ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/3459/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ 88"
до Одеської міської ради
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Одеської міської ради
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадська організація "Клуб шанувальників атлетики "Спартак"
про стягнення 98014,27 грн
До суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ 88" до Одеської міської ради, якою позивач просить суд стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919) 98014,27 грн заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів та утримання багатоквартирного будинку, з яких - 91146,58 грн основного боргу станом на 01.07.2026, за період з 01.12.2019 по 23.02.2022 2726,96 грн інфляційних та 831,53 грн 3% річних, за період з 01.01.2024 по 26.05.2025 2714,43 грн інфляційних та 594,77 грн 3% річних.
Ухвалою від 25.08.2026 позовну заяву залишено без руху.
Позивач у встановлений строк подав докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 28.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив. Цією ж ухвалою суд залучив третіх осіб - Виконавчий комітет Одеської міської ради та - Департамент комунальної власності Одеської міської ради та зобов`язав їх протягом 15 днів подати письмові пояснення.
Зазначені треті особи отримали ухвалу 28.08.2026 в електронних кабінетах, але письмових пояснень щодо позовних вимог не подали.
Відповідач отримав ухвалу 27.08.2026 в електронному кабінеті.
Ухвалою від 10.09.2026 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадську організацію "Клуб шанувальників атлетики "Спартак" (код 23213135, м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 64, кв. 34).
Також суд зобов`язав зазначену третю особу подати письмові пояснення щодо позовної заяви протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Ухвала, надіслана на адресу Громадської організації "Клуб шанувальників атлетики "Спартак", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , була вручена 19.09.2026, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Однак, 25.09.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , якою вона повідомила, що за договором купівлі-продажу від 26.06.2025 вона купила у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , надавши копію зазначеного договору. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що не має ніякого відношення до Громадської організації "Клуб шанувальників атлетики "Спартак".
Відповідно до загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.09.1995 засновано Громадську організацію "Клуб шанувальників атлетики "Спартак", код 23213135, місцезнаходження: м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 64, кв. 34, директор - Спінов Юрій Георгійович.
Станом на час розгляду справи Громадська організація "Клуб шанувальників атлетики "Спартак" залишається зареєстрованою в Єдиному реєстрі.
Пояснень від Громадської організації "Клуб шанувальників атлетики "Спартак" до суду не надходило.
11.09.2026 у встановлений строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком в разі здачі в оренду квартир/нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть орендарі, якими в даному випадку є Громадська організація "Клуб шанувальників атлетики "Спартак".
Крім того, відповідач зазначає, що його як співвласника багатоквартирного будинку не повідомляли про проведення загальних зборів, на яких приймалось рішення про розмір і порядок сплати внесків. Також відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів оприлюднення рішень загальних зборів щодо внесків.
На думку відповідача, позивач не надав будь-яких підтверджуючих документів щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов`язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку.
Щодо річних та інфляційних, то відповідач вважає, що у позивача відсутнє право вимагати ці платежі, оскільки позивачем не надано рішень загальних зборів, якими було б встановлено строки сплати внесків на управління будинком.
Також відповідач звертає увагу, що позивач просить стягнути кошти з рахунку виконавчого комітету Одеської міської ради, але його не залучено до участі у справі відповідачем, а він є третьою особою у справі без самостійних вимог на предмет спору.
16.09.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити. До відповіді на відзив позивач додав докази:
- витяги із протоколів загальних зборів позивача від 12.01.2017,0 25.05.2024 та від 12.06.2025, завірені головою правління позивача 14.08.2026, тобто тією самою датою, що і ті, що додані позивачем до позовної заяви, але їх зміст доповнено ще одним абзацом,
- копія акту № 1 приймання-передачі правової допомоги від 16.09.2026, підписаний позивачем та Адвокатським бюро «ЛАРИСИ ЧЕКМАРЬОВОЇ».
Суд відповідно до ч. 8ст. 80 ГПК України не приймає до розгляду витяги із протоколів загальних зборів позивача від 12.01.2017, 25.05.2024 та від 12.06.2025, оскільки ці докази подані позивачем з пропуском строку, передбаченого ч. 2 ст. 80 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Згідно з ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
21.04.2016 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ 88" (код 40439486, м. Одеса, вул. Маріупольська (колишня назва Ростовська) 6.
Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.
Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.
Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.
Майно об`єднання утворюється з:
майна, переданого йому співвласниками у власність;
одержаних доходів;
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.
Згідно з ст. 10 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема,
- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту,
- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до Витягу з Протоколу №02/17 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ 88» від 12.01.2017 року було затверджено щомісячний внесок на утримання багатоквартирного будинку по вул. Ростовська, 6 у розмірі 4,00 грн. за 1 кв.м.
Відповідно до Витягу з Протоколу №01/2024 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ 88» від 25.05.2024 року було затверджено розмір щомісячних внесків співвласників ОСББ «СОНЯЧНИЙ 88» на витрати з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , з 01.06.2024 року у розмірі 6,70 грн. за 1 кв.м.
Відповідно до Витягу з Протоколу №01/25 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ 88» від 12.06.2025 року було затверджено щомісячний внесок на утримання багатоквартирного будинку по вул. Маріупольська, 6 з 01.07.2025 року у розмірі 7,50 грн. за 1 кв.м.
Суд зауважує, що ці витяги завірені головою правління позивача 14.08.2026.
Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (надалі - Відповідач) належить на праві власності нежитлове приміщення першого поверху за адресою: вул. Маріупольська (раніше - Ростовська), буд. 6, м. Одеса, загальною площею 214,6 кв м, на підставі свідоцтва про право власності Виконавчого комітету Одеської міської ради серії САС № 443122 від 22.06.2009 (дата державної реєстрації - 15.07.2009), що підтверджується інформаційною довідкою №490764943 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2026 року.
Відповідач не заперечує факту належності йому на праві власності зазначеного приміщення.
Згідно з ст. 334 ЦК України (в редакції станом на дату державної реєстрації права власності відповідача - 15.07.2009) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої
реєстрації.
Отже, право власності у відповідача на нежитлове приміщення виникло з дня державної реєстрації - з 15.07.2009.
Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
В ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зазначено, що співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Отже, відповідач як співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідач у відзиві заперечує проти позову, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком в разі здачі в оренду квартир/нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть орендар, яким в даному випадку є Громадська організація "Клуб шанувальників атлетики "Спартак".
Суд відхиляє зазначені посилання відповідача, оскільки, як зазначено вище, в багатоквартирному будинку в м. Одесі по вул. Маріупольській (колишня - Ростовська) 6, утворено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ 88", відомості про державну реєстрацію якого внесено 21.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, з моменту створення ОСББ спеціальним законом, який регулює правовідносини, є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до ст. 15 якого співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Суд зауважує, що власник та орендар можуть домовитися між собою, що орендар компенсує власнику вартість внесків в ОСББ або самостійно перераховує ці кошти на рахунок об`єднання. Проте це внутрішні домовленості сторін. Для ОСББ боржником у разі несплати все одно залишається власник.
Крім того, відповідач зазначає, що його як співвласника багатоквартирного будинку не повідомляли про проведення загальних зборів, на яких приймалось рішення про розмір і порядок сплати внесків. Також відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів оприлюднення рішень загальних зборів щодо внесків.
На думку відповідача, позивач не надав будь-яких підтверджуючих документів щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов`язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку.
Суд відхиляє зазначені заперечення відповідача, оскільки рішення загальних зборів ОСББ "СОНЯЧНИЙ 88" від 12.01.2017, від 25.05.2024 та від 12.06.2025, витяги з яких додано до позовної заяви є чинними. Суду не надано доказів, що ці рішення загальних зборів визнавались недійсними. Тобто, ці рішення є обов`язковими для всіх співвласників.
До того ж, нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку позивача затверджувати кожного року розмір внесків на утримання будинку на загальних зборах.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач просить стягнути 91146,58 грн заборгованості з внесків на утримання будинку за період з грудня 2019 по червень 2026 року, на підтвердження чого надано розрахунок (а.с. 26). З цього рахунку вбачається, що заборгованість, яку позивач просить стягнути, складається із заборгованості з внесків на утримання багатоквартирного будинку в сумі 81386,58грн за період з грудня 2019 рок по червень 2026 року і витрати на вивіз твердих побутових відходів за цей період в сумі 9760 грн.
На підтвердження заборгованості відповідача з вивезення твердих побутових відходів позивачем надано копію договору № 5111-24к/с від 01.01.2024 на вивіз твердих побутових відходів, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ «ЕКО-РЕНЕСАНС» (виконавець), строк якого відповідно до п. 7.1 до 31.12.2026.
Тобто за період з грудня 2019 року до 01.01.2024, позивачем взагалі не надано жодних доказів на підтвердження заборгованості відповідача з вивезення твердих побутових відходів.
Крім того, суд враховує, що згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190, затверджено Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території:
1. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем:
водопостачання;
водовідведення;
теплопостачання;
гарячого водопостачання;
зливової каналізації;
електропостачання;
газопостачання.
2. Технічне обслуговування ліфтів.
3. Обслуговування систем диспетчеризації.
4. Обслуговування димових та вентиляційних каналів.
5. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
6. Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
7. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем:
водопостачання;
водовідведення;
теплопостачання;
гарячого водопостачання;
зливової каналізації;
електропостачання;
газопостачання.
8. Поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
9. Прибирання прибудинкової території.
10. Прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних).
11. Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.
12. Дератизація.
13. Дезінсекція.
14. Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Крім того, цим наказом встановлено, що:
Обов`язковий перелік, затверджений пунктом 1 цього наказу, є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території;
зменшення Обов`язкового переліку, затвердженого пунктом 1 цього наказу, можливе лише за об`єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього опорядження);
витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання не включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання відповідної комунальної послуги згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі якщо співвласники доручили виконання цих робіт управителю багатоквартирного будинку згідно з частиною другою статті 14, частиною третьою статті 19, частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
вартість робіт з підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації враховується під час визначення вартості технічного обслуговування та поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних мереж та систем, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, що розташовані на прибудинковій території;
витрати на виконання робіт з прибирання прибудинкової території, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами у разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території виключно за згодою співвласників із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.
Отже, витрати позивача на вивіз твердих побутових відходів не входить обов`язково до переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
До того ж, позивач не надав доказів того, що рішенням загальних зборів витрати на вивезення твердих побутових відходів включались до розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Не надано суду також доказів того, що приймалось рішення про те, яким чином буде відшкодовуватись співвласниками витрати позивача за вивезення твердих побутових відходів.
Отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на вивіз твердих побутових відходів.
Відповідачем не надано доказів сплати 81386,58 грн заборгованості з внеску на утримання будинку, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв`язку з простроченням оплати внесків позивач просить стягнути за період з 01.12.2019 по 23.02.2022 2726,96 грн інфляційних та 831,53 грн 3% річних, за період з 01.01.2024 по 26.05.2025 2714,43 грн інфляційних та 594,77 грн 3% річних.
Щодо річних та інфляційних, то відповідач вважає, що у позивача відсутнє право вимагати ці платежі, оскільки позивачем не надано рішень загальних зборів, якими було б встановлено строки сплати внесків на управління будинком.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Поряд наявні в матеріалах справи Витяги з протоколів загальних зборів містять лише посилання про затвердження щомісячного внеску на утримання багатоквартирного будинку, без визначення моменту (дати) сплати відповідних внесків.
Отже, наведені вище обставини унеможливлюють здійснення судом власного розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням чого позовні вимоги щодо стягнення з Одеської міської ради 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Також відповідач звертає увагу, що позивач просить стягнути кошти з рахунку виконавчого комітету Одеської міської ради, але його не залучено до участі у справі відповідачем, а він є третьою особою у справі без самостійних вимог на предмет спору.
Позивач у позові посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі № 916/1952/17, якою було стягнуто кошти з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки Одеська міська рада не має відкритих рахунків.
Суд зауважує, що у справі № 916/1952/17 Виконавчий комітет Одеської міської ради був залучений відповідачем, як і Одеська міська рада.
В даній справі, позивач залучив Виконавчий комітет Одеської міської ради не відповідачем, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Але суд враховує, що Виконавчий комітет Одеської міської ради є учасником справи, був повідомлений судом про розгляд справи, про що зазначено вище, але не скористався своїм правом і не направив до суду жодних пояснень щодо позову.
У відповіді на відзив позивач посилається, що Одеська міська рада належний відповідач, а також посилається на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.08.2022 у справі № 916/1778/20, якою було змінено спосіб виконання рішення шляхом стягнення коштів з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки у ради немає рахунків.
Суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення.
В силу приписів ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Як встановлено судом, у зв`язку з тим, що Одеська міська рада не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства, позивач просить стягнути заборгованість з Одеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. (далі Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України " Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІ "Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції", Виконком ОМР є виконавчим органом ОМР, який створюється ОМР на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком ОМР здійснює свої повноваження до формування його нового складу.
Згідно з п. 1.3. Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому ОМР здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).
Таким чином, фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами ОМР, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.
Саме тому, ОМР не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Таким чином, з урахуванням того, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, з метою реального виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав про стягнення присудженої заборгованості з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України 2662,4/98014,27*81386,58 =2210,74грн.
Крім того, в прохальній частині позову позивач просить стягнути 20000грн витрат на правничу допомогу.
Позовна заява підписана адвокатом Ларисою Чекмарьовою.
На підтвердження повноважень адвоката надано ордер ВН №1759793 від 11.08.2026.
Також до позовної заяви додано копію договору № 268 від 11.07.2025, про надання правничої допомоги, укладеного між Адвокатським бюро «ЛАРИСИ ЧЕКМАРЬОВОЇ» та позивачем, за умовами якого (п. 1.1) клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.3 договору безпосереднє представництво інтересів клієнта здійснює адвокат Чекмарьова Л.Ю..
Пунктом 3.2.3 договору бюро має право вимагати сплати гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги в розмірі та в порядку, передбаченому договором.
Згідно з п. 7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
В п. 8.3 договору зазначено, що детальний перелік послуг а також розмір та порядок оплати клієнтом бюро гонорару та фактичних витрат, окремо обумовлюється сторонами та може визначатись додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору або усно.
Суду не надано додаткової угоди, якою би позивач та адвокатське бюро узгодили вартість правничої допомоги, і що правнича допомога буде надаватись в даному спорі.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 11.07.2025 укладено додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, в п. 2 якої зазначено, що вартість послуг за надану правничу допомогу зазначається бюро в рахунку на оплату гонорару за фактично виконану роботу.
Рахунку, складеного на виконання умов п. 2 додаткової угоди, суду не надано.
В п. 7.2 додаткової угоди зазначено, що бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару.
Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В силу ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом вищевказаних норм ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Таку правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В силу ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Разом з цим, в силу ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вищевказані норми закону в сукупності дозволяють дійти наступних висновків:
1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";
2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 ЦК України;
3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Відтак, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.
Суд констатує відсутність в самому договорі від 11.07.2025 № 268 про надання правничої допомоги вартості або порядку обрахунку адвокатського гонорару за представництво інтересів позивача в Господарському суді Одеської області саме в даному спорі.
Позивач до відповіді на відзив додав копію акту № 1 приймання-передачі правової допомоги від 16.09.2026, підписаний позивачем та Адвокатським бюро «ЛАРИСИ ЧЕКМАРЬОВОЇ, на суму 20000грн, в якому зазначено, що бюро надало, а клієнт прийняв послуги (стягнення заборгованості за УБПТ та інші послуги з територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, як власника нежитлового приміщення площею 214,6 кв м за адресою: м. Одеса вул. Маріупольська 6:
- надання консультацій і роз`яснень з правових питань 2000грн,
- зібрання доказів - 2000грн,
- підготовка та подання заяви про стягнення заборгованості за внески за утримання багатоквартирного будинку та інші платежі - 7000грн,
- підготовка та подання відповіді на відзив - 5000грн
- супроводження під час судового процесу у справі № 916/3459/26 - 4000грн.
Проте, судом зазначається, що зі змісту вказаного акту також не можливо зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги у суді.
Суд акцентує, що оскільки розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правничої допомоги, саме по собі підписання вказаного акту за відсутності в договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.
Договір про надання правничої допомоги № 268 від 11.07.2025 не містить умов щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом.
Таким чином, оскільки у даному випадку відсутня об`єктивна можливість пересвідчитися про наявність домовленості між сторонами щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правничої допомоги в суді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування судових витрат позивача на правничу допомогу у даній справі.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ 88" (код 40439486, м. Одеса вул. Маріупольська 6) 81386,58 грн заборгованості з внеску на утримання будинку та 2210,74 грн судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.
Суддя В.В. Литвинова