ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/2541/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Шаратова Ю.А.
Скрипки І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 10.06.2026 (повний текст складено 11.06.2026)
у справі № 910/2541/26 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом заступника керівника Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Глобинської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+"
про визнання недійними додаткових угод до договору та стягнення 264 091, 45 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Глобинської окружної прокуратури (далі за текстом - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Глобинської міської ради (далі за текстом - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" (далі за текстом - відповідач) про визнання недійними додаткових угод до договору та стягнення 264 091, 45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 1 від 14.02.2025, № 3 від 10.03.2025, № 4 від 14.04.2025, № 7 від 10.07.2025, № 8 від 14.08.2025, № 9 від 18.09.2025, № 11 від 18.11.2025, № 12 від 15.12.2025, № 13 від 23.12.2025 до договору про закупівлю від 31.12.2024 № 77721210746P-T125 укладені відповідачем з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а перераховані відповідно до них кошти в сумі 264 091, 45 грн підлягають стягненню на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі задоволено повністю.
Справу № 910/2541/26 повернуто до стадії підготовчого провадження та замінено судове засідання, призначене на 10.06.2026, підготовчим засіданням.
Зупинено провадження у справі № 910/2541/26 до закінчення розгляду Конституційним судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення.
Ухвала суду мотивована тим, що вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, суд, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, а тому дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/2541/26, до закінчення розгляду Конституційним судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Глобинська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 про повернення до підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 910/2541/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі 910/2541/26 постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що оскільки правовідносини з виконання спірного договору були завершені на момент звернення прокурора з позовом до суду, рішення Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) не поширюватиметься на спір у справі № 910/2541/26.
Вважає, що судом першої інстанції не наведено жодних об`єктивних та вмотивованих підстав у чому полягає необхідність повернення на стадію підготовчого провадження та не зазначено, які саме дії відповідачем не вчинено та поважність пропуску строку на вчинення таких дій.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 апеляційну скаргу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Глобинської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2541/26.
02.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2541/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Глобинської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
22.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 залишити без змін.
Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що на момент постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 08.04.2026 у справі № 910/2541/26 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, відомості про відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не існували, а тому відповідач з об`єктивних причин не міг заявити клопотання про зупинення провадження у справі на стадії підготовчого провадження.
Стверджує, що відкрите конституційне провадження щодо норм, які на думку прокурора підлягають застосуванню у справі № 910/2541/26, висновки та рішення Конституційного Суду України за результатом розгляду скарги, можуть прямо вплинути на результат розгляду даної справи та матимуть істотне значення для правильного вирішення спору.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
За приписами п. 12 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК України), окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову
Відповідно до частин першої-третьої статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
За положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Наведене правове регулювання передбачає різний перелік підстав для зупинення провадження залежно від стадії розгляду справи. Після переходу до розгляду справи по суті застосуванню підлягає встановлене частиною третьою статті 195 ГПК України обмеження, до якого пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України не включений.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 підготовче провадження у справі № 910/2541/26 закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що на час постановлення цієї ухвали відомості про відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" були відсутні, у зв`язку з чим відповідач не міг заявити клопотання про зупинення провадження на стадії підготовчого провадження. Отже, обставина, з якою відповідач пов`язував необхідність зупинення провадження, виникла після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі № 910/1779/23, пославшись на правові висновки у справах № 910/7103/21, № 204/6085/20 та № 916/2421/18, зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює значення стадій господарського процесу.
Стосовно можливості повернення до підготовчого провадження з метою подальшого зупинення справи Верховний Суд у цій постанові погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які, врахувавши імперативні приписи частини третьої статті 195 ГПК України, виходили з того, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених цією нормою, тоді як заявник просив зупинити провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Крім того, Верховний Суд у пункті 91 постанови від 20.06.2024 у справі № 910/1779/23 погодився з висновком про те, що суд першої інстанції може повернутися до стадії підготовчого провадження лише якщо не вирішено важливе питання, яке існувало на момент підготовчого провадження, але не було враховано або замовчувано. У тій справі підстава для зупинення провадження не існувала станом на час проведення підготовчого провадження, а відповідне клопотання було подано під час розгляду справи по суті.
Виникнення після закриття підготовчого провадження обставини, з якою відповідач пов`язує необхідність застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, не є підставою для повернення до попередньої процесуальної стадії з метою подальшого зупинення провадження.
Повернувшись до підготовчого провадження виключно для розгляду клопотання про зупинення справи на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, місцевий господарський суд фактично застосував після початку розгляду справи по суті підставу зупинення, яка не передбачена частиною третьою статті 195 ГПК України для цієї стадії. Такий підхід не узгоджується з установленою ГПК України послідовністю стадій розгляду справи та дозволяв би усунути передбачене частиною третьою статті 195 ГПК України процесуальне обмеження шляхом повернення до попередньої стадії.
Подібне застосування частини третьої статті 195 ГПК України міститься і в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, у якій Верховний Суд вказав, що реалізація судом обов`язку зупинити провадження у справі у випадках, передбачених частиною першою статті 227 ГПК України, має відбуватись у межах, встановлених частиною третьою статті 195 ГПК України. Верховний Суд також встановив, що постановлення ухвали про зупинення провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України після початку розгляду справи по суті свідчить про недотримання положень частини третьої статті 195 ГПК України.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснувала, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
За цим висновком для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, та чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи із зазначенням обставин, які встановлюються судом в іншій справі.
У справі, що переглядається, підставою позову прокурор визначив порушення відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення додаткових угод № 1 від 14.02.2025, № 3 від 10.03.2025, № 4 від 14.04.2025, № 7 від 10.07.2025, № 8 від 14.08.2025, № 9 від 18.09.2025, № 11 від 18.11.2025, № 12 від 15.12.2025, № 13 від 23.12.2025 до договору про закупівлю від 31.12.2024 № 77721210746P-T125 та внаслідок цього надмірну сплату коштів у сумі 264 091,45 грн.
Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження, виходив з того, що вирішення Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема для застосування передбаченого цією нормою обмеження зміни ціни за одиницю товару.
Проте Конституційний Суд України у справі № 3-78/2026(178/26) не встановлює обставин укладення сторонами спірних додаткових угод, зміни ціни за одиницю товару, виконання договору, здійснення розрахунків та розміру заявлених до стягнення коштів. Результат конституційного провадження також не спрямований на встановлення фактів, які матимуть преюдиційне значення у цій справі. Отже, місцевий господарський суд має можливість на підставі наявних у справі доказів встановити фактичні обставини спірних правовідносин та надати їм правову оцінку.
В ухвалі від 18.08.2026 у справі № 910/11553/25 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтримала підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду і зазначила, що закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю, тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас зупинення провадження до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, може бути виправданим у випадках, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи, оскільки саме у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі (ч.1 ст.58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99). Вплив рішення Конституційного Суду України на вирішення спору не виключається також тоді, коли спірні правовідносини тривають і правове регулювання прав та обов`язків їх учасників на майбутнє безпосередньо залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється (ч.2 ст.152 Конституції України). Проте і в цих випадках суд повинен обґрунтувати зупинення провадження за наведеними вище критеріями.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідачем у цій справі є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+". Вимога прокурора про стягнення коштів не має характеру заходу юридичної відповідальності відповідача. Крім того, спірні додаткові угоди укладені у 2025 році, а позов стосується правових наслідків уже вчинених сторонами дій, тому спірні правовідносини не є такими, правове регулювання яких на майбутнє залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється. За таких обставин майбутнє рішення Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) не є обставиною, без встановлення якої господарський суд об`єктивно позбавлений можливості розглянути заявлені вимоги.
Місцевий господарський суд не зазначив, які конкретні обставини не можуть бути ним встановлені до завершення конституційного провадження, не обґрунтував неможливості їх оцінки на підставі наявних доказів та пов`язав необхідність зупинення провадження з можливим значенням майбутнього рішення Конституційного Суду України для правової оцінки спірних відносин. Однак можливий вплив майбутнього рішення органу конституційної юрисдикції на правову оцінку відносин не є тотожним об`єктивній неможливості встановлення обставин, яка відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України є необхідною умовою зупинення провадження.
Таким чином, суд першої інстанції без передбачених процесуальним законом підстав повернув справу до стадії підготовчого провадження та після такого повернення зупинив провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, застосування якого після початку розгляду справи по суті не відповідає частині третій статті 195 ГПК України. Крім того, судом першої інстанції не встановлено об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/2541/26 до завершення Конституційним Судом України розгляду справи № 3-78/2026(178/26).
Також колегія суддів зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, оскільки заявлені позовні вимоги Заступника керівника Глобинської окружної прокуратури можливо вирішити в межах даної справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За приписами частини першої статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини третьої статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяві про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви (заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню. Апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а справа № 910/2541/26 - передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/2541/26 скасувати.
3. Справу № 910/2541/26 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках, порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді Ю.А. Шаратов
І.М. Скрипка