коли останній день оплати припадає на вихідний день, то таке зобов`язання переноситься на перший робочий день.
Апелянт (позивач) вказує, що пунктом 6.2. Договору встановлено, що користувач (відповідач) здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також в апеляційній скарзі позивач категорично не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності спору між сторонами на суму заборгованості за надані у березні 2024 року послуги у розмірі 697 732,07 грн. Позивачем надано до позовної заяви документи на підтвердження позовних вимог (акт коригування за березень 2024, докази направлення акта коригування за березень 2024). Також, у розрахунку сум стягнення позовної заяви зазначено щодо спірного періоду березень 2024. Позивач звертає увагу суду, що відповідач не заперечував щодо стягнення заборгованості за надану послугу за березень 2024, що свідчить на погодження відповідача з вищезазначеною заборгованістю.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із доводами позивача щодо помилковості визначення судом першої інстанції періоду прострочення.
Відповідач вказує, що за приписами ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Тому, з урахуванням правил закінчення строків, визначених ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки строки виконання зобов`язань з оплати, враховуючи положення Договору, припадали на відповідні вихідні дні, днем закінчення таких строків були перші за ним робочі дні, а відповідно після їх спливу мало місце прострочення виконання зобов`язань з боку користувача за надані ОСП послуги за Договором.
ДПЗД "Укрінтеренерго" вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправильне визначення позивачем початку періоду прострочення, оскільки строки виконання зобов`язань з оплати припадали на вихідні дні.
Відповідач також не погоджується із стягненням з нього заборгованості у сумі 697732,07 грн за надану послугу з передачі електричної енергії за березень 2024 року.
Звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що на даний час у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/10020/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 263 184 245, 42 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування заявленого позову у справі № 910/10020/24 позивач зазначив, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022-ПП від 01.01.2024 в частині здійснення розрахунків за період з січня по серпень 2024 року. Отже, стягнення коштів за надані послуги з передачі електричної енергії за березня 2024 року розглядається в межах справі №910/10020/24.
Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" подано клопотання про призначення комплексної судової експертизи, в якому просить:
- поновити ДПЗД "Укрінтеренерго" строк на подання клопотання про проведення комплексної судової експертизи у справі № 910/8200/25;
- призначити у справі № 910/8200/25 судову комплексну (економічну та електротехнічну) експертизу в Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса";
- поставити на вирішення експерта наступні питання:
1. Чи підтверджуються документально дані комерційного обліку електричної енергії за період березень - липень 2025 року, що використані ПрАТ "НЕК "Укренерго" для розрахунку вартості послуг з передачі електричної енергії за Договором № 0044-02022-ПП від 01.01.2024?
2. Чи відповідає визначений Позивачем обсяг електричної енергії алгоритмам та методикам, встановленим Кодексом комерційного обліку електричної енергії, з урахуванням наданих Відповідачем зауважень та первинних даних лічильників?
3. Який фактичний обсяг електричної енергії та її вартість підлягають відображенню в актах приймання-передачі за період березень - липень 2025 року згідно з вимогами чинного законодавства?
- витрати на проведення експертизи розділити між Позивачем та Відповідачем.
Клопотання про призначення експертизи мотивоване тим, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на даних комерційного обліку, сформованих Позивачем у статусі Адміністратора комерційного обліку (АКО).
Відповідачем заявлено про наявність суттєвих розбіжностей у цих даних. Проте через передчасне звернення Позивача до суду, Відповідач був позбавлений можливості вирішити суперечку через Регулятора (НКРЕКП) відповідно до п. 10.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та п. 3.8 Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послу», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 № 156.
Оскільки АКО не є органом вирішення суперечок, а Регулятор обмежений у розгляді через даний судовий процес, судова експертиза є єдиним незалежним процесуальним механізмом перевірки достовірності нарахувань Позивача.
В обґрунтування поновлення строку на подання клопотання про призначення судової експертизи Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" посилається на відсутність можливості повноцінно працювати та отримувати постійний доступ до мережі Інтернет через аварійні відключення електропостачання в наслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури у період січень-лютий 2026 року.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечує проти задоволення клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про призначення у справі комплексної судової експертизи (економічної та електротехнічної), вважає, що відсутні передбачені процесуальним законом підстави для її призначення.
Позивач вказує, що заявлене клопотання не містить посилань на будь-які суперечності у вихідних даних комерційного обліку, дефекти їх формування або технічні помилки в роботі системи комерційного обліку. Натомість доводи відповідача зводяться до незгоди з результатами розрахунків та правовою оцінкою відповідних обставин. При цьому питання щодо належності, допустимості та достовірності наявних у матеріалах справи доказів, а також правильності застосування нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії та порядок комерційного обліку, належать до компетенції суду та не потребують спеціальних знань у значенні процесуального законодавства.
На думку позивача, відповідач не довів, які саме фактичні обставини неможливо встановити без залучення експерта, які спеціальні знання необхідні для їх встановлення та чому наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для вирішення спору по суті. Крім того, у межах даної справи предметом доказування є наявні дані комерційного обліку та правомірність їх використання при здійсненні відповідних нарахувань. Такі обставини підтверджуються документами та інформацією, що містяться у матеріалах справи та в інформаційних системах ринку електричної енергії, доступ до яких має і сам відповідач.
Апеляційний господарський суд проаналізувавши доводи, наведені Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в обґрунтування поновлення строку на подання клопотання про призначення судової експертизи, вважає їх обґрунтованими та вбачає підстави для поновлення строку на його подання.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно положень статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
За положеннями статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Згідно х частиною 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частини 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 99 Господарського процесуального кодексу України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з`ясування обставин, що мають значення для справи.
У рішенні ЄСПЛ "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Згідно пункту 12 розділу 2 зазначених Науково-методичних рекомендацій, електротехнічна експертиза, як підвид інженерно-технічної експертизи, передбачена для дослідження електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, до основних завдань якої належить встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
Таким чином, з урахуванням спору між сторонами щодо обсягу переданої/розподіленої електричної енергії за договором та неможливість самостійно здійснити перевірку розміру позовних вимог без залучення відповідних фахівців, а також визначити в яких обсягах поставлялась спірна електроенергія. Відтак, для здійснення складного розрахунку, який має значення при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог, необхідні додаткові спеціалізовані знання, в тому числі для визначення обсягів електроенергії. В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє заперечення позивача проти призначення судової експертизи, оскільки, по-перше, відповідачем заявлене клопотання з обґрунтуванням щодо подання відповідного клопотанням, по-друге, в даному випадку дійсно необхідні спеціальні знання для вирішення поставлених питань.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд при розгляді аналогічних спорів між цими ж сторонами неодноразово зазначав про те, що використання позивачем даних, коректність яких обґрунтовано заперечується відповідачем, потребує дослідження судом підставності таких нарахувань саме в межах спору про стягнення заборгованості, оскільки без цього неможливо перевірити обґрунтованість заявлених вимог. Наслідком невиконання таких вимог є скасування судових рішень та направлення справ на новий розгляд.
З урахуванням необхідності спеціальних знань, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання відповідача та призначення судової електротехнічної експертизи в редакції питань, визначених судом.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи у даній справі та поставити на розгляд судовим експертам такі питання:
"1) Який обсяг послуг за кожний розрахунковий період (місяць) за період березень 2025 року - липень 2025 року, які було надано на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022-ПП від 01.01.2024.
2) Яка вартість послуг за кожний розрахунковий період (місяць) за період березень 2025 року - липень 2025 року?".
Апеляційний господарський суд вважає за можливе доручити проведення судової експертизи у цій справі Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Тому, провадження у даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи з метою недопущення порушення судом встановленого частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду апеляційної скарги та з метою розумного строку розгляду справи в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст. 99, 228, 229, 234, 273 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Призначити комплексну (економічну та електротехнічну) судову експертизу, проведення якої доручити експертній установі - Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А.).
2. На вирішення судових експертів поставити наступні питання:
1) Який обсяг послуг за кожний розрахунковий період (місяць) за період березень 2025 року - липень 2025 року, які було надано на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022-ПП від 01.01.2024.
2) Яка вартість послуг за кожний розрахунковий період (місяць) за період березень 2025 року - липень 2025 року?
3. Зобов`язати сторін на вимогу експерта надати матеріали, необхідні для проведення експертизи.
4. Для проведення експертизи надіслати до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А.) матеріали справи № 910/8200/25.
5. Повідомити експертів про те, що якщо під час підготовки висновку експерти встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких їм не були поставлені питання, відповідно до частини 8 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, вони мають право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
6. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
7. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи покласти на заявника - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
8. Зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання Північним апеляційним господарським судом висновку експерта(ів).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк