ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"01" жовтня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2471/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатий В.О.
при секретарі судового засідання Кісь В.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094 від 28.08.2026) у справі
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1
учасники у справі про неплатоспроможність не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боржниці призначено арбітражного керуючого Татіщева О.Є., призначено попереднє засідання суду на 01.10.2026.
12.08.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 80203.
28.08.2026 до суду від ТОВ "Еко Фін" надійшла заява з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржниці в розмірі 20470,00 грн основного боргу (з яких: 11500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8970 грн - заборгованість відсотками), 5324,80 грн - витрати зі сплати судового збору, 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Еко Фін" посилається на неналежне виконання боржницею умов кредитного договору № 93201083 від 25.05.2026.
Ухвалою суду від 02.09.2026 призначено заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх.№21094 від 28.08.2026) до розгляду в попередньому засіданні суду на "01" жовтня 2026 р. о (об) 10:40.
Запропоновано заявнику - ТОВ "Еко Фін" надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності).
Керуючому реструктуризацією та боржниці до дати проведення судового засідання:
- розглянути заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх.№21094 від 28.08.2026);
- письмово повідомити про результати розгляду ТОВ "Еко Фін" та суд;
- надати суду докази повідомлення ТОВ "Еко Фін" про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094 від 28.08.2026).
30.09.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (вх.№24092), в якому останній частково визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" у розмірі 20 470,00 грн.
01.10.2026 до суду від боржниці надійшло повідомлення (вх.№24182) про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" у повному обсязі.
Присутні у судовому засіданні 01.10.2026 керуючий реструктуризацією та боржниця надали пояснення щодо результатів розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін".
Представник заявника в судове засідання 01.10.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094 від 28.08.2026) був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні 01.10.2026 оголошено перерву на 01.10.2026 о 14:00.
Після перерви, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094 від 28.08.2026), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боржниці призначено арбітражного керуючого Татіщева О.Є., призначено попереднє засідання суду на 01.10.2026.
12.08.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 80203.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
28.08.2026 до суду від ТОВ "Еко Фін" надійшла заява з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржниці в розмірі 20470,00 грн основного боргу (з яких: 11500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8970 грн - заборгованість відсотками), 5324,80 грн - витрати зі сплати судового збору, 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Еко Фін" посилається на неналежне виконання боржницею умов кредитного договору № 93201083 від 25.05.2026.
Судом встановлено, що 25.05.2026 між ТОВ "Еко Фін" (далі - товариство, кредитодавець, кредитор) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, клієнт, боржник) було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 93201083 (далі - договір), за умовами якого товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Типом кредиту є кредит (п.2.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту) 11500,00 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору строк користування кредитними коштами складає 229 днів, який починається з 25.05.2026 та закінчується 08.01.2027 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Дисконтний (пільговий) період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.06.2026 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4 договору). Поточний період складає 214 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 08.01.2027 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.5 договору). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 365% відсотків річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду; (п. 2.6.) проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 2.7 договору).
Згідно з п.2.8 договору позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 08.06.2026 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.01.2027 (останнього дня строку кредитування).
До заяви додано Квитанцію №47971-64575-05454 учасника платіжної платіжної системи ТОВ "ПрофітГід" про успішне проведення транзакції та видачу 25.05.2026 ОСОБА_1 кредиту в розмірі 11 500,00 грн за кредитним договором №93201083 від 25.05.2026.
Відповідно до здійсненого кредитором розрахунку заборгованості за кредитом розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 20 470,00 грн (з яких: 11 500,00 грн - борг за тілом кредиту, 8 970,00 грн - заборгованість за відсотками).
Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суд зазначає, що доказів погашення ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ "Еко Фін" матеріалів справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та порядку розгляду цих заяв судом.
Суд зауважує на тому, що заявлені ТОВ "Еко Фін" грошові вимоги у розмірі 20 470,00 грн. до боржниці виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , підтверджені належними й допустимими доказами, а також визнані боржницею та керуючим реструктуризацією.
Щодо грошових вимог ТОВ "Еко Фін" у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу надано договір про правову допомогу № 20-03/2024 від 20.03.2024 (далі - договір про надання правової допомоги), укладений між ТОВ "Еко Фін" (далі - замовник) та Адвокатським об`єднанням "Лігаг Ассістанс" (далі - адвокатське об`єднання).
Умовами договору про надання правової допомоги передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).
Згідно з п. 2.1 договору про надання правової допомоги адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання; представляє у встановленому законами та цим договором порядку інтереси клієнта у господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, усіх інстанціях, а також в інших органах, установах, підприємствах, організаціях у тому числі, але не виключно у правоохоронних органах, органах нотаріату, в органах державної виконавчої служби з будь-яких питань, у тому числі з питань виконання судових рішень з правом приймати участь у судових справах, адміністративних, кримінальних та виконавчих провадження з усіма правами учасника відповідного процесу (провадження), наданими клієнту нормами процесуальних законів, Законами України "Про нотаріат", "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами України; партнери адвокатського об`єднання та/або адвокати, виступаючи як захисники, здійснюють у встановленому законом порядку захист прав та законних інтересів клієнта, у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України; узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших справ, практику укладення та виконання договорів; надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.
Згідно з п. 4.2 договору про надання правової допомоги якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.
Відповідно до п. 4.3 договору про надання правової допомоги акт про надання юридичної допомоги готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.
Пунктом 4.5 договору про надання правової допомоги визначено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає
Суд зауважує на тому, що заявником - ТОВ "Еко Фін" не надано ані заявок на надання юридичної допомоги, ані акта про надання юридичної допомоги, передбачених вищезазначеними умовами договором про надання правової допомоги.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на те, що заявником не надано належних доказів понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд відхиляє грошові вимоги в даній частині як необґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх. №21094 від 28.08.2026) задовольнити частково; визнати грошові вимоги ТОВ "Еко Фін" до боржниці у розмірі 20 470,00 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово); решту грошових вимог ТОВ "Еко Фін" за заявою (вх. № 21094 від 28.08.2026) відхилити.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 ГПК України
УХВАЛИВ:
Задовольнити частково заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 21094 від 28.08.2026).
Визнати грошові вимоги ТОВ "Еко Фін" до боржниці у розмірі 20 470,00 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово).
Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги ТОВ "Еко Фін" до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати кредитора зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Решту грошових вимог ТОВ "Еко Фін" за заявою (вх. № 21094 від 28.08.2026) відхилити.
Ухвалу направити керуючому реструктуризацією, боржниці, ТОВ "Еко Фін".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 06.10.2026
Суддя Усатий В.О.