ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/6724/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
представників учасників справи:
Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - Єна В.В.,
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 (суддя Мандриченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Демидова А.М., Євсіков О.О.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут")
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго")
про стягнення 3 053 943,29 грн.
Суть спору
1. ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник універсальних послуг надало НЕК "Укренерго" послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за червень - грудень 2024 року. Вартість послуг була погоджена сторонами та затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Оплату НЕК "Укренерго" здійснювало із простроченням.
2. ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до суду з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення 541 938,25 грн трьох процентів річних та 2 512 005,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочені платежі. Основний борг не є предметом позову у цій справі.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції погодився з правом позивача на нарахування за ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), але виправив помилки в розрахунку та зменшив суми, що підлягають стягненню.
4. НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник заперечує проти застосування ст.625 ЦК: стверджує, що не користувався коштами позивача, а дефіцит тарифного фінансування та цільове призначення коштів не дозволяли йому сплатити вчасно. Скаржник вважає, що за цих умов його вина у простроченні відсутня.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи може кредитор нарахувати та пред`явити до стягнення три проценти річних з боржника у разі несвоєчасного виконання останнім своїх грошових зобов`язань за договором (застосування ст.625 Цивільного кодексу України);
- чи змінюють правила фінансування спеціальних обов`язків оператора системи передачі строк оплати послуг постачальника універсальних послуг і наслідки його порушення.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 01.07.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" (як постачальник послуг) та Державне підприємство НЕК "Укренерго" (як замовник) уклали договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №099-09021 (далі - Договір).
8. 31.07.2024 ПрАТ "Харківенергозбут" та НЕК "Укренерго" уклали додаткову угоду №10 до Договору (далі - додаткова угода №10), в якій дійшли згоди про таке:
1) у зв`язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641" від 26.07.2024 №1381, згідно з якою затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, сторони домовилися викласти Договір разом з додатками до нього у новій редакції, що додаються до цієї додаткової угоди та є її невід`ємною частиною;
2) реквізити додатків до договору (посада, ПІБ підписантів) конкретизуються під час виконання умов договору згідно з чинним законодавством;
3) викладення сторонами умов договору в новій редакції не є припиненням первісного зобов`язання між сторонами шляхом заміни новим зобов`язанням відповідно до ст.604 ЦК та не змінює дату набрання чинності договором; умови додаткових угод до договору, які не суперечать договору в редакції цієї додаткової угоди, залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними;
4) згідно із ч.3 ст.631 ЦК умови цієї додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 31.07.2024.
9. За умовами Договору:
- для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п.1.1);
- замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору (п.1.2);
- вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 (п.2.1 Договору тут і далі в редакції додаткової угоди №10);
- постачальник послуг зобов`язаний подавати регулятору для затвердження розмір вартості послуги, погоджений замовником (пп.3 п.3.1);
- замовник зобов`язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуги, погодженої замовником та затвердженої регулятором (пп.4 п.3.2);
- сторони здійснюють обмін інформацією в рамках цього договору з використанням електронного документообігу та з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронній формі, а також для підтвердження її авторства сторони забезпечують наявність кваліфікованого електронного підпису; для цього сторонами шляхом переговорів обираються шляхи та інструменти з вибору відповідних інтерфейсів; підписання актів приймання-передачі наданих послуг та актів коригування до актів приймання-передачі наданих послуг відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням кваліфікованого електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами, або у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи (у разі неможливості підпису в електронній формі) (п.7.3);
- договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п.8.1).
10. Постановами НКРЕКП від 31.07.2024 №1409, від 03.09.2024 №1573, від 01.10.2024 №1702, від 29.10.2024 №1855, від 26.11.2024 №2017, від 24.12.2024 №2364, від 28.01.2025 №113 затверджено розмір вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг.
11. Вказаними постановами встановлено розмір вартості послуг, наданих ПрАТ "Харківенергозбут" (без ПДВ):
- у червні 2024 року - 20 811 885,59 грн,
- у липні 2024 року - 18 163 933,16 грн,
- у серпні 2024 року - 21 251 077,71 грн,
- у вересні 2024 року - 15 231 620,11 грн,
- у жовтні 2024 року - 10 089 200,64 грн,
- у листопаді 2024 року - 3 984 137,50 грн,
- у грудні 2024 року - 678 737,88 грн.
12. Свої зобов`язання за Договором ПрАТ "Харківенергозбут" виконало належним чином, а саме: надало послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що підтверджується підписаними сторонами актами у відповідності до п.15.2 Порядку, а саме:
- актом від 30.06.2024 №06/24 за період надання послуги червень 2024 на суму - 14 259 523,22 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 851 904,64 грн, всього разом з ПДВ - 17 111 427,86 грн;
- актом від 31.07.2024 №07/24 за період надання послуги липень 2024 на суму - 13 308 674,36 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 661 734,87 грн, всього разом з ПДВ - 15 970 409,23 грн;
- актом від 31.08.2024 №08/24 за період надання послуги серпень 2024 на суму - 13 615 614,30 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 723 122,86 грн, всього разом з ПДВ - 16 338 737,16 грн;
- актом від 30.09.2024 №09/24 за період надання послуги вересень 2024 на суму - 10 936 848,01 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 187 369,60 грн, всього разом з ПДВ - 13 124 217,61 грн;
- актом від 31.10.2024 №10/24 за період надання послуги жовтень 2024 на суму - 5 838 159,24 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 167 631,85 грн, всього разом з ПДВ - 7 005 791,09 грн;
- актом від 30.11.2024 №11/24 за період надання послуги листопад 2024 на суму - 868 689,96 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 173 737,99 грн, всього разом з ПДВ - 1 042 427,95 грн;
- актом від 31.12.2024 №12/24 за період надання послуги грудень 2024 на суму - 209 950,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 41 990,07 грн, всього разом з ПДВ - 251 940,41 грн.
13. Відповідно до п.8.8 Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133: "Рішення НКРЕКП, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення, про що зазначається в тексті рішення".
14. За період червня 2024 розмір вартості послуги 14 259 523,22 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 17 111 427,86 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 31.07.2024 №1409, яку оприлюднено 01.08.2024 та яка набрала чинності 01.08.2024, граничний термін оплати 06.08.2024, НЕК "Укренерго" здійснило оплату не в повному обсязі згідно платіжних інструкцій від 25.12.2024 №ПУП007835 на суму 100 667,41 грн; від 30.12.2024 №ПУП00007960 на суму 68 826,35 грн; від 21.02.2025 №ПУП008321 на суму 284 533,39 грн; від 25.02.2025 №ПУП008533 на суму 714 702,76 грн; від 26.02.2025 №ПУП008606 на суму 7 386 984,02 грн. Отже, НЕК "Укренерго" не в повному обсязі сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
15. За період липня 2024 розмір вартості послуги 13 308 674,36 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 15 970 409,23 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 03.09.2024 №1573, яку оприлюднено 04.09.2024 та яка набрала чинності 04.09.2024, граничний термін оплати 09.09.2024, НЕК "Укренерго" здійснило оплату не в повному обсязі згідно платіжних інструкцій від 28.02.2025 №ПУП008663 на суму 47 742,41 грн; від 07.03.2025 №ПУП008743 на суму 7 088 007,15 грн; від 19.03.2025 №ПУП008822 на суму 2 033 500,47 грн; від 05.04.2025 №ПУП009173 на суму 2 025 144,90 грн; від 23.04.2025 №ПУП009283 на суму 1 581 932,45 грн. Отже, НЕК "Укренерго" не в повному обсязі сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
16. За період серпня 2024 розмір вартості послуги 13 615 614,30 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 16 338 737,16 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 01.10.2024 №1702, яку оприлюднено 03.10.2024 та яка набрала чинності 03.10.2024, граничний термін оплати 08.10.2024, НЕК "Укренерго" здійснило оплату не в повному обсязі згідно платіжної інструкції від 23.04.2025 №ПУП009284 на суму 345 211,63 грн. Отже, НЕК "Укренерго" не в повному обсязі сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
17. За період вересня 2024 розмір вартості послуги 10 936 848,01 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 13 124 217,61 грн затверджений постановою НКРЕКП від 29.10.2024 №1855, яку оприлюднено 31.10.2024 та яка набрала чинності 31.10.2024, граничний термін оплати 05.11.2024, проте НЕК "Укренерго" не сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
18. За період жовтня 2024 розмір вартості послуги 5 838 159,24 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 7 005 791,09 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 26.11.2024 №2017, яку оприлюднено 27.11.2024 та яка набрала чинності 27.11.2024, граничний термін оплати 02.12.2024, НЕК "Укренерго" здійснило оплату не в повному обсязі згідно платіжної інструкції від 29.11.2024 №ПУП007297 на суму 1 401 158,22 грн. Отже, НЕК "Укренерго" не в повному обсязі сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
19. За період листопада 2024 розмір вартості послуги 868 689,96 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 1 042 427,95 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2416, яку оприлюднено 31.12.2024 та яка набрала чинності 31.12.2024, граничний термін оплати 03.01.2025, НЕК "Укренерго" здійснило оплату не в повному обсязі згідно платіжних інструкцій від 02.01.2025 №ПУП008002 на суму 208 485,59 грн; від 28.03.2025 №ПУП000009103 на суму 52 607,97 грн. Отже, НЕК "Укренерго" не в повному обсязі сплатило за надані послуги згідно умов Договору.
20. За період грудня 2024 розмір вартості послуги 209 950,34 грн без ПДВ, всього разом з ПДВ 20% - 251 940,41 грн, затверджений постановою НКРЕКП від 28.01.2025 №113, яку оприлюднено 29.01.2025 та яка набрала чинності 29.01.2025, граничний термін оплати 03.02.2025, НЕК "Укренерго" здійснило оплату згідно платіжних інструкцій від 31.01.2025 №ПУП008213 на суму 50 388,08 грн; від 25.02.2025 №ПУП008509 на суму 201 552,33 грн.
Короткий зміст позовних вимог
21. У травні 2025 року ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості в розмірі 3 053 943,29 грн, з яких: 3% річних у сумі 541 938,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 512 005,04 грн.
22. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов Договору в частині оплати наданих послуг у встановлений строк. Позивач вказує, що у НЕК "Укренерго" перед позивачем утворилася заборгованість у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг згідно Договору в сумі 3 053 943,29 грн, з яких: 3% річних - 541 938,25 грн; інфляційні втрати - 2 512 005,04 грн, оскільки відповідач не оплатив в строки, передбачені Договором, послуги, а отже не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором, чим порушив законні майнові права та інтереси позивача.
23. Заперечуючи проти позову, НЕК "Укренерго" наголошує на неможливості своєчасного розрахунку з ряду причин. НЕК "Укренерго" зазначило, що оплата послуг за спірний період напряму залежить від включення відповідних витрат до структури його тарифу Регулятором (НКРЕКП). Оскільки фінансовим планом підприємства не передбачено видатків на сплату інфляційних втрат та 3% річних, їх стягнення, за твердженням НЕК "Укренерго", дестабілізує операційну діяльність оператора системи передачі. Це створить реальну загрозу для надійного функціонування енергосистеми та безперебійного живлення споживачів, що в умовах сьогодення може призвести до надзвичайних ситуацій катастрофічного масштабу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.11.2025 позов задовольнив у повному обсязі.
25. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:
- матеріалами справи належним чином підтверджено факт прострочення відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем згідно з договором послуг, а отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є підставними і обґрунтованими;
- здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат (на суму 2 512 005,04 грн) та 3% річних (на суму 541 938,25 грн) є арифметично коректними, обґрунтованими та такими, що повністю відповідають періодам прострочення;
- суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних, мотивуючи це тим, що норми ст.625 ЦК є імперативними, а інфляційні втрати та 3% річних є компенсацією збитків кредитора від знецінення коштів; на відміну від пені чи штрафу (неустойки), законодавство не передбачає можливості суду зменшувати розмір інфляційних нарахувань та процентів річних за наявності доведеного факту прострочення грошового зобов`язання.
26. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2026 змінив рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та виклав пункти 1, 2 його резолютивної частини у такій редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з НЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" 2 453 943,19 грн інфляційних втрат, 541 334,42 грн 3% річних та 35 943,33 грн судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні іншої частини позову відмовити".
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/6724/25 залишив без змін.
27. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- всупереч встановленим граничним строкам оплати відповідач здійснював платежі із значним запізненням - частину коштів перераховано лише у грудні 2024 - квітні 2025 року, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи;
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих послуг за період червень - грудень 2024 року;
- встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань за кожним із зазначених розрахункових місяців, суд першої інстанції правомірно застосував положення ч.2 ст.625 ЦК та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних як способу захисту майнових прав кредитора;
- разом із тим, погоджуючись із розрахунком позивача в цілому, суд першої інстанції не перевірив його на предмет арифметичної правильності в частині визначення кількості днів прострочення при нарахуванні 3% річних та застосування коректного індексу інфляції при розрахунку інфляційних втрат, що призвело до часткової невідповідності присудженої суми фактичним обставинам справи; у цій частині рішення підлягає зміні: суд апеляційної інстанції виключив із нарахування процентів день фактичної оплати 26.02.2025 та застосував за лютий 2025 року індекс інфляції 100,8% замість використаних позивачем 101,8%;
- суд апеляційної інстанції погодився, що недостатність тарифних коштів не звільняє оператора від наслідків порушення строку оплати, а законодавчо визначені три проценти річних та інфляційні втрати не підлягають зменшенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
28. 19.06.2026 НЕК "Укренерго" через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
29. Скаржник як підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує:
- п.1 ч.2 ст.287 ГПК: суд апеляційної інстанції застосував ч.2 ст.625 ЦК без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №920/653/19, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19; на думку скаржника, висновок про компенсаційне призначення трьох процентів річних означає, що їх не можна стягнути з боржника, який фактично не користувався коштами кредитора;
- п.3 ч.2 ст.287 ГПК: відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.614, ч.2 ст.625 ЦК з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - абз.1 ч.8 ст.33, ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що умови виконання спеціальних обов`язків (у цьому випадку відповідач виконував спеціальні обов`язки) мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку (у цьому випадку відповідача) на виконання таких обов`язків.
30. 11.08.2026 надійшов відзив ПрАТ "Харківенергозбут", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
31. У відзиві ПрАТ "Харківенергозбут" зазначає, зокрема, таке:
- ухвалюючи оскаржувані судові рішення господарські суди попередніх інстанцій на підставі всебічно встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів, дійшли висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення грошового зобов`язання та сплатив вартість послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за актами приймання-передачі та актами коригування наданих послуг із порушенням строку, визначеного законом та договором;
- враховуючи встановлені обставини справи судами попередніх інстанцій, а також правове регулювання спірних правовідносин суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для стягнення 3% річних, інфляційних втрат та відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.614 ЦК;
- доводи касаційної скарги переважно стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів ч.2 ст.300 ГПК; суди попередніх інстанцій надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
32. Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 30.09.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат
33. Суди попередніх інстанцій задовольнили вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, перевіривши правильність їх нарахувань. Суди вказали про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
34. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" зазначає, що воно не здійснювало користування коштами, належними до сплати позивачу, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних є необґрунтованими (посилається на постанови Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №920/653/19, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19).
35. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
36. З частин 1, 2 ст.614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
37. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
38. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).
39. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
40. Суди попередніх інстанцій встановили, що НЕК "Укренерго" несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювало розрахунки за договором у частині оплати наданих позивачем послуг. Це, в свою чергу, є підставою для нарахування кредитором (позивачем) трьох процентів річних за прострочення відповідачем (боржником) грошового зобов`язання (користування чужими коштами).
41. При цьому, в аспекті доводів скаржника стосовно того, що він не здійснював користування коштами, належними до сплати позивачу, тому позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних є необґрунтованими, Верховний Суд зауважує, що термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (п.34)).
42. Таким чином, прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22 (п.33), від 15.05.2024 у справі №910/6267/23 (п.5.25), від 21.05.2024 у справі №922/856/23 (п.20.8), від 01.04.2025 у справі №910/19066/23 (п.50) та інших).
43. Це свідчить про безпідставність посилання скаржника в аспекті визначеної ним підстави касаційного оскарження (п.1 ч.2 ст.287 ГПК) на неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 30.04.2020 у справі №914/1001/19 та від 03.04.2020 у справі №920/653/19, стосовно того, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, адже такі висновки узгоджуються з вищенаведеною правовою позицією стосовно того, що (1) прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами; (2) у разі несвоєчасного виконання боржником свого грошового зобов`язання кредитор має право нарахувати та пред`явити до стягнення з боржника, зокрема, три проценти річних.
44. Висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача як боржника трьох процентів річних не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 30.04.2020 у справі №914/1001/19 та від 03.04.2020 у справі №920/653/19, на які послався скаржник.
45. Це повністю узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №910/14767/24, в якій спір так само стосувався стягнення з НЕК "Укренерго" коштів (заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат) на користь ТОВ "Кіровоградська ОЕК". При цьому, у справі №910/14767/24 з касаційною скаргою також звернулося НЕК "Укренерго", посилаючись на неможливість стягнення з нього трьох процентів річних. Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 15.07.2026 у справі №910/10477/25.
46. Верховний Суд зауважує, що НЕК "Укренерго", оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, з посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження не спростовує висновки судів у частині задоволення вимог про стягнення з нього інфляційних втрат. Крім посилання на ст.625 ЦК, яка регулює обов`язок боржника сплатити як суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, так і три проценти рівних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, скаржник не наводить жодних доводів на спростування висновків судів у цій частині.
47. З огляду на це, Верховний Суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги скаржника про скасування рішень судів у частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки такі вимоги скаржник за текстом касаційної скарги не обґрунтовує, та щодо стягнення трьох процентів річних, оскільки скаржник в аспекті визначеної ним підстави касаційного оскарження не довів неправомірність їх нарахування та заявлення до стягнення.
Щодо правил фінансування спеціальних обов`язків оператора системи передачі
48. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі вказує, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.614, ч.2 ст.625 ЦК з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - абз.1 ч.8 ст.33, ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що умови виконання спеціальних обов`язків (у цьому випадку відповідач виконував спеціальні обов`язки) мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку (у цьому випадку відповідача) на виконання таких обов`язків.
49. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.
50. Аргументи НЕК "Укренерго" щодо необхідності формування висновку щодо застосування зазначених норм зводяться до того, що, на його думку, відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов`язків виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань і можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої статтями 614, 625 ЦК.
51. Разом з тим, ані умови договору, ані положення Порядку та наведені постанови Регулятора про затвердження розміру вартості послуг у спірні періоди, на які послалися суди, не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу на передачу електричної енергії зі сторони Регулятора.
52. Відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, на що посилається скаржник, не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за названим договором.
53. Положення ст.625 ЦК не передбачають можливості звільнення боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, якщо він не має необхідних коштів.
54. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів, адже це не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання (ст.607 ЦК). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.
55. Отже, відсутність вини НЕК "Укренерго" у простроченні виконання грошового зобов`язання не свідчить про відсутність вини (ст.614 ЦК), не є випадком (ст.617 ЦК) і не впливає на обсяг його обов`язків як боржника, що прострочив грошове зобов`язання.
56. З огляду на встановлені судами обставини про те, що НЕК "Укренерго" порушило строки оплати послуг зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надавалися позивачем, тоді як відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов`язків не є підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який правильно застосував норми матеріального права, на які посилається скаржник.
57. Отже, доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ч.1 ст.614, ч.2 ст.625 ЦК з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - абз.1 ч.8 ст.33, ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії" не знайшли свого підтвердження.
58. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №910/6512/25, в якій суд касаційної інстанції розглянув подібні твердження НЕК "Укренерго".
59. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
61. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
63. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №910/6724/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Мамалуй
В. Студенець