ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 761/19824/22
провадження № 61-2593св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: старший державний виконавець Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик Вікторія Григорівна, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Решетовим Віктором Вікторовичем, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Славутицького відділу державної виконавчої служби (далі - Славутицький ВДВС) у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ЦМУ МЮ) (м. Київ) Царик В. Г., Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у провадженні Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 20 вересня 2024 року № 761/19824/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 вересня 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначав, що його представник звертався до Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із клопотанням про перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та направлення йому довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, постанови про відкриття провадження у справі з ідентифікатором доступу на адресу його представника, а також про повідомлення рахунку Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), призначеного для сплати аліментів у євро або в доларах США, однак його звернення залишено без задоволення.
Посилаючись на те, що бездіяльність старшого державного виконавця Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г., Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) порушує його права, просив суд:
визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо непроведення розрахунку заборгованості боржника зі сплати аліментів, щодо ненаправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до АСВП, щодо неповідомлення боржнику реквізитів рахунку Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для сплати аліментів у іноземній валюті;
зобов`язати старшого державного виконавця Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г. поновити порушене право боржника шляхом проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 із урахуванням копій платіжних документів, наданих ним 03 грудня 2024 року;
направити йому постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ідентифікатором доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження за адресою: 58002, м. Чернівці, вул. Доброго, буд.13, оф.17;
надати йому реквізити банківського рахунку Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), призначеного для сплати аліментів у євро або в доларах США.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що заявник не довів, а суд не встановив факт допущення старшим державним виконавцем Царик В. Г. бездіяльності у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, пов`язаної із задоволенням клопотання представника стягувача. Суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, а тому вважав, що з боку державного виконавця права чи свободи боржника порушені не були.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником Решетовим В. В., ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Решетов В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги.
Заявник зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про належне виконання органом ДВС свого обов`язку з вручення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки недоведеними є обставини направлення йому копії такої постанови.
Державний виконавець ігнорує клопотання боржника про направлення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на його адресу: 58002, м. Чернівці, вул. Доброго, 13, оф. 17, чим перешкоджає в доступі до виконавчого провадження. Направлення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, м. Славутич, Чернігівський кв-л, 18/1, не може вважатися належним повідомленням боржника про початок примусового виконання рішення.
Помилковими є висновки судів, що державний виконавець правомірно не надав боржнику рахунок для оплати аліментів у євро / доларах США, оскільки державний виконавець зобов`язаний сприяти боржнику у виконанні рішення суду і зобов`язаний надати боржнику відповідний рахунок.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кісілевич О. М. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/19824/22 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик Вікторія Григорівна, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 .
Матеріали справи № 761/19824/22 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що у провадженні Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/19824/22, виданого 20 вересня 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з Заго Гійом Франсуа П`єр на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 вересня 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25 квітня 2024 року Славутицький ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 25 квітня 2024 року, винесену з примусового виконання виконавчого листа від 20 вересня 2024 року № 761/19824/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва.
Лист (повідомлення) від 25 квітня 2024 року № 13175 про відкриття виконавчого провадження та копію постанови від 25 квітня 2024 року № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження направлені рекомендованим поштовим відправленням стягувачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , які були зазначені у виконавчому листі від 20 вересня 2024 року № 761/19824/22, виданому Шевченківським районним судом м. Києва.
04 липня 2024 року старший державний виконавець Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г. направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 липня 2024 року, розмір якої становить 107 579,31 грн, на поштові адреси, зазначені у виконавчому листі від 20 вересня 2024 року.
03 грудня 2024 року заявник направив на електронну пошту Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання, підписане ЕЦП, у якому повідомив, що, починаючи з 03 квітня 2024 року, добровільно сплачує аліменти на рахунок стягувача, відкритий в США, оскільки не має її українського рахунку, та просив здійснити перерахунок розміру заборгованості й направити йому довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ідентифікатором доступу до виконавчого провадження, повідомити рахунок Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), призначений для сплати аліментів у євро або в доларах США. Для листування боржник указав адресу: 58002, Чернівці, вул. Доброго, буд. № 13, оф. № 17.
Розрахунковий рахунок для сплати аліментів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджено не було.
17 січня 2025 року заявник направив на електронні поштові адреси Славутицького ВДВС та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) лист від 13 січня 2025 року, підписаний ЕЦП, із клопотанням від 03 грудня 2024 року (повторно), у якому просив Славутицький ВДВС підтвердити отримання клопотання та направити відповідь представнику боржника; а Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - забезпечити отримання Славутицьким ВДВС клопотання від 03 грудня 2024 року та надання відповіді на це клопотання.
21 лютого 2025 року на адресу заявника надійшов лист Славутицького ВДВС від 10 лютого 2025 року з підтвердженням щодо отримання клопотання від 03 грудня 2024 року. У листі відсутній розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, до листа не додано постанови про відкриття виконавчого провадження, не повідомлено рахунок Славутицького ВДВС для сплати аліментів у іноземній валюті.
Також суди встановили, що заявник не надав старшому державному виконавцю Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г. декларацію про доходи та майно.
До клопотання заявника, адресованому Славутицькому ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 грудня 2024 року, замість квитанцій було долучено скріншоти з акаунту в інтернет-банкінгу BNP Paribas, які не містять інформації про належність акаунту саме заявнику та не підтверджують факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
У рамках виконавчого провадження на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 було встановлено, що ОСОБА_1 працює з 10 січня 2013 року до теперішнього часу в компанії ВІНСІ КОНСТРУКСЬОН Гран Проже (VINCI CONSTRUCTION Grands Projets), тому 10 лютого 2025 року для правильного нарахування заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей Славутицький ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив до Посольства Франції в Україні запит про отриманий дохід ОСОБА_1 помісячно за період із 01 вересня 2022 року до 31 січня 2025 року.
Державний виконавець указав, що перерахунок заборгованості зі сплати аліментів буде проведено після отримання інформації від Посольства Франції в Україні про розмір отриманого доходу ОСОБА_1 .
07 липня 2025 року Славутицький ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав лист стягувачу, в якому повідомив, що станом на 07 липня 2025 року затребувана інформація від Посольства Франції в Україні не надходила.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин другої-третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визначає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Звертаючись до суду зі скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилався на неправомірну бездіяльність державного виконавця Славутицького ВДВС у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка виражається у непроведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів; ненаправленні боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження,; ігноруванні клопотання боржника про надання йому реквізитів органу ДВС для сплати аліментів у іноземній валюті, та вважав, що вказаною бездіяльністю порушені його права.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, установивши, що державний виконавець діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Верховний Суд погоджується з висновками судів, з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що при виконанні виконавчого листа № 761/19824/22 державним виконавцем не було допущено бездіяльності, оскільки матеріалами справи підтверджується направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за адресою, вказаною у зазначеному виконавчому листі.
Зокрема, копія постанови державного виконавця від 25 квітня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 була направлена державним виконавцем боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі від 20 вересня 2024 року № 761/19824/22.
Оскільки боржник не надав декларацію про доходи та майно, як і не надав квитанцій про сплату на рахунок стягувача аліментів на утримання дітей, державний виконавець, для можливості проведення відповідного розрахунку заборгованості по аліментам, направив до Посольства Франції в Україні запит про отриманий дохід ОСОБА_1, який працевлаштований у компанії ВІНСІ КОНСТРУКСЬОН Гран Проже (VINCI CONSTRUCTION Grands Projets), проте відповідь на адресу Славутицького ВДВС не надійшла.
Відтак, державний виконавець не мав у розпорядженні документів на підтвердження отриманого платником аліментів доходу (заробітку) з метою проведення відповідного розрахунку для визначення розміру аліментів у іноземній валюті, які за рішенням суду підлягають стягненню щомісячно з боржника у частці від його доходу (заробітку).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що старший державний виконавець Славутицького ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Царик В. Г., Славутицький ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) допустили бездіяльність у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/19824/22, виданого 20 вересня 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва.
Дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суди правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, внаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.
Суди також не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують.
Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявник.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400,401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Решетовим Віктором Вікторовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
І. А. Воробйова
В. М. Коротун