У Х В А Л А
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 539/123/26
провадження № 61-11433ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тютюнник Владислав Васильович, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою
з 01 травня 2013 року.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 18 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2026 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради про визнання фізичної особи безвісно відсутньою відмовлено.
31 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тютюнник В. В., на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній
висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 21 серпня 2023 року у справі №552/7368/21, від 01 жовтня 2025 року у справі
№ 569/8071/23, від 16 квітня 2025 року у справі № 756/7364/24, від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, від 05 лютого 2020 року у справі №756/17293/17, від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц.
Також заявник зазначає, що суд першої інстанції та апеляційний суд не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання щодо встановлення обставин, які мають істотне значення (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України)
Окрім того, заявник зазначає, що справа становить фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника.
Також заявник вважає, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не надали належної оцінки доказам, які мали істотне значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тютюнник Владислав Васильович, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2026 року.
Витребувати із Лубенського міськрайонного суду Полтавської області цивільну справу № 539/123/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська