ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"06" жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/5041/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 про ухвалення додаткового рішення та заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 про ухвалення додаткового рішення, подані у справі №916/5041/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 1, офіс 72, код ЄДРПОУ 43062273)
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» (65072, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 22, код ЄДРПОУ 40561183)
про стягнення 287985,35 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» про стягнення 287985,35 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2026 у справі №916/5041/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» 259535,35 грн. основного боргу та 3114,42 грн. судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено.
08.09.2026 за вх.№2-1753/26 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи. У поданій заяві позивач просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23000 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 прийнято до розгляду; вирішено розгляд заяви здійснити без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу надати до суду пояснення та/або заперечення щодо поданої заяви з доказами направлення позивачу - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
09.09.2026 за вх.№2-1762/26 до суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення та покласти судові витрати на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, а також додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 09.09.2026 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 прийнято до розгляду; вирішено розгляд заяви здійснити без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано позивачу надати до суду пояснення та/або заперечення щодо поданої заяви з доказами направлення позивачу - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
10.09.2026 за вх.№30782/26 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які судом прийнято до розгляду. В наданих поясненнях позивач зазначив наступне:
- позивач заперечує проти зарахування до гонорару адвоката відповідача оплати послуги зі складання клопотання про призначення експертизи, оскільки воно подане без належного обґрунтування, фактична неможливість проведення експертизи на момент підготовки адвокатом клопотання про її проведення була очевидною з врахуванням відсутності зразків для її проведення; адвокат не надав доказів того, що відповідач-клієнт був належним чином повідомлений про порядок проведення почеркознавчої - документотехнічної експертизи. Позивач в цій частині просив суд відмовити відповідачу та не зараховувати оплату послуги з підготовки клопотання про проведення експертизи до суми вартості правничої допомоги, наданої відповідачу;
- відзив відповідача на позов ґрунтується на помилковому дослідженні фактичних обставин справи та неврахуванні норм права, неповному дослідженні умов договірних відносин та неврахуванні принципу свободи договору, передбаченого ст. 627 ЦК України. Втім, на переконання позивача, враховуючи дослідження письмових доказів, вартість послуги зі складання відзиву на позовну заяву не може перевищувати 4000 грн.;
- позивач просить зменшити суму гонорару за правничу допомогу відповідачу.
З урахуванням надання судом можливості та часу для подання сторонами свої письмових позицій щодо поданих заяв про ухвалення додаткового рішення, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 та заяви відповідача за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 про ухвалення додаткового рішення, які подані у справі №916/5041/25.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 про ухвалення додаткового рішення та заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 ухвалення додаткового рішення у справі №916/5041/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом від сторін не надійшло.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 та заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання щодо заявлених сторонами до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 23000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23000 грн. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:
- договір №42/гп (про надання юридичної (правничої) допомоги в господарській справі) від 02.09.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЯН-ЛІФТ» та Адвокатським об`єднанням «СТРИЖАКА ВЛАДИСЛАВА ПАВЛОВИЧА». Відповідно до п.3 договору змістом доручення та місцем його виконання є правнича допомога Фірмі у вигляді ТОВ «КРАЯН-ЛІФТ» під час судового провадження в Господарському суді Одеської області та/або досудового врегулювання заборгованості ОСББ «КОВЧЕГ 22» перед клієнтом. Пунктом 4 договору визначено, що права адвоката як представника сторони по справі встановлені ст.ст. 56, 58, 60 ГПК України; повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на здійснення окремих процесуальних дій (ст. 61 ГПК України) за даною справою визначається згідно наступного, в обсязі: без обмежень. Гонорар визначається за фактично надану правничу допомогу з розрахунку 1000 (одна тисяча) грн. за кожну годину, витрачену адвокатом Адвокатського бюро для надання правничої допомоги клієнту (п.5 договору);
- рахунок №15 від 15.09.2025 на оплату гонорару за правничу допомогу по договору №42/гп від 02.09.2025 (без гонорарів за додаткові консультації, дослідження та судові засідання) на суму 23000 грн.;
- акт про надання правничої допомоги (детальний опис витрат часу) від 07.09.2026 (додаток до договору №42/гп від 02.09.2025), підписаний між ТОВ «КРАЯН-ЛІФТ» та АБ «Стрижака В.П.». Відповідно до наданого акту адвокатське бюро передало, а клієнт прийняв правничу допомогу згідно наступного детального опису витрат часу:
1. Консультація з клієнтом, ознайомлення з деталями виникнення боргу, та ознайомлення (частково) з наданими доказами - 2 години - 2000 грн.;
2. Отримання та дослідження доказів по справі - договорів і актів за період п`ять років - 4 години - 4000 грн.;
3. Формулювання правничої позиції - 2 години - 2000 грн.;
4. Підготовка позовної заяви - 8 годин - 8000 грн.;
5. Представництво адвоката під час судових засідань у першій інстанції - 5 годин - 5000 грн.;
6. Правнича допомога під час підготовки відповіді на відзив - 1 година - 1000 грн.;
7. Правнича допомога під час підготовки письмових дебатів - 0,5 години - 500 грн.;
8. Підготовка реплік - 0,5 години - 500 грн.;
Загалом 23000 грн.;
- платіжні інструкції №758 від 15.09.2025 на суму 6000 грн., №778 від 23.10.2025 на суму 4000 грн., №783 від 30.10.2025 на суму 4200 грн., №793 від 12.11.2025 на суму 7200 грн.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у відзиві, відповідач попередньо повідомив суд про намір стягнути з позивача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20300 грн. На підтвердження заявлених вимог відповідачем надано:
- договір про надання правової допомоги №29/10-1 від 29.10.2025, укладений між адвокатом Трофимчуком Олександром Вікторовичем та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22». Відповідно до п.1.1 адвокат зобов`язується: надавати клієнту консультації з питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах на будь-якій стадії кримінального процесу та під час здійснення слідчих дій, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Пунктом 1.4 передбачено, що гонорар адвоката визначається додатковою угодою; у разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за цим договором, понесені в інтересах клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження, тощо); сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод;
- додаткову угоду №1 від 29.10.2025 до договору про надання правової допомоги №29/10-1 від 29.10.2025, укладену між адвокатом Трофимчуком О.В. та ОСББ «Ковчег 22». Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди про встановлення вартості адвокатських послуг відповідно до нижченаведених тарифів: складення відзиву на позовну заяву - 8000 грн.; складення інших заяв/клопотань (заперечення на відповідь на відзив, клопотання про проведення експертизи, тощо) - 3000 грн.; явка до суду для прийняття участі в судовому засіданні в судах першої інстанції (в тому числі участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - 1500 грн. за участь в одному судовому засіданні;
- акт наданих послуг №03/09-2 від 03.09.2026, підписаний між адвокатом Трофимчуком О.В. та ОСББ «Ковчег 22». Відповідно до наданого акту адвокатом надано наступні послуги:
1. складення відзиву на позовну заяву в межах справи №916/5041/25 - 8000 грн.;
2. складення заперечення на відповідь на відзив в межах справи №916/5041/25 - 3000 грн.;
3. складення клопотання про проведення експертизи в межах справи №916/5041/25 - 3000 грн.
Всього без ПДВ 14000 грн.;
- акт наданих послуг №03/09 від 03.09.2026, підписаний між адвокатом Трофимчуком О.В. та ОСББ «Ковчег 22». Відповідно до наданого акту адвокатом надано наступні послуги: послуги правової допомоги (участь в судових засіданнях) в інтересах ОСББ «КОВЧЕГ» в межах господарської справи №916/5041/25 - 6300 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Водночас розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, частиною 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Як вже зазначалось, ч.6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч.3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч.1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов?язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
У розумінні положень ч.5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відтак, на переконання суду, саме лише заявлення клопотання про зменшення витрат не є безумовною підставою для їх зменшення, якщо інша сторона не надасть суду доказів їхньої неспівмірності (нерозумності, надмірності) та не обґрунтує, чому саме ці витрати, попри їх фактичне понесення, не підлягають відшкодуванню, адже суд оцінює реальність та розумність розміру витрат, а не втручається в договірні відносини з адвокатом, якщо немає заперечень від іншої сторони.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто, критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Отже, господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд зазначає наступне.
Господарський суд, оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених витрат, зокрема акт про надання правничої допомоги (детальний опис витрат часу) від 07.09.2026, звертає увагу, що покладення на відповідача обов`язку відшкодувати вартість послуги «консультація з клієнтом, ознайомлення з деталями виникнення боргу, та ознайомлення (частково) з наданими доказами» (2000 грн.) не відповідає критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки досудова робота (консультації, переговори, претензійна робота до звернення до суду, тощо) не належить до судових витрат у розумінні процесуального законодавства України та не підлягає стягненню з іншої сторони в порядку розподілу судових витрат. На переконання суду витрати на консультування та досудову підготовку, які не стосуються безпосередньо представництва інтересів у суді, є особистими витратами сторони і не можуть перекладатися на опонента як судові витрати.
Окрім того, заявлені витрати позивача в частині «отримання та дослідження доказів по справі - договорів і актів за період п`ять років» (4000 грн.) та «формулювання правничої позиції» (2000 грн.) не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки саме по собі формування правової позиції та аналіз документів не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та є складовими підготовки та подання позову, що заявлено як окрема послуга, а тому не можуть вважатися фактично понесеним окремим видом робіт.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, так само як і представництво інтересів позивача в суді. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ «КРАЯН-ЛІФТ» у суді під час розгляду справи, враховуючи критерії фактичності, неминучості та співмірності витрат у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що підтвердженою поданими доказами, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом позивача послуг є сума 15000 грн.
Щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд зазначає наступне.
Суд критично оцінює посилання позивача на неможливість врахування до гонорару адвоката відповідача послуги «складення клопотання про проведення експертизи в межах справи №916/5041/25» (3000 грн.) у зв`язку з неналежним обґрунтуванням даного клопотання, оскільки питання обґрунтованості/необґрунтованості було вирішено судом під час підготовчого засідання 12.02.2026 внаслідок винесення судом ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Окрім того, враховуючи визначення судом належною та обґрунтованою вартості послуги позивача зі складання позовної заяви у розмірі 8000 грн., вартість послуги відповідача зі складання відзиву у розмірі 8000 грн. відповідає критерію співмірності з урахуванням фактичних обставин справи та обсягу наданих документів.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом відповідача складено якісно, так само як і представництво інтересів відповідача в суді. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів ОСББ «КОВЧЕГ 22» у суді під час розгляду справи, враховуючи підтвердження їх належними доказами, господарський суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 20300 грн. є доведеною.
Проте, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі судом задоволено частково, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати на професійну правову допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що в даному випадку складає пропорційно 259535,35 грн. задоволених позовних вимог (90,12%) та 28450 грн. відмовлених позовних вимог (9,88%).
Враховуючи вищевикладене, виходячи зі встановленої пропорції, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 та стягнення з відповідача 13518 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також про часткове задоволення заяви відповідача за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 та стягнення з позивача 2005,64 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» (65072, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 22, код ЄДРПОУ 40561183) та користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 1, офіс 72, код ЄДРПОУ 43062273) 13518 /тринадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3.В решті заяви за вх.№2-1753/26 від 08.09.2026 - відмовити.
4.Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 - задовольнити частково.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краян-Ліфт» (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 1, офіс 72, код ЄДРПОУ 43062273) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковчег 22» (65072, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 22, код ЄДРПОУ 40561183) 2005 /дві тисячі п`ять/ грн. 64 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
6.В решті заяви за вх.№2-1762/26 від 09.09.2026 - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Додаткове рішення складено 06 жовтня 2026 р.
Суддя Ю.С. Бездоля