УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/1493/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши заяву представника Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"
про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
у справі №910/1493/25
за позовом Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"
до Київської міської ради
про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 910/1493/25 та призначено касаційну скаргу до розгляду на 20.10.2026 на 16:00.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 01.10.2026 надійшла заява представника Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про надання можливості представнику Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" Било Юрію Олеговичу брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Перевіривши заяву, Верховний Суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
Частиною 2 статті 170 ГПК України передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Згідно з частинами 1, 3 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво".
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
При цьому у наведеному із переліку, передбаченому у частині 3 статті 56 ГПК України документі, наданому суду, має міститься вказівка на те, що особи мають діяти від імені юридичної особи на засадах самопредставництва.
Відповідно до частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/1493/25 сформована в системі "Електронний суд" Било Юрієм Олеговичем як представником Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут".
На підтвердження повноважень представника Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" - Било Ю. О. до заяви додано:
- довіреність в порядку передоручення від 19.02.2026 зі змісту якої вбачається, що її видав Опришко Ярослав Степанович в порядку передоручення та уповноважено Било Юрія Олеговича здійснювати представництво інтересів Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).
Однак зазначені документи не є належними доказами на підтвердження повноважень Било Юрія Олеговича діяти від імені Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" у суді, оскільки з її змісту не вбачається можливості брати участь у судовому процесі за правилами самопредставництва. Тому відсутні підстави вважати, що заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подана особою, яка має право її подавати та підписувати.
При цьому до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано жодних доказів про право Било Юрія Олеговича на заняття адвокатською діяльністю, які би підтверджували можливість представництва ним інтересів Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" як адвокатом.
Ураховуючи наведене, до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано належних доказів на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
У зв`язку з наведеним, заява Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №910/1493/25 підлягає поверненню без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК.
Керуючись статтями 170, 197, 234, 235 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про участь у судовому засіданні Било Юрія Олеговича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №910/1493/25 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Могил С.К.