номер провадження справи 34/105/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 Справа № 908/1993/26
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому матеріали справи № 908/1993/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергія", ідентифікаційний код юридичної особи 42972869 (вул. Джонса Гарета, буд. 8, м. Київ, 04119)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНМАШ 67", ідентифікаційний код юридичної особи 40402037 (вул. Поштова, буд. 27, м. Запоріжжя, 69000)
про стягнення 99 660 грн 00 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Макарова Н.В., адвокат;
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНМАШ 67" про стягнення неустойки за не передання Товару в розмірі 66 660,00грн, штрафу за порушення строку передання Товару більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 33 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач зобов`язаний був виконати свої зобов`язання та передати Позивачу Товар протягом 90 календарних днів з дати підписання Договору від 16.09.2025, тобто у строк до 15.12.2025 включно. Позивач звертався до Відповідача стосовно поставки Товару, зокрема у листі №100/6-120/2026 від 19.02.2026, однак, до цього часу Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав. Зважаючи на викладене, на підставі зазначених положень Договору та відповідних норм чинного законодавства, згідно з п.п. 9.2.1., 9.2.2. Договору Відповідачу нараховано: неустойку за не передання Товару в розмірі 0,1% від вартості непереданого Товару за кожен день прострочення в сумі 66 660 грн та штраф за порушення строку передання Товару більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 5% від ціни Товару, що підлягає передачі згідно з даним Договором, в сумі 33 000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 справу № 908/1993/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1993/26, присвоєний номер 34/105/26, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 16.09.2026 о 11 год. 00 хв.
В судове засідання 16.09.2026 представники сторін не з`явились.
З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.
Представник позивача з власних технічних причин не змогла приєднатись до відеоконференції.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву чи пояснень на адресу суду від відповідача не надходило.
Урахувавши неявку представників сторін, з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, ухвалив відкласти судове засідання на 05.10.2026 о 11 год. 30 хв.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви, просила її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин 1, 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 18.10.2023), у господарських судах функціонує ЄСІТС.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з новою редакцією ч.ч. 5, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідно до Закону №3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону №3424-ІХ в абзац 1 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та викладення ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, положеннями ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, про дату час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином у відповідності до ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвал до електронного кабінету відповідача (дата реєстрації 10.01.25).
Відповідно до Довідки про доставку електронного документа в електронний кабінет, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала суду від 24.08.26 доставлена до електронного кабінету відповідача 24.08.26, а ухвала суду від 16.09.26 доставлена до електронного кабінету відповідача 17.09.26.
Положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи є днем вручення судового рішення.
В судовому засіданні 05.10.2026 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
06.04.2023 між ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (Покупець) та ТОВ «ЦЗЕНЕН УКРАЇНА НАФТОМАШ» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 519-НГЕН-ДУМ від 16.09.2025 (Договір).
ТОВ «ЦЗЕНЕН УКРАЇНА НАФТОМАШ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40402037; місцезнаходження: 36034, м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, 66 Б, офіс 211) перейменоване на ТОВ «ІНМАШ 67» (ідентифікаційний код юридичної особи 40402037; місцезнаходження: 69000, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛ., МІСТО ЗАПОРІЖЖЯ, ВУЛ. ПОШТОВА, БУДИНОК 27), що підтверджується довідкою з ЄДР.
ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ», укладаючи Договір, діяло як Управитель Активами (Майном) за Договором управління активами (майном) №060423 від 06.04.2023, укладеним між ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (Управитель) та НАЦІОНАЛЬНИМ АГЕНТСТВОМ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ (АРМА).
Відповідно до підпункту 2 пункту 63.6. статті 63 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Податковим номером є обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами у разі взяття на облік компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав; іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні; уповноваженим особам за договорами про спільну діяльність, управителям майна за договорами управління майном, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні, іншим особам та платникам у разі додаткового взяття їх на облік.
Згідно пункту 64.6. статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди. Тобто, управитель майна за договором управління майном додатково береться на облік контролюючим органом.
За Договором управління майном від 06.04.2023 №060423 - управитель майна ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» перебуває на податковому обліку в Правобережній ДПІ ГУ ДПС у м. Києві. У цій справі ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» діє як Управитель активами (майном) за Договором управління активами (майном) №060423 від 06 квітня 2023 року, укладеним між ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» та АРМА.
Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, передати у власність Покупця товар, визначений даним Договором (Рукав буровий високого тиску 3-1/2 5000PSI 12M БРС 4 FIG 1002 (гайка-різь)), надалі - «Товар», а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності з п. 1.2. Договору загальна вартість Товару з ПДВ: 660 000,00 грн (шістсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок).
Згідно із п. 2.1. Договору, Продавець зобов`язаний передати Товар Покупцеві в строки та/або терміни, визначені даним Договором.
Відповідно до п.1.7.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату прийнятого Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної, яка підтверджує належну передачу Товару.
Згідно із п. 14.5. Договору незалежно від змісту інших умов (пунктів) даного Договору Покупець має право на власний розсуд у будь-який час односторонньо відмовитись від цього Договору повністю або частково, направивши іншій Стороні відповідне повідомлення. Укладення Сторонами додаткових угод щодо дострокового припинення Договору на підставі цього пункту Договору не вимагається. Покупець надсилає зазначене повідомлення за допомогою будь-якого засобу комунікації, зв`язку чи обміну повідомленнями (електронної пошти, поштового зв`язку, тощо). В такому випадку Договір припиняється з моменту першого одержання іншою Стороною (Продавець) відповідного повідомлення за допомогою такого засобу комунікації, зв`язку чи обміну повідомленнями (електронної пошти, поштового зв`язку, тощо), якщо пізніший момент дострокового припинення Договору (повного або часткового) не зазначений у самому повідомленні.
Договір є укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 березня 2026, а в частині виконання Сторонами взятих на себе обов`язків та зобов`язань за цим Договором - до повного їх виконання (п. 14.1 Договору).
Однак, всупереч зазначеним вимогам Договору, Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, Товар у строк, встановлений Договором, Позивачу не передав.
Позивач звертався до Відповідача стосовно поставки Товару, зокрема у листі №100/6-120/2026 від 19.02.2026, однак, до цього часу Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав.
Зважаючи на викладене, на підставі зазначених положень Договору та відповідних норм чинного законодавства, згідно з п.п. 9.2.1., 9.2.2. Договору Відповідачу нараховано:- неустойку за не передання Товару в розмірі 0,1% від вартості непереданого Товару за кожен день прострочення в сумі 66 660,00грн та - штраф за порушення строку передання Товару більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 5% від ціни Товару, що підлягає передачі згідно з даним Договором, в сумі 33 000,00грн.
З огляду на невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором, зокрема у зв`язку з простроченням передачі Товару більш ніж на 30 календарних днів, керуючись п.п. 9.2.2., 14.5. Договору Позивач повідомив Відповідача про розірвання Договору в повному обсязі (повідомлення №100/6 188/2026 від 18.03.2026) з 27.03.2026.
Також, Позивач звернувся до Відповідача з претензією №100/6-189/2026 від 18.03.2026 про сплату штрафних санкцій, проте вона була залишена без відповіді. До теперішнього часу товар відповідно до Договору не переданий, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутися із вимогою про стягнення штрафних санкцій до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі продажу.
Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 1.3. Договору визначено строк передачі Товару Продавцем: 90 (дев`яносто) календарних днів з дати підписання даного Договору.
Таким чином, Відповідач зобов`язаний був виконати свої зобов`язання та передати Позивачу Товар протягом 90 календарних днів з дати підписання цього Договору від 16.09.2025, тобто у строк до 15.12.2025 включно.
В статті 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із пунктами 1, 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строків (термінів) передання Товару Продавець несе наступну відповідальність:
9.2.1. у випадку не передання Товару або порушення строку передання Товару Продавець на вимогу Покупця сплачує останньому неустойку у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотка від вартості непереданого Товару або Товару, переданого з порушенням строку (терміну), за кожен день прострочення.
9.2.2. у випадку порушення строку передання більш на строк від 30 (тридцяти) календарних днів Продавець на вимогу Покупця додатково сплачує останньому штраф в розмірі 5% (п`ять відсотків) від ціни Товару, що підлягає передачі згідно з даним Договором. У разі прострочення передачі більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір повністю або частково, повідомивши про це Продавця не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання Договору, та у разі, якщо було здійснено оплату за Товар, вимагати у Продавця повернення грошових коштів, сплачених за Товар, у строк не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту одержання Продавцем такої вимоги Покупця. Датою розірвання цього Договору є дата, вказана у повідомленні про його розірвання.
У відповідності з п. 9.13. Договору термін нарахування Покупцем Продавцю штрафних санкцій за Договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано за Договором, в зв`язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.
Верховний Суд у постанові по справі №917/194/18 від 02.04.2019 вказав, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17. Висновок щодо можливості стягнення як пені, так і штрафу також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Судом перевірено заявлений розмір штрафних санкцій та визнано правильним нарахування 5% штрафу від ціни Товару - 660 000 грн, та 0,1% від вартості непереданого Товару за кожен день прострочення в сумі 66 660 грн за період з 16.12.26 по 26.03.26.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню. Витрати по сплаті судового збору за позовом покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАШ 67», ідентифікаційний код юридичної особи 40402037 (вул. Поштова, буд. 27, м. Запоріжжя, 69000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазенергія», ідентифікаційний код юридичної особи 42972869 (вул. Джонса Гарета, буд. 8, м. Київ, 04119) неустойку за не передання Товару в розмірі 66 660 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят) 00 грн, штраф за порушення строку передання Товару більше ніж на 30 календарних днів в розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) 00 грн та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено та підписано 07.10.26.
Суддя А.О. Науменко