ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Справа № 926/2981/26
За позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний Банк"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Курущак Віталія Сергійовича
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 135 021,56 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Пупеза Є.Д.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - адвокат Бойченко Д.О.
Від відповідача - не з`явився.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний Банк" звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Курущак Віталія Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 135 021,56 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 02 жовтня 2025 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ФОП Курущаком Віталієм Сергійовичем укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 710[телефон приховано] шляхом підписання його кваліфікованим електронним підписом.
Відповідно до умов договору, Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 120 000,00 грн зі строком кредитування до 02 жовтня 2028 року, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати передбачену договором плату за користування ним згідно з установленим графіком платежів.
Банк належним чином виконав свої зобов`язання за договором та надав Позичальнику кредитні кошти. Водночас Позичальник належним чином свої зобов`язання не виконував, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.
З огляду на виникнення передбаченої Типовими умовами кредитування несприятливої події у вигляді несплати належних до сплати сум у встановлені договором строки, Банк набув право вимагати дострокового повернення кредиту.
Таким чином, станом на 17 липня 2026 року, загальна заборгованість ФОП Курущака В.С. за Кредитним договором становить 135 021,56 грн. Оскільки Відповідач добровільно заборгованість не погасив, Позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2026 року, судову справу № 926/2981/26 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 липня 2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по суті призначити на 17 серпня 2026 року.
24 липня 2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позов, в якому заперечує щодо задоволення позову.
Відповідач зазначає, що нарахована Банком щомісячна комісія за обслуговування кредиту в розмірі 18 354,89 грн є незаконною, оскільки позивачем не доведено надання Відповідачу будь-якої окремої послуги за її сплату. На думку Відповідача, така комісія фактично є платою за дії Банку, що здійснюються в межах його власних прав та обов`язків за кредитним договором, а тому не підлягає стягненню.
Крім того, відповідач вважає передчасною вимогу Банку про дострокове стягнення 90 000,03 грн строкової заборгованості за тілом кредиту, оскільки строк її погашення відповідно до графіка платежів ще не настав. Відповідач зазначає, що Позивач не надав належних доказів отримання ним вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому, на його думку, підстави для зміни строку виконання кредитного зобов`язання та дострокового стягнення всієї суми кредиту відсутні.
Також Відповідач заперечує проти розрахунку заборгованості, вказуючи, що Банк безпідставно зараховував сплачені ним кошти в рахунок погашення щомісячних комісій. У зв`язку з цим Відповідач вважає, що сума простроченого тіла кредиту визначена неправильно та підлягає перерахунку із зарахуванням сплачених коштів, у тому числі раніше утриманих комісій, у рахунок погашення основної суми кредиту.
Крім цього, 28 липня 2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про здійснення справи за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження; вирішено здійснювати розгляд справи № 926/2981/26 у порядку загального позовного провадження; розгляд справи № 926/2981/26 почати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі № 926/2981/26 призначено на 08 вересня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2981/26; призначено справу до розгляду по суті на 14 вересня 2026 року.
Відповідач явку належного представника в судове засідання 30 вересня 2026 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Згідно частини 5 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Так, оскільки у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет, всі процесуальні документи по справі направлялись до його електронного кабінету.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на зазначене вище, суд констатує про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання. При цьому, відповідач не скористався свої право на участь в судових засіданнях, а відтак суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 30 вересня 2026 року підтримав позов та просив його задовольнити.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 30 вересня 2026 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору, 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Так, 02 жовтня 2025 року між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний Банк" (далі - Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Курущаком Віталієм Сергійовичем (далі - Клієнт, Позичальник) укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 710[телефон приховано] (далі - Кредитний договір) за допомогою системи "Інтернет Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Факт укладання Кредитного договору підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 21 липня 2026 року, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_710[телефон приховано]pdf підписаний Курущаком Віталієм Сергійовичем (підписувач - 1) о 11:38:06 02 жовтня 2025 року.
Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку
Частиною 2 статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа є електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг.
Частиною 6 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту статті 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.
Пунктами 1.1.1 - 1.1.3. Кредитного договору визначено, що сума наданого Банком Кредиту становить 120 000 грн зі строком кредитування до 02 жовтня 2028 року.
Відповідно до змісту пункту 1.1.4., 1.1.7 Кредитного договору, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1.5 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування Кредиту - 2 % від суми кредиту за кожен місяць користування Кредитом; цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Пунктом 1.4. Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі Графіку платежів.
Згідно обумовленого графіка визначеного в Кредитному договорі, Позичальник має, починаючи з 02 листопада 2025 року, щомісячно не пізніше 2 числа місяця до 02 жовтня 2028 року сплачувати суму у розмірі 5 733,33 грн., а 02 жовтня 2028 року - 3 333,45 грн. та на погашення комісії по 2 400,00 грн. щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 206 400,00 грн., з яких 120 000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 86 400,00 грн. на погашення комісії.
Відповідно до пункту 5.5. Кредитного договору, до підписання Договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладання Договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов Позичальнику. Датою надання умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання Договору Позичальником. Після підписання Договору зі свого Банк направляє Позичальнику підписаний обома Сторонами Договір на адресу електронної пошти Позичальника, зазначену в реквізитах Договору.
Відповідно до пункту 3.5. Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" (далі - Типові умови), надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів, зазначені в п. 1.1.1. Договору, із Позичкового рахунку на Поточний рахунок Позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору, в строки, зазначені в п. 2.2. Договору.
Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжними інструкціями від 02 жовтня 2025 року та випискою з рахунку відповідача, відповідно до яких Позичальнику було надано кредитні кошти у загальному розмірі 120 000,00 грн, з яких 118 200,00 грн перераховано на поточний рахунок Позичальника, а 1 800,00 грн спрямовано на сплату комісії за надання кредиту.
Згідно пункту 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, визначені в ст. 1 Договору.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник не виконав належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати передбаченої договором комісії згідно графіку погодженого Сторонами.
Стаття 4 Типових умов передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як Несприятливі події.
Так, зокрема, несприятливою подією тлумачиться несплата Позичальником будь- якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або іншими договорами, укладеними між Сторонами (підпункт 1 пункту 4.1 Типового договору).
Пунктом 4.2 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 Договору, п.5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2026 року Банк направив Позичальнику, на зазначену в Договорі та паспорті адресу, вимогу про погашення простроченої заборгованості № 235 .
При цьому, 20 квітня 2026 року направлена вимога повернулась неврученою відправнику, за закінченням встановленого терміну зберігання.
Пункт 8.3.1 Типових умов встановлює обов`язок Позичальника невідкладно повідомляти Банк про зміни в документах та інформації, що були надані Позичальником при укладенні Договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення Несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане Позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.
Враховуючи вказане, оскільки Банк направив Боржнику вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором на адресу, зазначену у Договорі, а відповідач у встановленому Договором порядку не повідомив Банк про її зміну, суд вважає, що Банк належним чином виконав обов`язок щодо направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості.
При цьому, повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання не свідчить про неналежне виконання Банком обов`язку щодо направлення вимоги та не може бути поставлено йому у провину, оскільки відповідно до умов Договору саме на Позичальника покладено обов`язок своєчасно повідомляти Банк про зміну адреси та інших наданих при укладенні Договору відомостей.
Отже, з урахуванням належного направлення Банком вимоги на адресу Позичальника та спливу встановленого пунктом 4.2 Типових умов одноденного строку у Позичальника виник обов`язок достроково повернути Банку залишок кредитної заборгованості.
При цьому, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином, враховуючи наявність прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором та реалізацію Банком передбаченого договором права на дострокове повернення кредиту, строк виконання зобов`язання щодо повернення залишку кредиту настав.
Згідно з поданим Позивачем розрахунком заборгованості станом на 17 липня 2026 року, загальна заборгованість ФОП Курущак Віталія Сергійовича за Кредитним договором становить 135 021,56 грн, з яких:
· 116 666,67 грн - заборгованість за сумою кредиту;
· 18 354,89 грн - заборгованість за комісією.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом перевірено поданий Позивачем розрахунок заборгованості. Розрахунок відповідає умовам Кредитного договору та наявним у матеріалах справи доказам щодо руху коштів і виконання Позичальником своїх зобов`язань.
Доказів погашення зазначеної заборгованості у повному обсязі або в іншому розмірі, ніж зазначено Позивачем, матеріали справи не містять.
При цьому доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи та умовами укладеного між сторонами Договору, які відповідачем не оспорюються. Посилання відповідача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, не спростовують обґрунтованості позовних вимог, оскільки наведені ним правові позиції сформульовані за інших фактичних та правових обставин або не відповідають дійсності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ФОП Куращк Віталія Сергійовича 135 021,56 грн заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, за подання позовної заяви в електронні формі, позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 000596560/[телефон приховано] від 20 липня 2026 року.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене вище, з огляду на задоволення позову, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 73 - 79, 86, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Курущака Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 710[телефон приховано] від 02.10.2025 року станом на 17.07.2026 р. в розмірі 135 021,56 грн. (з яких: прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 26 666,64 грн., строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 90 000,03 грн. та 18 354,89 грн. простроченої заборгованості за комісією) та 2 662,40 грн.
Повний текст рішення складено та підписано - 07 жовтня 2026 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк