УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 204/7066/25
провадження № 61-12095ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2026 року у справі
за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, боржник: ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2026 року адвокат Яструб О. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу
на ухвалу Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 грудня 2025 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2026 року у зазначеній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними
(частина перша статті 127 ЦПК).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував,
що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції,
що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
Вбачається, що оскаржену постанову Дніпровський апеляційний суд ухвалив
14 липня 2026 року, повний текст постанови складено 23 липня 2026 року, касаційну скаргу надіслано 17 вересня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень відбувся з поважних, об`єктивних та незалежних
від заявниці та її представника причин, з огляду на таке:
- заявниця постійно проживає за кордоном, тому у представника не було з нею зв`язку. Це унеможливило своєчасне погодження правової позиції, підписання договору про надання правничої допомоги з новим представником (адвокатом Яструбом О.П.) та отримання необхідних первинних документів з чеських компетентних органів;
- об`єктивні обставини непереборної сили в м. Дніпро. Робоче місце адвоката Яструба О.П. знаходиться у місті Дніпрі. Протягом усього літа та початку осені
2026 року місто Дніпро піддається постійним, жорстоким і непередбачуваним ракетним та дроновим атакам з боку держави-агресора. У зв`язку з цим у місті
та області діють постійні тривалі режими повітряної тривоги. Це суттєво обмежує нормальне функціонування офісів, унеможливлює безпечне перебування
на робочому місці та блокує роботу засобів зв`язку та комп`ютерної техніки
в офісних приміщеннях;
- критична енергетична ситуація (блекаути). Через руйнування енергетичної інфраструктури в м. Дніпро здійснюються постійні стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії (понад 12-16 годин на добу). Брак стабільного електропостачання та пов`язане з цим повне зникнення покриття мобільних операторів та інтернету позбавили представника технічної можливості своєчасно здійснювати моніторинг судового реєстру, формувати об`ємні правові документи
та користуватися підсистемою «Електронний суд».
Будь-яких доказів на підтвердження зазначеного заявницею та її представником
не надано.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду
на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами
для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував,
що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) зробила висновок про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами
для поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури. Судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або установ поштового зв`язку.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23, від 15 серпня 2025 року у справі № 954/745/23.
З огляду на викладене, взявши до уваги доводи представника заявниці у сукупності, Верховний Суд визнає неповажними наведені ним причини пропуску строку
на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна
скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею
у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися
до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження
на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Оскільки безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, заявниці слід направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави
для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними,
суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення указаних недоліків.
Суд роз`яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чечелівського районного суду
м. Дніпра від 19 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 14 липня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко