Постанова № 140387879 у справі № 910/8043/25 від 30.09.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/8043/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" - Корнієнко А.Г.,

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Варещагіна А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 (суддя Грєхова О.А.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 (колегія суддів: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., Спаських Н.М.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" (далі - АТ "ЕКУ")

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго")

про стягнення 110 473 020,19 грн.

Суть спору

1. АТ "ЕКУ" та НЕК "Укренерго" уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії.

2. АТ "ЕКУ" звернулося до суду з позовом до НЕК "Укренерго", стверджуючи, що відповідач не оплатив у встановлений строк електричну енергію, продану йому за результатами врегулювання небалансів.

3. Суд першої інстанції частково задовольнив позов: стягнув основний борг, 3% річних та інфляційні втрати, частково закрив провадження у зв`язку з оплатою боргу під час розгляду справи. Суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін.

4. НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на особливий порядок розрахунків через рахунок зі спеціальним режимом використання та на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання: чи звільняє спеціальний режим рахунка оператора системи передачі від виконання грошового зобов`язання та наслідків його прострочення; чи обґрунтовано скаржник просить відступити від висновку Верховного Суду з цього питання; чи застосували суди ст.625 ЦК всупереч наведеним скаржником висновкам щодо розрахунку інфляційних втрат.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 18.07.2022 АТ "ЕКУ" як сторона, відповідальна за баланс (СВБ), та НЕК "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та адміністратор розрахунків (АР) уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії №2309-01024 (далі - Договір) шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування НЕК "Укренерго" вказаної заяви АТ "ЕКУ".

8. Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 за №204, від 08.07.2019 за №366, від 21.12.2020 за №709, від 05.01.2021 за №6, від 25.02.2021 за №111, від 16.03.2021 за №141, від 01.06.2021 за №303, від 31.01.2022 за №58, від 21.04.2022 за №161, від 16.05.2022 за №176, від 09.06.2022 за №236, від 27.01.2023 за №58, від 01.03.2024 за №117, від 24.06.2024 за №360, від 08.07.2024 за №393 та оприлюднені на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/.

9. За умовами Договору:

- правочин є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, у тому числі її балансової групи; договір є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п.1.1);

- сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ (п.1.2);

- СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3);

- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) (п.1.4);

- врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5);

- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1);

- порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п.2.2);

- ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2);

- СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку (п.3.4);

- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається згідно з процедурами та графіками, передбаченими Правилами ринку, та відповідно до умов договору (п.5.1);

- СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок зі спеціальним режимом використання; учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку (п.5.2);

- СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП, визначений у реквізитах Договору (п.5.3);

- подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (п.5.6);

- Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру; якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1 та 9.2).

10. На виконання умов Договору та п.7.7.1 Правил ринку в системі MMS були сформовані місячні звіти на оплату, а саме:

1) 11.09.2024 місячний звіт за серпень 2024 року на суму 36 306 933,72 грн з ПДВ; 24.10.2024 звіт коригування за серпень 2024 року на суму 1 503 032,47 грн з ПДВ; всього за серпень 2024 року - 37 809 966,19 грн з ПДВ;

2) 24.04.2025 звіт коригування за вересень 2024 року на суму 725 325,80 грн з ПДВ; всього за вересень 2024 року - 725 325,80 грн з ПДВ;

3) 27.01.2025 звіт коригування за листопад 2024 року на суму 12 809 857,50 грн з ПДВ; всього за листопад 2024 року - 12 809 857,50 грн з ПДВ;

4) 25.04.2025 звіт коригування за лютий 2025 року на суму 4 038 596,70 грн з ПДВ; всього за лютий 2025 року - 4 038 596,70 грн з ПДВ;

5) 12.04.2025 місячний звіт за березень 2025 року на суму 63 958 723,57 грн з ПДВ; 29.05.2025 звіт коригування за березень 2025 року на суму 1 113 435,29 грн з ПДВ; всього за березень 2025 року - 65 072 158,86 грн з ПДВ.

11. Також сторони у системі АСКОД підписали акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а саме №СВБ_02_2024_08_2309 від 31.08.2024, №СВБ_02_2024_09_2309 від 30.09.2024, №СВБ_02_2024_11_2309 від 30.11.2024, №СВБ_02_2025_02_2309 від 28.02.2025, №СВБ_02_2025_03_2309 від 31.03.2025 та акти коригування №СВБ_К_03_2024_08_2309 від 24.10.2024 за серпень 2024, №СВБ_К_04_2024_08_2309 від 27.03.2025 за серпень 2024, №СВБ_К_04_2024_09_2309 від 24.04.2025 за вересень 2024, №СВБ_К_03_2024_11_2309 від 27.01.2025 за листопад 2024 та №СВБ_К_03_2025_03_2309 від 29.05.2025 за березень 2025.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти них

12. У червні 2025 року АТ "ЕКУ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення коштів.

13. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, у зв`язку з чим за відповідачем, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, обліковується заборгованість за врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 104 960 750,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача; також позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 2 022 784,18 грн та інфляційні втрати в розмірі 6 225 075,65 грн.

14. В процесі розгляду справи позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 22 314 811,84 грн, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду.

15. НЕК "Укренерго" заперечило проти позову, зокрема, посилаючись на те, що позивач не надав будь-яких документів, які підтверджують надсилання адміністратором розрахунків повідомлення про формування місячного звіту АТ "ЕКУ", а отже не довів факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання за договором за спірний період; відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку; НЕК "Укренерго" не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, відтак відсутні підстави для стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

16. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026, позов задовольнив частково:

- стягнув з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ЕКУ" заборгованість у розмірі 82 645 938,86 грн, 3% річних у сумі 1 996 012,16 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 225 075,65 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 844 088,84 грн;

- закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 21 840 706,38 грн;

- у задоволенні іншої частини позову відмовив.

17. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- сума 82 645 938,86 грн за березень 2025 року та коригування інших періодів підтверджена звітами й підписаними сторонами актами; належної оплати цієї суми відповідач не довів;

- відсутність доказу окремого повідомлення про місячний звіт не спростовує підтверджених актами зобов`язань; відповідач сам виконує функції АР, на якого Правилами ринку покладено формування платіжних документів;

- рахунок зі спеціальним режимом використання означає спеціальний алгоритм для здійснення розрахунків, але не припиняє обов`язку сплатити вартість електричної енергії й не виключає застосування ст.625 ЦК; суд врахував висновки Верховного Суду щодо застосування ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії";

- 21 840 706,38 грн було сплачено після відкриття провадження, тому в цій частині відсутній предмет спору; 474 105,46 грн було погашено або зараховано до відкриття провадження, тому щодо цієї суми в позові відмовлено;

- 3% річних обґрунтовані в сумі 1 996 012,16 грн: позивач помилково включив до періоду прострочення день фактичної оплати; заявлені інфляційні втрати у сумі 6 225 075,65 грн підлягають стягненню.

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- підписані через АСКОД акти та звіти підтверджують розмір неоплаченої вартості небалансів, а заперечення щодо ненадсилання окремого повідомлення не спростовує встановлених обставин;

- правила про спеціальний рахунок ОСП не ставлять строк його платежу в залежність від надходжень інших учасників ринку та не усувають наслідків прострочення грошового зобов`язання;

- часткове закриття провадження і часткова відмова у позові за серпень 2024 року обґрунтовані різним часом погашення відповідних частин боргу;

- перерахунок 3% річних із виключенням дня платежу правильний, тому апеляційна скарга АТ "ЕКУ" щодо додаткових 26 772,02 грн задоволенню не підлягає; інфляційні втрати визнані обґрунтованими в заявленій сумі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

19. 23.06.2026 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

20. Верховний Суд ухвалою від 13.07.2026 залишив без руху касаційну скаргу НЕК "Укренерго" на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

21. 22.07.2026 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд подало до Верховного Суду клопотання, до якого додана, у тому числі, касаційна скарга.

22. Скаржник як підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2 ч.2 ст.287 ГПК та вказує таке:

- щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК: суди застосували ст.625 ЦК та ст.236 ГПК без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, та у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, у подібних правовідносинах.

- щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК: скаржник вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, щодо застосування ст.625 ЦК, ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії", у подібних правовідносинах, та викладає мотиви необхідності такого відступу.

23. 17.08.2026 надійшов відзив АТ "ЕКУ", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

24. АТ "ЕКУ" посилається на усталені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" і ст.625 ЦК, вважає сам факт несвоєчасного виконання грошового зобов`язання достатньою підставою для здійснення таких нарахувань.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

25. Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 30.09.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних

26. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.625 ЦК та ст.236 ГПК, оскільки не врахували висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Об`єднаної палати від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, та у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, у подібних правовідносинах.

27. Скаржник стверджує, що НЕК "Укренерго" не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, відтак відсутні підстави для стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних.

28. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

29. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК).

30. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

31. Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 04.06.2019 у справі №916/190/18 зазначила, що разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №921/542/20.

32. У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст.625 ЦК, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

33. Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Об`єднаної палати від 26.06.2020 у справі №905/21/19, на яку посилається скаржник.

34. У постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 05.07.2019 у справі №905/600/18, на які посилається скаржник, Верховний Суд хоч і досліджував правильність обрахування суми інфляційних втрат, проте не робив висновків про те, що сукупний індекс інфляції має заокруглюватися до десяткового числа після коми.

35. У цій справі у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував та заявив до стягнення, зокрема, 3% річних у розмірі 2 022 784,18 грн та інфляційні втрати в розмірі 6 225 075,65 грн.

36. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав таке:

"Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що при формуванні свого розрахунку 3% річних, позивачем включено до періоду нарахування дні фактичної сплати суми боргу, що суперечить висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 25.02.2020 у справі № 910/2615/18, від 11.11.2021 у справі № 922/449/21, від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20, від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, що за розрахунком суду становить 1 996 012,16 грн та інфляційних втрат, що за розрахунком суду становить 6 225 075,65 грн".

37. Скаржник не вказав у касаційній скарзі конкретного місяця, індексу, бази обчислення, платежу або суми, які суди визначили всупереч наведеному вище висновку Об`єднаної палати, викладеному у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

38. Скаржник також не обґрунтував, яким чином, на його думку, застосування відповідного висновку свідчить про помилковість стягнутих з нього 3% річних у сумі 1 996 012,16 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 225 075,65 грн.

39. Доводи НЕК "Укренерго" зводяться до заперечення самого права на ці нарахування через спеціальний режим рахунку.

40. Постанови Верховного Суду щодо обрахування суми інфляційних втрат, на які посилається скаржник, не встановлюють, що наявність спеціального рахунку ОСП усуває правові наслідки прострочення платежу за договором про врегулювання небалансів. Отже, твердження про неврахування цих постанов не свідчить про інше застосування ст.625 ЦК до обставин, встановлених у цій справі.

41. Стаття 236 ГПК визначає загальні вимоги до законності та обґрунтованості судового рішення. Скаржник не обґрунтував, який конкретний правовий висновок щодо застосування цієї статті у подібних правовідносинах суди не врахували. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, сама по собі не може свідчити про їх незаконність.

42. Наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК

43. В обґрунтування доводів касаційної скарги НЕК "Укренерго" посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК, вказуючи на необхідність відступлення від висновків, сформованих Об`єднаною палатою у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, а також у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.

44. Верховний Суд не погоджується з такими доводами скаржника з огляду на таке.

45. Відповідно до п.2 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

46. Отже, згідно з п.2 ч.2 ст.287 ГПК касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: 1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; 2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

47. Верховний Суд враховує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм.

48. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідність критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумачення судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

49. Відповідно, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, такий висновок є сталим і послідовним.

50. Разом із тим, НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі у контексті приписів п.2 ч.2 ст.287 ГПК вмотивовано не обґрунтувало необхідність відступлення від висновків, сформованих Об`єднаною палатою у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, а також у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, у подібних правовідносинах, а також не навів вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів для такого відступлення. Аргументи скаржника у відповідній частині фактично ґрунтуються на власних запереченнях висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах; у свою чергу, вони не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правових позицій, вміщених у зазначеній постанові Об`єднаної палати та постановах Верховного Суду, у тому числі помилковості попередніх рішень чи суттєвої зміни змісту правового регулювання спірних правовідносин внаслідок зміни законодавства, про яке зазначає скаржник.

51. До того ж, доводи відповідача зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, за результатом перегляду рішення першої інстанції, стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлення інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення стороною, відповідальною за баланс, з оператора системи передачі боргу за невиконання ним договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків вартості небалансу електричної енергії відповідно до умов договору та Правил ринку.

52. Щодо посилань скаржника на те, що умовами договору про врегулювання небалансів електричної енергії не визначений обов`язок розрахунку власними коштами оператором системи передачі незалежно від достатності коштів на рахунку зі спеціальним режимом використання та за приписами ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" встановлені виключні підстави, коли оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка - у разі системних обмежень, Верховний Суд звертає увагу відповідача на таке.

53. Згідно з ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

54. Кошти з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі.

55. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

56. Аналіз ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" свідчить, що оператор системи передачі може сплачувати постачальникам послуг з балансування вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання.

57. Умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку зі спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.

58. Відповідно до ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії" алгоритм розподілу коштів - це порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання - це рахунок, відкритий в одному з уповноважених банків і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

59. Водночас, виходячи із системного тлумачення цих норм, визначені поняття алгоритму та поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, які наведено у ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії", дають підстави вважати, що умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі встановлена саме положеннями чинного законодавства.

60. Зміст ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" свідчить, що постачальник послуг з балансування має право вимагати від оператора системи передачі, яким є відповідач, оплату за балансуючу електричну енергію виключно в межах коштів, перерахованих оператору системи передачі (постанова Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №910/62/25).

61. Водночас абз.3 ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" надає оператору системи передачі можливість вносити на свій поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператора системи передачі.

62. Системні обмеження - це обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об`єднаної енергетичної системи України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку (ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії").

63. Верховний Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 сформовано правовий висновок щодо застосування положень ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії". Суд касаційної інстанції у цій постанові визначив, що зміст ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача (оператора системи передачі) з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

64. Подібний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №910/3263/23, від 25.05.2023 у справі №910/1382/22, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, від 18.02.2025 у справі №910/6577/24, від 16.04.2025 у справі №910/12312/24.

65. Крім того, Об`єднана палата у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 виснувала, що аргументи оператора системи передачі з приводу того, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини з посиланням на приписи ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії", є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

66. Вказана правова позиція є сталою, послідовною та актуальною (зокрема, див. постанови Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №910/62/25, від 24.03.2026 у справі №910/5074/24).

67. Отже, наведена відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена п.2 ч.2 ст.287 ГПК, не отримала свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень по суті спору щодо вимог про стягнення стороною, відповідальною за баланс, з оператора системи передачі боргу за невиконання ним договірних зобов`язань стосовно проведення розрахунків вартості небалансу електричної енергії.

68. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

70. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

72. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №910/8043/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Мамалуй

В. Студенець