УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/46/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Гудименко Ю. В. (прокурор за посвідченням),
позивача - Матіюка Д. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Руденка Г. Б. (у порядку самопредставництва), Воробйової І. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"
на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі
за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"
про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
28.12.2022 перший заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" про:
- скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 1641469832224, яким зареєстровано право приватної власності ПАТ "Забір`я" на майновий комплекс в с. Бобровиця Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області до складу якого увійшли, у тому числі: дамба №26, дамба №27, дамба №23 гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №24;
- витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамба №26, дамба №27, дамба №23 гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №24, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1641469832224 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42908096 від 09.09.2018 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
19.10.2023 заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області подав заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої, з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, просив суд змінити предмет позову, виклавши його у такій редакції:
" 1) скасувати державну реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди дамба №26, дамба №27, кормова площадка №23, гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №25 у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2782810332080, яким зареєстровано право приватної власності ПАТ «Забір`я» на майновий комплекс в с. Бобриця Бучанського району Київської області;
2) витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул. Козацька, 98, а саме: дамба №26, дамба №27, кормова площадка №23 гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №25, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 2782810332080 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68920876 від 17.08.2023 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В`ячеславом Петровичем".
Суд першої інстанції у підготовчому засіданні 24.10.2023 заяву заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про зміну предмета позову судом прийняв до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства під час реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна державної форми власності.
Прокурор послався на те, що в межах судової справи № 12/116-12/21 встановлено, що водні об`єкти, до складу яких входять спірні гідроспоруди, є власністю народу України (державною власністю) та можуть передаватись лише у користування. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у зазначеній справі наказ №5-25-7/27 у відповідній частині визнано незаконним та скасовано, а за державою в особі ФДМ України визнано право власності на відповідні водні об`єкти. Ці об`єкти витребувані з незаконного володіння Публічного акціонерного товариства "Забір`я".
Прокурор, з посиланням на статтю 388 ЦК України щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, виснував, що ФДМ України, як уповноважений державою орган управління майном, будь-якого рішення про відчуження спірного майна на користь ВАТ/ПАТ/ТОВ "Забір`я" не приймав, а тому відповідач заволодів спірними об`єктами без достатньої правової підстави.
Матеріально-правовою підставою позову прокурор також обрав норми частини 4 статті 18, статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначивши, що під час проведення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти, подані для такої реєстрації документи не передбачені цим Законом.
Господарський суд Київської області рішенням від 30.07.2024 (суддя Ярема В. А.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 (судді: Корсак В. А. - головуючий, Євсіков О. О., Алданова С. О.), позов задовольнив повністю.
Судові рішення, з посиланням на статтю 13 Конституції України, статті 15,16, 318, 324 ЦК України, статті 2- 4, 12, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" мотивовано тим, що:
- спірні гідроспоруди №№5, 13, 24, 25, кормова площадка №23 та дамби №№26, 27 не були окремо визначеними об`єктами нерухомого майна та не були окремими об`єктами приватизації та як окремі самостійні індивідуально визначені об`єкти нерухомого майна не реєструвались;
- наказ РВ ФДМ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та розроблені ФОП Нестеренко О.М. і ФОП Штеменко С.М. технічні паспорти не є тими документами, які підтверджують набуття ВАТ/ПАТ "Забір`я" права власності на спірне майно як підстави для проведення державної реєстрації таких прав у розумінні частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
- станом на момент реєстрації 09.09.2018 та 17.08.2023 за ПрАТ "Забір`я" та його правонаступником - ТОВ "Забір`я", права власності такі споруди приналежні до ставів нагульних №1 (Б) та №2 (Б), власником яких була і є держава в особі Фонду державного майна України.
Судові рішення також мотивовані тим, що відповідач не довів легітимності набуття ним права власності на спірне майно. Державний реєстратор у 2018 та 2023 роках прийняв поза межами передбачених законом підстав та порядку внесення записів про наявність відповідних речових прав, зокрема щодо прав, які не підлягають державній реєстрації та на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття відповідачем таких речових прав, адже наказ РВ ФДМ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та розроблені ФОП Нестеренко О. М. і ФОП Штеменко С. М. технічні паспорти не є тими документами, які підтверджують набуття ВАТ/ПАТ "Забір`я" права власності на спірні об`єкти, та не можуть вважатися підставою для проведення державної реєстрації таких прав у розумінні частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Суди визнали належними та ефективними обрані прокурором способи захисту порушення права вимоги.
Щодо позовної давності суди зазначили, що вимоги прокурора про скасування державної реєстрації в частині права власності відповідача на гідротехнічні споруди з одночасним витребування цих споруд на користь власника ставів нагульних - держави в особі ФДМ України, спрямовано на усунення перешкод у користуванні державою такими спорудами, тобто завлено вимоги негаторного позову, тому на такі вимоги позовна давність та наслідки її спливу не поширюються.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Забір`я" просить рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 911/46/23 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Перший заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області відмовити повністю.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на:
1) незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норми статті 104, 108 ЦК України, відповідно до яких у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи та неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 911/966/20, від 29.09.2020 у справі № 908/2337/19, від 05.07.2022 у справі № 911/966/20 відповідно до яких при універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності;
2) недотримання судами попередніх інстанцій принципів правомірного втручання у право мирного володіння відповідачем спірним майном, порушив статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та позиції Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються при розгляді справ як джерело права та неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 11.06.2019 по справі № 487/10128/14-ц у яких, викладений правовий висновок щодо принципу "належного урядування" та висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 13.01.2020 у справі № 910/24473/16 - відповідно до яких, справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; та висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2016 у справі № 909/1172/15, відповідно до яких особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки;
3) неврахування висновків, викладених у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, від 20.05.2025 у справі № 909/224/24 , що інше тлумачення прокурором результатів приватизації об`єкта, господарська діяльність якого полягає в риборозведенні, яке, по суті, зводиться до позбавлення особи основної складової частини цілісного майнового комплексу - земельної ділянки водного фонду (якою відповідач користується правомірно), без якого всі обслуговуючі споруди втрачають економічну цінність, призводить до перегляду результатів приватизації через 20 років після її проведення у спосіб, що не встановлений законом;
4) неправильне застосування до спірних правовідносин статті 391 ЦК України, у зв`язку із тим, що позивач, Фонд державного майна України у цій справі не є суб`єктом права звернення із негаторним позовом, внаслідок того, що він не є власником земельної ділянки та право власності на спірне майно не було ніколи за ним зареєстровано та неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), відповідно до яких позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення (п.114 постанови). Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.
5) не врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, відповідно до якої суб`єкт права постійного користування земельною ділянкою набуває права власності на збудовані на такій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна;
6) незастосування статті 5 Цивільного кодексу України, відповідно до якої акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Порушив принципах верховенства права, незастосування норми спеціального закону - статті 12 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та частини 8 статті 25 Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.10.2001) та неврахування висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р (II)/2020), в якому наголошено на принципах верховенства права (правовладдя) та висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, відповідно до яких якого при розбіжності загального та спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogate generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону, а спеціальна норма має перевагу над загальними та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 щодо принципу верховенства права (правовладдя), який вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня, висновків, викладених у постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.04. 2021 у справі № 360/3611/20 щодо застосування судом "підхіду, який би був найбільш сприятливий до особи";
7) неправильне застосування статті 261 ЦК України та неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 390, частини 2 статті 391 Цивільного кодексу України в редакції згідно із Законом № 4292-IX від 12.03.2025 та положень розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12.03.2025 № 4292-IX визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Забір`я" вважає, що також відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - статті 12 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" у подібних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 911/46/23; зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №911/46/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 915/268/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Великою Палатою Верховного Суду 15.07.2026 ухвалено постанову у справі №915/268/24, яку було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.08.2026.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.08.2026 поновлено провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 911/46/23, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.10.2026.
05.10.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" до Верховного Суду надійшли пояснення, у яких заявник просить передати справу № 911/46/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України для вирішення виключної правової проблеми щодо правового статусу гідротехнічних споруд, набутих у процесі приватизації рибного господарства відповідно до статті 12 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та визначення належного способу захисту прав на такі об`єкти.
Разом з тим під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що на розгляді Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа № 911/1913/23 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування майна (гідротехнічних споруд ставків) з чужого незаконного володіння.
Із загального змісту судових рішень у справі № 911/1913/23 вбачається, що спірні правовідносини виникли у межах спору щодо законності приватизації гідротехнічних споруд ставків - дамби, правомірності набуття спірної гідротехнічної споруди у приватну власність, визначення позивачем Фонду державного майна України, ефективного способу захисту у сфері права власності на гідротехнічні споруди та заявленої відповідачами позовної давності.
Отже, зазначена справа (№ 911/1913/23) є подібною до справи № 911/1913/23, що переглядається, за суб`єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин. Результати розгляду та вирішення правових питань, які поставлені перед Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 911/1913/23, мають істотне значення для розгляду справи № 911/46/23, що переглядається.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного вище, зважаючи на предмет та підстави касаційного оскарження, доводи скаржника, якими він обґрунтовує касаційну скаргу, обставини справи, що розглядається, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 911/46/23 до завершення перегляду Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 911/1913/23 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі № 911/46/23 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1913/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Н. О. Багай
І. С. Берднік