ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.10.2026 Справа № 910/7024/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Київські регіональні електромережі» (вул. Стеценка, 1А, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 23243188)
про стягнення 70 210 965, 90 грн,
Представники сторін:
від позивача: Тєплова Вікторія Сергіївна
від відповідач: Гучок Віктор Володимирович
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
1. Стислий виклад позиції Позивача.
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі за текстом - ПрАТ «НЕК «Укренерго», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські регіональні електромережі» (далі за текстом - ПрАТ «Дтек Київські регіональні електромережі», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0533-03041-ПД (далі за текстом - Договір) в розмірі 70 210 965,90 грн, з яких: 68 119 251,55 грн. основного боргу, 672 766,82 грн. 3% річних та 1 418 947,53 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідач з порушенням виконує грошове зобов`язання за надані йому послуги у зв`язку з чим у нього утворився борг, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, а також нарахування на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.
2. Стислий виклад позиції Відповідача.
Із поданого до суду відзиву вбачається, що сума основного боргу сплачена Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовом.
З огляду на допущені Позивачем арифметичні помилки при нарахуванні 3 % річних та інфляційних втрат, Відповідачем надано суду власний контррозрахунок.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 позовну заяву ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
19.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.08.2026.
31.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 03.08.2026 судом задоволено клопотання Відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, долучено останній до матеріалів справи. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 03.08.2026.
Підготовче засідання 03.08.2026 відкладено на 31.08.2026.
У підготовчому засіданні 31.08.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.10.2026.
29.09.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 05.10.2026 представником Позивача надано пояснення по суті позову, який останній просив суд задовольнити.
Представник Відповідача повідомив суд про зміну організаційно-правової форми товариства, також просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 05.10.2026 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Дтек Київські регіональні електромережі» подав НЕК «Укренерго» заяву-приєднання від 26.10.2023 до договору про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління від 18.06.2019 № 0533-03041.
01.11.2023 НЕК «Укренерго» листом №01/57999 повідомлено Відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору № 0533-03041-ПД, дата акцептування - 01.01.2024).
Таким чином, між Позивачем (Користувач) і Відповідачем (оператор системи передач - ОСП) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії 01.01.2024 з ідентифікатором № 0533-03041-ПД (далі за текстом - Договір).
Наказом № 550 від 03.10.2023 затверджено редакцію договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до пункту 1.1 Договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 та пункту 2.2 Договору ОСП зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а Користувач - оплачувати її вартість.
Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НKPEKП відповідно до затвердженою ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
За змістом пункту 3.3 Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з пунктом 3.4 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до підпунктів 3.5 - 3.7 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу)), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Пунктом 3.8 Договору передбачено, що Користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їx отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення позивачу (адміністратору комерційного обліку) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувач надає адміністратору комерційного обліку актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
У пункті 3.9 Договору встановлено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача.
Відповідно до пункту 11.1 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до договору, та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом уповноваженої особи зі своєї сторони. Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує його та повертає один примірник ОСП. За окремим запитом Користувача оформлюються відповідний акт звірки розрахунків наданої послуги.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що у разі виникнення розбіжностей в акті звірки розрахунків наданої послуги Користувач має пpaво протягом 3 робочих днів з дня отримання такого акта відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 Договору.
Відповідно до пункту 11.3 Договору акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням a6o доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною у договорі.
Згідно з пунктом 11.6 Договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «доставлено» у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до пункту 13.1 Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
У березні - квітні 2026 року ОСП (Позивач) надавав Користувачу (Відповідачу) Послуги і надсилав відповідні рахунки, зокрема для оплати поетапної вартості Послуг, а також акти приймання-передачі Послуги за березень - квітень 2026, а саме:
1. Акт приймання-передачі Послуги від 31.03.2026 № ДУА-0024585 за березень 2026 року згідно якого сума, що підлягає оплаті з боку Відповідача становить 81 187 095,95 грн.
2. Акт приймання-передачі Послуги від 30.04.2026 № ДУА-0025408 за квітень 2026 року згідно якого сума, що підлягає оплаті з боку Відповідача становить 76 240 730,40 грн.
Також, Відповідачу сформовано та направлено:
1. Акт коригування від 03.03.2026 № ДУА_К-0006301 до Акту надання Послуги № ДУА-0017995 від 31.07.2025 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0533-03041- ПД (з урахуванням акту коригування № ДУА_К-0005198 від 03.10.2025 р.), згідно якого об`єм наданих послуг за липень 2025 скорегований у бік збільшення на підставі чого, перераховано суму, що підлягала оплаті з боку Відповідача на 1 956,63 грн. також в бік збільшення.
2. Акт коригування від 02.04.2026 № ДУА_К-0006351 до Акту надання Послуги № ДУА-0018803 від 31.08.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0533-03041- ПД (з урахуванням акту коригування № ДУА_К-0005873 від 13.11.2025 р.), згідно якого об`єм наданих послуг за серпень 2025 скорегований у бік збільшення на підставі чого, перераховано суму, що підлягала оплаті з боку Відповідача на 5 954,11 грн. в бік збільшення.
3. Акт коригування від 06.03.2026 № ДУА_К-0006320 до Акту надання Послуги № ДУА-0022111 від 31.12.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0533-03041-ПД, згідно якого об`єм наданих послуг за грудень 2025 скорегований у бік збільшення на підставі чого, перераховано суму, що підлягала оплаті з боку Відповідача на 80 915,40 грн. в бік збільшення.
4. Акт коригування від 10.04.2026 № ДУА_К-0006371 до Акту надання Послуги № ДУА-0022941 від 31.01.2026 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0533-03041- ПД, згідно якого об`єм наданих послуг за січень 2026 скорегований у бік збільшення на підставі чого, перераховано суму, що підлягала оплаті з боку Відповідача на 144 184,95 грн в бік збільшення.
Суд зазначає, що вказані вище акти підписані електронними підписами сторін без зауважень та претензій в силу чого у Відповідача виник обов`язок з проведення остаточного розрахунку.
Спір виник внаслідок того, що Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором (в частині оплати наданих послуг в обсягах згідно зазначених вище актів) належним чином не здійснив, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 68 119 251,55 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем сплачено основний борг 68 119 251,55 грн. згідно наступних платіжних інструкцій:
- № 4610631 від 18.06.2026 на суму - 21 768 759,81 грн.;
- № 4631224 від 29.06.2026 на суму - 19 513 893,65 грн.;
- № 4644361 від 08.07.2026 на суму - 22 567 248,39 грн;
- № 4655033 від 17.07.2026 на суму - 4 269 349,70 грн.
Відтак, Відповідач просить суд закрити провадження у справі в цій частині з підстав відсутності предмету позову.
З огляду на допущені Відповідачем порушення строків оплати наданих Позивачем послуг, останнім здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого суду розрахунку.
У поданому до суду відзиву Відповідачем звертається увага суду на те, що з долученого Позивачем розрахунку штрафних та фінансових санкцій неможливо достовірно встановити як саме обчислено заявлену суму, яку Позивач просить суд стягнути з Відповідача. За результатами аналізу такого розрахунку Відповідачем виявлено ряд арифметичних помилок, неточностей, невірне визначення періоду прострочення тощо, що в своїй сукупності зумовило безпідставне та не обґрунтоване нарахування в деяких періодах грошових сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат в більшому розмірі, ніж це теоретично можливо, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та стало підставою для надання Відповідачем контррозрахунку заявлених сум.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Дослідивши укладений між сторонами Договір, суд дійшов висновку, що останній є договором надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами Договору в частині строку виконання зобов`язання Відповідача перед Позивачем з оплати послуги за спірні періоди станом на час розгляду справи такий строк є таким, що настав згідно визначених Позивачем у розрахунку дат в силу чого вимоги зі сплати суми основного боргу у заявленому розмірі є обґрунтованими.
Водночас, враховуючи здійснені Відповідачем оплати в рахунок погашення боргу в межах спірного періоду провадження у справі в межах суми основного боргу - 68 119 251,55 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України в силу відсутності предмету спору в цій частині.
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом вище, матеріалами справи підтверджується те, що Відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за надані послуги не проводив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статтей 611, 625 Цивільного кодексу України.
Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Що стосується наданих Позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат суд за зазначає, що останні є належними доказами нарахування заявлених до стягнення сум, містять періоди за які нараховано 3 % річних та інфляційні втрати та суми, на які такі нарахування здійснено.
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат із врахуванням зауважень сторони Відповідача та встановлено, що за період 16.05.2026 - 07.06.2026 на суму 5 954, 11 грн, на суму 144 184, 95 грн та на суму 76 240 730, 40 грн інфляційні втрати дорівнюють 0, 00 грн в силу чого нарахування Позивача в цій частині є необґрунтованими, а відповідно суми 53,59 грн, 1 297, 66 грн та 686 166, 57 грн безпідставно заявлені.
Суд звертає увагу сторони Позивача на те, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 виснував наступне.
На практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у вказані постанові роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Посилання Відповідача на те, що акти коригування вартості, що стосуються нарахувань за період липень 2025, серпень 2025, грудень 2025, січень 2026 були або є предметом розгляду в інших судових справах не є підтверджені належними доказами.
Відтак, за підрахунками суду арифметично вірним та обґрунтованим буде стягнення з Відповідача суми 3 % річних - 672 766, 82 грн та 731 429, 71 грн - інфляційних втрат.
Що стосується заявленої Відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку щодо необхідності її задоволення з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви Відповідач зазначає, що суму основного боргу, заявленого в межах даного у повному обсязі сплачено.
Також, у якості підстави, що унеможливлює одночасне виконання рішення Відповідач посилається на введення указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, який триває дотепер.
Починаючи з 24.02.2022, по території України здійснюються систематичні ракетні обстріли, систематичними також є оголошення сигналів повітряної тривоги.
Відповідач звертає увагу суду на загальновідомий факт, що ворогом з території Російської Федерації постійно здійснюються обстріли енергетичної інфраструктури України, що має негативний вплив на діяльність Позивача та необхідності відновлення ресурсів.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 08.11.2018 № 1382.
Згідно Додатку до вказаної постанови НКРЕКП місцем провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є, зокрема, територія м. Києва та Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському відання ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Основним джерелом доходів Відповідача - є кошти, які надходять на поточні рахунки ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», які споживачі електричної енергії вносять як плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством в Київській області, а саме оператором системи розподілу електроенергії (08.11.2018 року № 1382) та є підприємством паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Міністерства енергетики України від 10.12.2024 № 464 «Про визначення підприємств паливноенергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 56)). Першочерговим завданням ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міст Київської області, тому відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань відповідача.
Відтак, кошти, які отримує Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, а також накопичені резерви, що мають цільове призначення, скеровуються в першу чергу на відновлення, ремонт та обслуговування електричних мереж розподілу електричної енергії.
Негайне виконання рішення матиме наслідком арешт рахунків Відповідача, що в свою чергу може створити загрозу настання негативних невідворотних наслідків для енергозабезпечення столиці України та Київського регіону, зокрема:
• неможливості оперативного відновлення пошкоджених мереж через відсутність обігових коштів для закупівлі обладнання для заміни і ремонту пошкодженого електрообладнання;
• перебоїв з виїздом аварійних бригад для відновлення пошкоджених, в т.ч. ракетними обстрілами мереж та об`єктів енергетики;
• зрив діяльності компанії по плановому та аварійному ремонтах трансформаторних підстанцій, кабельних ліній електропередач;
• нестабільне електрозабезпечення або повна його відсутність найголовніших органів державної влади та управління усіх ланок та рівнів, через триваючу військову агресію російської федерації та постійні обстріли.
Зазначене у своїй сукупності, на переконання Відповідача, є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Заперечення Позивача по суті відстрочення виконання рішення суду зводяться до відсутності виняткових обставин, достатніх та необхідних для задоволення заяви Відповідача.
Позивач звертає увагу суду, що НЕК «Укренерго» є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Крім того, в умовах воєнного стану НЕК «Укренерго» несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об`єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку Російської Федерації.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частинами 1, 3, 4 та 5 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Судом враховано, що саме обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 ГПК України, а визначені частиною 4 статті 331 ГПК України фактори також мають враховуватися судом.
Додатково суд звертає увагу сторін на те, що положеннями статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.
З огляду на викладені стороною Відповідача обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення такої заяви в силу існування виняткових обставин (зокрема статусу критично важливого та стратегічного підприємства) та застосування визначеною статтею 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення про стягнення коштів за неналежне виконання Договору.
Наразі, надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню Відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.
В той же час, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Дослідження питання наявності чи то відсутності вини відповідача задля вирішення обґрунтованості заяви про відстрочення, на переконання суду, має бути, однак не може слугувати обов`язковим елементом, оскільки остання вже врахована судом у відповідних судових рішеннях при вирішенні спору по суті спору, що відповідно унеможливлює її спростування, оскільки може привезти до переоцінки встановлених судом обставин, що в даному випадку є недопустимим.
Відстрочка виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі № 920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року у справі № 917/747/16 та від 16.11.2016 року у справі № 921/830/15-г/16.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Підсумовуючи викладене вище, за сукупність наданих сторонами доказів та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині обов`язку здійснення оплати за надані Позивачем послуги у зв`язку з чим нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснено правомірно в силу чого позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи необхідність закриття провадження у справі в частині та з огляду на перерахунок суми інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Питання повернення судового збору з огляду на закриття провадження у справі в частині суми основного боргу наразі судом не вирішуються в силу відсутності відповідного клопотання сторони.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення суми основного боргу в розмірі 68 119 251, 55 грн - закрити.
2. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Київські регіональні електромережі» (вул. Стеценка, 1А, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) 3 % річних - 672 766 (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн 82 коп, 731 429 (сімсот тридцять одна тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 71 коп - інфляційних втрат та судовий збір - 16 850 (шістнадцять вісімсот п`ятдесят) грн 36 коп.
4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Київські регіональні електромережі» про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити.
6. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2026 у справі № 910/7024/26 до 05.10.2027.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 07.10.2026
Суддя Антон ПУКАС