УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 565/988/26
провадження № 61-11082ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 142 830,00 грн.
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області
від 27 травня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі
101 890,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням Вараського міського суду Рівненської області
від 27 травня 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику оформити апеляційну скаргу відповідно до положень статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зокрема, долучити докази сплати судового збору у встановленому розмірі.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з тим, що заява про усунення недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою суду, а саме сплати судового збору або надання доказів підстав для звільнення від його сплати, не надходила.
20 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2026 року.
21 серпня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2026 року.
У касаційних скаргах заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не розглядав питання про матеріальне становище заявника та проходження ним військової служби та не забезпечив можливості реалізувати право на судовий захист.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційні скарги, оформлені відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційні скарги та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, вона вважається неподаною і повертається позивачеві. Зазначені положення відповідно застосовуються до апеляційної скарги.
Таким чином, у разі невиконання особою вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Cудом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки, зокрема надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Водночас у встановлений судом строк заявник вимог зазначеної ухвали не виконав: доказів сплати судового збору до суду не подав, як і не подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, обґрунтованого відповідними доказами.
За таких обставин ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано визнано неподаною та повернуто заявнику.
Посилання заявника у касаційних скаргах на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив його матеріальне становище та проходження ним військової служби, не спростовують правильності висновків апеляційного суду.
З матеріалів, наведених у касаційних скаргах, не вбачається, що у межах установленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 звертався до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та надавав докази на підтвердження свого майнового стану.
Отже, за відсутності такого клопотання та доказів на підтвердження відповідних обставин у суду апеляційної інстанції не виникло обов`язку досліджувати матеріальне становище заявника чи надавати оцінку обставинам проходження ним військової служби.
При цьому саме по собі посилання особи на складне матеріальне становище або проходження військової служби не звільняє її від обов`язку виконати процесуальні вимоги щодо оформлення апеляційної скарги та сплати судового збору, якщо законом не передбачено відповідної пільги, а питання про звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не було належним чином порушено перед судом.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліків у строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається. Зокрема, такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 524/11220/21.
Водночас наведені заявником доводи щодо матеріального становища та проходження військової служби могли б мати правове значення у разі своєчасного звернення до суду із відповідним клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, його відстрочення або розстрочення та надання належних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Натомість у цій справі апеляційний суд повернув апеляційну скаргу не у зв`язку з відмовою у задоволенні такого клопотання та не внаслідок неналежної оцінки доказів майнового стану заявника, а виключно у зв`язку з невиконанням заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, доводи касаційних скарг фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальним наслідком невиконання ним вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Враховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду
від 21 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська